— Григорій Савич Сковорода (1722 - 1794)

Український філософ, поет, композитор.

За життя Григорій Сковорода навчався у Києвській академії, а потім ще п'ять років провів за кордоном, навчаючись у Бадапешті, Презбурзі, Відні, Венеції, Флоренції. Мав хист до викладання і недовго працював у Харківському колегіумі, викладаючи етику. Є підтвердження, що деякий час Сковорода проживав у селі Бабаї.

В решті решт Сковорода обрав стезю мандрівного філософа і протягом 25 років побував у багатьх містах і селаї України. Через пісні він викладав свої філософські погляди. Таврував соціальне зло, прославляв природу і волелюбніть людини. "Світ ловив мене, але не впіймав" - найславетніші слова Г. Сковороди, які на його ж прохання закарбували на хресті над його могилою.

— Максим Созонович Березовський (1745 - 1777)

Український композитор, диригент, співак.

Його ім'я викарбоване золотими літерами на стіні Болонської музичної академії (Італія) другим після Моцарта. 

Лише невелика частина його творів збереглися до нашого часу, але не зважаючи на це, Березовського вважають автором першої української опери ("Демофонт" - нині майже повністю втрачена) та перших українських симфоній.

Не меньш Березовський відомий як автор духовних концертів, що написані ним після повернення з Італії. Найпопулярніший концерт "Не отвержи мене во время старості". Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західно-європейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом з Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту.