Музична література
4 рік навчання
Модуль 15. Музика доби Романтизму. Представники національних шкіл доби Романтизму (продовження)
Музична література
4 рік навчання
Модуль 15. Музика доби Романтизму. Представники національних шкіл доби Романтизму (продовження)
Тема:
Угорський композитор, піаніст-віртуоз, представник угорської національної школи.
Ліст був надзвичайно популярним за життя. Його концерти викликали справжню «лістоманію» — жінки падали в обморок, виривали ґудзики з його одягу, а волосся Ліста продавали як сувеніри!
Ліст був найвіртуознішим піаністом свого часу. Він міг охопити 12 клавіш однією рукою та виконував надзвичайно складні технічно твори з легкістю.
До Ліста концерти зазвичай гралися камерними ансамблями або оркестром. Саме він популяризував сольні фортепіанні концерти й увів поняття «рециталу» — сольного концерту на фортепіано.
У пізні роки життя Ліст став абатом (священнослужителем без парафії) і писав багато духовної музики. Його життя було поєднанням світської слави та релігійного покаяння.
«Кампанелла» є вражаючим прикладом того як Ліст міг перетворити технічну вправу на сценічне диво. Твір створений на основі фіналу скрипкового концерту Паганіні, де звучала характерна дзвінка тема. Ліст перевів її на мову фортепіано, зберігши легкість, кришталевий передзвін, але при цьому значно ускладнив фактуру. Права рука піаніста постійно стрибає через клавіатуру, відтворюючи в повітрі ефект недосяжного дзвону, що ніби лунає десь із глибини сцени.
Цей твір був написаний Лістом, коли він гостював у селі Воронівці, що тоді було частиною українського історичного регіону Поділля (нині Вінницька область).
І хоча Ліст не використовує конкретної української мелодії в «Думці», сам дух твору — тужливий, медитативний, глибоко ліричний — перегукується з традиціями українського фольклору, зокрема з героїчними або плачевними думами, які супроводжувалися грою на кобзі чи бандурі.
Цей твір — філософсько-меланхолійна сторінка Лістової творчості, пов’язана з його пізнім періодом. Тут немає демонстративної віртуозності — натомість музика розгортається у повільних, хвилеподібних жестах, немов роздуми людини, яка дивиться на світ крізь серпанок спогадів.
Ще одна фортепіанна перлина, в якій Ліст показує свою улюблену рису: здатність поєднувати технічну феєрію з театральністю. Музика блискавично змінюється — від несподіваних акордів і дотепних інтонацій до шаленої кульмінації. Легка, скерцозна, повна гримас і підстрибувань, ця п’єса вимагає від піаніста неймовірної чіткості і віртуозності.
Ліст, хоч і народився на території сучасної Угорщини (в селі Доборян), рідною мовою угорської не володів і вважав себе космополітом. Але угорським фольклором він дуже цікавився, що і відобразилось в його творчості.
Перший розділ (lassan) — повільний. Починається з похмурого, гордовитого вступу, де фортепіано "співає" як циганська скрипка: ніби з вібрато, орнаментами, драматичним пафосом. Це настрій внутрішнього зосередження, суму або навіть благородного болю. Частина має яскраво виражений угорський національний характер. Жанрова основа розділу — пісня з елементами танцю.
Другий розділ (friska) — швидкий. Це раптовий вибух енергії, шалена угорська танцювальна стихія. Віртуозні пасажі, блискавичні акорди, стрімкі арпеджіо — усе це створює ефект феєрії, де фортепіано буквально іскриться. Ця частина часто викликає в слухачів захват і усмішку — вона весела, зухвала, трохи театральна, як шалений танець на угорському ярмарку.