"Вільний стрілець" композитора К. Вебера - перша німецька національна опера на німецькій мові.

В основі сюжету опери лежить старовинна, поширена в Німеччині та Чехії легенда про юнака, який уклав угоду з дияволом. Зачаровані кулі, отримані від «чорного мисливця», приносять Максу (головному персонажу) перемогу у стрілецькому змаганні, але остання куля смертельно ранить його наречену.

Бажання написати оперу виникло у Вебера, коли він познайомився з цією колоритною легендою в «Книзі страшних історій» німецького письменника-романтика Авгутса Апеля. Легенда привабила Вебера картинами німецького народного побуту, поезією лісової природи, фантастичними образами.

Лібрето до опери написав німецький письменник Йоганн Фрідріх Кінд (1768-1843). Від свого першоджерела лібретто Кінда відрізняється щасливим фіналом: у зіткненні добра і зла перемагають світлі сили.

Жанр опери: зінгшпіль (німецька вистава, в якій поєднуються спів і діалоги).

Світова прем'єра пройшла 18 червня 1821 року у Берлінському драматичному театрі під керівництвом композитора.

Увертюра. Вступ. 1 тема - лейтмотив валторн 0:58, 2 тема - лейтмотив Замієля 2:23
Експозиція. ГП. Лейтмотив пекельних сил 3:11
ПП. 1 тема Лейтмотив Макса 4:15, 2 тема - лейтмотив Агати 4:46

1 д. Хор народу "Перемога" 9:07
Вальс (лендлер) 24:18
Арія Макса 26:39
Застільна пісня Каспара «Що б ми робили без вина» 33:28

2д. Арія Агати 57:41
Сцена у Вовчому яру 1:06:37

3 д. Хор подружок 1:36:38
Хор мисливців 1:38:10 

І дія. Зав’язка драми. Сили зла прагнуть заволодіти душею Макса. Жанрово-побутовий фон: Хор мисливців, Вальс.

Дія починається хором народу "Перемога", який передає картину селянського свята. Марш звучить так, наче його виконують сільські музиканти, вальс (лендлер) відрізняє наївність і простота виразності.

 На фоні цих музичних номерів ми бачимо як жителі села вітають переможця, селянина Кіліана. Єгер Макс, відмінний стрілець, в цей раз ні разу не влучив у ціль і тому селяни насміхаються над ним. Справа доходить до бійки Макса з Кіліаном.

Різкий контраст вносить арія Макса "Горем скований, як ланцюгами", сповнена сум'яття і тривоги. Завтра, за старою традицією, Макс повинен зробити пробний постріл у присутності князя, але він боїться знову промахнутися.

Музика застільної пісні Каспара "Щоб ми були без вина" відрізняється гострим ритмом, стрімкістю руху.

Каспар дає Максу свою рушницю і вмовляє його вистрілити в орла. Макс потрапляє, хоча орел летів дуже далеко. Каспар пояснює, що куля була особливою, чарівною. Але вона була останньою, і тепер треба буде виготовити нові. Макса захоплює думка, що чарівні кулі могли б врятувати його.

Каспар - не звичайний мисливець. Він продав свою душу Замієлеві (нечистому духові, господареві Вовчого яру) за чарівні кулі. Якщо йому вдасться до півночі передати Замієлеві іншу людську душу, то сам він врятований.

ІІ дія. Боротьба сил світла та темряви за душу Макса.

Друга дія ділиться на дві контрастуючі картини.

Перша картина представляє нам Агату, наречену Макса. Вона зовсім не рада майбутньому турніру стрільців, адже далеко не зрозуміло, як він закінчиться. Звучит її арія "Чи засну я, не дочекавшись", яка розкриває ліричний образ героїні.

Друга картина - сцена у Вовчому яру. Тут Каспар затіває торг з Замієлем. Той подарує йому сім куль: шість потраплять в ціль з волі стрілка, сьому Замієль направить в серце Агати. Каспар ненавидить її, так як вона йому відмовила, а замість нього вибрала Макса. Якщо Агата загине, її наречений стане здобиччю Замієля.

Приходить Макс, перед ним з'являються примари матері й Агати, які намагаються утримати його. Каспар починає відливати чарівні кулі, піднімається буря, руйнуються скелі. У розпорядженні Макса сім куль, але він легковажно витратив шість. Зостається лише одна.

ІІІ дія.  Сцена змагання мисливців - драматична кульмінація та розв'язка: покарання пороку та тріум честноти.

Агата и Макс мають одружитися. Дівчина готується до весілля, але Макс ще має продемонструвати свою майстерність перед князем Відтокаром. Звучит ліричний хор подружок Агати, який відтіняє хор мисливців.

Турнір мисливців. Мішеню Макса стає голубка. Він прицілюється і в той самий момент на його шляху з'являється Агата. Несподівано магічна сила відводить дуло рушниці в бік, і куля потрапляє в Каспара, що сховався на дереві. Смертельно поранений, він падає на землю, його душа відправляється в пекло в супроводі Замієля.

Князь Відтокар вимагає пояснень. Макс розповідає про події минулої ночі і розгніваний князь засуджує його до вигнання. Молодий мисливець повинен назавжди забути про шлюб з Агатою. Заступництво присутніх не може пом'якшити покарання. Лише поява носія мудрості та справедливості змінює ситуацію. Відлюдник вимовляє свій вирок: відстрочити весілля Макса і Агати на рік. Таке великодушне рішення стає причиною загальної радості та тріумфу, усі присутні славлять Бога і його милосердя.