Імпровізація (від лат. improvisus — непередбачений) — створення музичного твору без попередньої підготовки.

Імпровізації належить вагоме місце в народній музичній творчості, де інструменталісти та співаки розвивали наспіви під час виконання. Пізніше імпровізація потрапила у концертну практику, де виконавці-віртуози годинами імпровізували на сцені перед публікою. Зрозуміло, що така імпровізація існувала лишь у час свого першого та єдиного звучання. Хоча сьогодні таку "едину" імпровізацію можливо записати на відео і таким чином зберегти її.

Але, не звачаючи на це, композитор може створити твір, який своїми музичними особливостями буде нагадувати імпровізацію в чистом вигляди. Тому серед музичних творів можна зустріти такі, які називаються "імпровізація".

Прелюдія (лат. praeludi — вступаю) — п'єса вільного змісту.

Спочатку прелюдією називали невеликий вступ імпровізаційного характеру, який передував основному музичному твору. Прелюдія допомогала виконавцю краще розігратися, відчути інструмент, налаштуватися на основний твір. Пізніше прелюдія виокремилася в самостійний твір. 

Експромт — п'єса, створена без підготовки і одразу записана.

Експромт повинен справляти враження імпровізації під впливом певного настрою або переживання даної хвилини (даної ситуації), але не обов'язково нею є.

Етюд (фр. etude — вивчення) — це п'єса, яка розвиває техніку музиканта.

В етюді, як правило, застосовується якийсь один певний технічний прийом гри, який музикант може розвивати за його допомоги. Але зустрічаються також концертно-віртуозні етюди імпровізаційного характеру.

Капричіо, капричо або каприс (італ. сapriccio, фр. caprice — букв. "каприз, приха") — музична інструментальна віртуозна п'єса в блискучому, ефектному стилі.

Фантазія (від грець. phantasm — уява) — п'єса імпровізаційного характеру з вільним розгортання музичної думки.

Токата (італ. toccata, буквально — дотик) — віртуозна п'єса для фортепіано або органа, в швидкому русі.

Інтермецо (італ. intermezzo, від лат. intermedius — що знаходиться посередині, проміжний) — невелика музична п'єса, що розташовується зазвичай всередині циклічного твору і служить для зв'язки між частинами. Інтермецо може зустрітися і як самостійна п'єса імпровізаційного характеру.