Провідним оперним жанром епохи бароко стала опера серія.

Опера серія (іт. орега seria) – серйозна опера. Її особливості:

• міфологічний або історичний сюжет із заплутаною, нерідко малоправдоподібною інтригою та обов'язковою щасливою кінцівкою;

• шляхетне походження героїв (це королі, полководці, античні боги);

• арія – центральна оперна форма;

• провідна роль співу та відхід драми на задній план (тобто байдуже ставлення до змісту).

Опері-seria сформувала справжній культ співака-віртуоза, який міг диктувати композитору свої умови (наприклад, один співак хотів, щоб у будь-якій арії обов'язково були віртуозні пасажі, другий – бажав виконати скорботну арію lamento і т.д.). У результаті опера-seria отримала образливе прізвисько – "концерт у костюмах", оскільки музичні номери дуже часто були позбавлені логічного зв'язку один з одним (все, що стосувалося власне драми, швидко "промовлялося", не викликаючи інтересу у публіки).

Але, роль опери-seria у розвитку оперного жанру надзвичайно велика: саме з неї почався справжній розквіт оперного жанру, як твору насамперед музичного.

Опера серія складалася з увертюра та трьох дій, кожна з яких ділилася на сольні номери (арії), речитативи, хорові та ансамблері номери. Роль хорових та ансамблевих номерів була незначною, перевага віддавалася аріям.

В епоху бароко сформувався стиль оперного співу, який отримав назву bel canto (прекрасний спів). Він передбачав вміння плавно, красиво виконувати мелодію широкого дихання (кантилену) і вимагав від співака вищої майстерності: віртуозного володіння диханням, рівного звучання голосу у всіх регістрах, блискучої техніки. Спів цей викликав заслужене захоплення у слухачів.

Саме стиль bel canto сприяв розквіту арії. Барочні арії розподілялися на типи:

• lamento – скорботна арія;

• agitato – схвильвана, патетична;

• sospirato – арія співчуття;

• furioso – арія гніву і помсти;

• trionfale – переможно-тріумфальна.

Речитатив також мав свої типи:

• accompagnato – акомпанований (тобто речитатив, за яким слідував оркестр);

• secco – сухий (без участі оркестра).

Сухий речитатив виконувався скоромовкою у дуже вільній манері (співак поводився як драматичний актор), тому оркестр не міг його супроводжувати. Лише окремі акорди клавесину допомагали співакові триматися в тональності.