"Спартак" вірменського композитора Арама Хачатуряна - балет в 3 діях та 12 картинах з епілогом.  Лібретто (Н. Волков) засновано на творах античних авторів Аппіана та Плутарха, романі італійського письменника Р. Джованьйолі "Спартак" та історичних хроніках.

Ідея створення балету прийшла Хачатуряну у 1941 році, в часи Другої світової війни. Цією роботою композитор хотів показати героїчний образ людини стародавньої історії і таким чином підтримати вольовий дух народу у боротьбі за свою свободу та незалежність.

Дія балету відбувається в Римській імперії в 73-71 роках до н.е.

В балеті оспівується подвиг лідера великого повстання рабів Спартака, який є символом незламної волі до свободи.

Жанр балету: героїко-епічний.

Дійові особи:

• Спартак - лідер повстання гладіаторів, фракієць;

• Фрігія - дружина Спартака;

• Красс - полководець, який командує римськими легіонами;

• Егіна - грецька танцівниця, кохана Красса.

Хачатурян використовує в музиці балету лейттембри. В характеристиці Спартака звучить труба, а в характеристиці Фрігії – віолончель, у Егіни – саксофон, а велике місто Рим буде представляти тромбон.

"Хода гладіаторів" (0:24:08–0:30:12) – образ грізної, але скутої сили, втілений у глибоко трагічній темі.

"Варіація Егіни" (0:30:13–0:32:55) – відтворює образ капризно-норовливої танцівниці.

Найбільшою розвагою стає битва гладіаторів, яким зав'язують очі. Один з них – Спартак.

"Бій та Смерть гладіатора" (0:33:55–0:40:49)

З жахом усвідомлює Спартак, що його змусили стати вбивцею. Він оплакує загибель свого товариша і вмовляє інших гладіаторів повстати.

"Заклик Спартака до повстання" (0:40:50–0:43:50) – тут з'являється багатозначна романтично-піднесена тема-символ боротьби гладіаторів. Вона увібрала в себе інтонації тем гладіаторів, Фрігії та Спартака.

ІІ дія

Повстання гладіаторів стає справді народним. Величезна маса людей, які страждають від римської навали, приєднуються до борців за свободу. Спартака визнають вождем повстання.

Але Спартак не уявляє собі життя без Фрігії. Він шукає її у палаці Красса і врешті знаходить. Їм вдається втекти.

В ході сюжету гладіатори захоплюють у полон Красса. Спартак пропонує Крассу гідно з ним битися. Красс приймає виклик, і Спартак перемагає. Красс не може витримати приниження і вимагає смерті. Але Спартак настільки зневажає його, що проганяє.

ІІІ дія

Красс у розпачі від своєї поразки і скликає війська. Але поки ще його люди не вторглися до табору гладіаторів, тому у Спартака та Фрігії є час побуди разом.

"Адажіо Спартака і Фрігії" (1:30:10–1:38:15) – лірична кульмінація балету. Адажіо має тричастинну будову. В крайніх частинах розвивається лірична тема Фрігії.

Біда приходить несподівано – отримано звістку про новий похід Красса. Спартак має намір прийняти бій, але багато його воєначальників не згодні і зі своїми людьми покидають Спартака.

Війська Спартака зазнають поразки. Гинуть його друзі. Спартак останнім сприймає нерівний бій і зустрічає смерть.

"Битва. Смерть Спартака" (1:53:59–2:01:59)

Епілог

Римське військо відходить, а на спорожнілому полі битви Фрігія відшукує вбитого Спартака і гірко оплакує його. Так закунчується балет.

"Реквієм" (2:02:00–2:06:40) – трагічний епілог балету. Всі важливі лейтмотиви балету набувають тут патетичного звучання. Для надання музиці більшої трагічності, Хачатурян вводить жіночий хор.