Великі етюди по Паганіні, № 6 «Кампанела»

«Кампанелла» є вражаючим прикладом того як Ліст міг перетворити технічну вправу на сценічне диво. Твір створений на основі фіналу скрипкового концерту Паганіні, де звучала характерна дзвінка тема. Ліст перевів її на мову фортепіано, зберігши легкість, кришталевий передзвін, але при цьому значно ускладнив фактуру. Права рука піаніста постійно стрибає через клавіатуру, відтворюючи в повітрі ефект недосяжного дзвону, що ніби лунає десь із глибини сцени.

Цикл «Колосся Воронинець». III ч. «Думка»

Цей твір був написаний Лістом, коли він гостював у селі Воронівці, що тоді було частиною українського історичного регіону Поділля (нині Вінницька область).

І хоча Ліст не використовує конкретної української мелодії в «Думці», сам дух твору — тужливий, медитативний, глибоко ліричний — перегукується з традиціями українського фольклору, зокрема з героїчними або плачевними думами, які супроводжувалися грою на кобзі чи бандурі.

Цей твір — філософсько-меланхолійна сторінка Лістової творчості, пов’язана з його пізнім періодом. Тут немає демонстративної віртуозності — натомість музика розгортається у повільних, хвилеподібних жестах, немов роздуми людини, яка дивиться на світ крізь серпанок спогадів.

«Хоровод гномів»

Ще одна фортепіанна перлина, в якій Ліст показує свою улюблену рису: здатність поєднувати технічну феєрію з театральністю. Музика блискавично змінюється — від несподіваних акордів і дотепних інтонацій до шаленої кульмінації. Легка, скерцозна, повна гримас і підстрибувань, ця п’єса вимагає від піаніста неймовірної чіткості і віртуозності.

Угорська рапсодія № 2

Ліст, хоч і народився на території сучасної Угорщини (в селі Доборян), рідною мовою угорської не володів і вважав себе космополітом. Але угорським фольклором він дуже цікавився, що і відобразилось в його творчості.

Перший розділ (lassan) — повільний. Починається з похмурого, гордовитого вступу, де фортепіано "співає" як циганська скрипка: ніби з вібрато, орнаментами, драматичним пафосом. Це настрій внутрішнього зосередження, суму або навіть благородного болю. Частина має яскраво виражений угорський національний характер. Жанрова основа розділу — пісня з елементами танцю.

Другий розділ (friska) — швидкий. Це раптовий вибух енергії, шалена угорська танцювальна стихія. Віртуозні пасажі, блискавичні акорди, стрімкі арпеджіо — усе це створює ефект феєрії, де фортепіано буквально іскриться. Ця частина часто викликає в слухачів захват і усмішку — вона весела, зухвала, трохи театральна, як шалений танець на угорському ярмарку.