Музична література
2 рік навчання
Модуль 7. Жанри оркестрової музики
Музична література
2 рік навчання
Модуль 7. Жанри оркестрової музики
Тема:
«Планети» (англ. The Planets) Op. 32 — симфонічна сюїта англійського композитора Густава Холста, написана в 1914—1916 рр. Сюїта складається з 7 частин, кожна з яких названа на честь однієї з планет Сонячної системи (крім Землі).
I. "Марс, вісник війни" 00:00
II. "Венера, вісник миру" 07:42
III. "Меркурій, крилатий посланець" 15:28
IV. "Юпітер, що приносить радість" 19:42
V. "Сатурн, вісник старості" 28:01
VI. "Уран, чарівник" 36:53
VII. "Нептун, містик" 42:41
I ч. "Марс, вісник війни"
Перша частина сюїти написана в темпі Allegro і має дуже неврівноважений розмір 5/4. Вступ починається ритмічним остинато у литавр, на яке накладається звучання арф та скрипок, що грають прийомом Col Legno (тобто ударом смичка по струнах).
Музика "Марсу" дуже активна, вольова та войовнича.
Цікаво, що ця частина дуже нагадує музику із "Зоряних Війн" і це не випадково. Її автор, Джон Вільямс, використав мелодії та інструментовку "Марса" як основу для своєї музики (особливо це добре чути в "Імперському марші").
II ч. "Венера, вісник миру"
Друга частина сюїти написана в темпі Adagio, в розмірі 4/4. Вона контрастує з першою своїми світлим та спокійним характером. Сприймається як "символ миру".
"Венера" починається сольною темою у валторни, на яку тихо відповідають флейти та гобої. Другу тему співає скрипка solo. Музика звучить спокійно з аккордовими коливаннями флейт і арф.
III ч. "Меркурій, крилатий посланець"
Третя частина написана в розмірі 6/8, у темпі Vivace (дуже жваво). Вона відіграє роль скерцо. За характером частина дуже стрімка і легка. Важливе місце тут займають скрипка, флейта та арфа.
IV ч. "Юпітер, що приносить радість"
Четверта частина звучить в темпі Allegro giocoso (швидко, ігриво), в розмірі 2/4, а також 3/4, який з'явиться пізніше. Зі швидких, активних пассажів струн виникає тема, яку підхоплюють труба та дерев'яні духові існутрументи, що звучать фанфарно. Характер "Юпітера" - піднесений та урочистий.
V ч. "Сатурн, вісник старості"
"Сатурн" нагадує повільну процесію, яка досягає лякаючої кульмінації, перш ніж згаснути, ніби в глибині космосу. Частина починається як тихе Adagio в розмірі 4/4, і основний темп залишається повільним на протязі всього звучання, з короткими спалахами Animato (жваве, натхненне виконання) в першій частині та переходом на Andante в розмірі 3/2 в процессі розвитку.
VI ч. "Уран, чарівник"
"Уран" нагадує незграбний танець, який поступово все більше виходить з-під контролю.
Частина починається мотивом з чотирьох нот у тромбона, який підхоблює туба. Темп - Allegro, розмір - 6/4. Наступний музичний матеріал і є тим самим танцем, який продовжує посилюватися, поки арфа м'яко не нагадує тему початку, що призведе до "вибуху" всього оркестру і стрімким затуханням.
VII ч. "Нептун, містик"
Музика останньої частини тиха та спокійна. Інструменти ніби блукають у просторі без певної теми. Частина починається з флейт, поєднаних з флейтою-пікколо та гобоями, з арфами та челестою, які стануть помітні пізніше.
У ході розвитку до оркестру приєднується жіночий хор за сценою, який співає вокаліз (тобто без слів): це було незвичним для оркестрових творів того часу. Оркестр поступово замовкає, а голоси доводять твір до його фіналу. "Нептун" завершується невизначенною тональністю.