В українській музичній культурі епохи Відродження широко побутує народнопісенна творчість та виконавство.

Особливе місце належить епічному жанру - думам та історичним пісням, в яких відображалася драматична історія українського народу. Зміст найстарших дум та історичних пісень пов'язаний з визвольною боротьбою проти татар і турок та проти поневолення пансько-шляхетською Польщею.

Носіями цього мистецтва були кобзарі, які славилися своїм гарними голосами, даром мелодичної імпровізації та досконалим володінням інструменту. Крім історичних пісень, кобзарі виконували також жартівливу, сатиричну, іноді танцювальну музику.

Мистецтво виконання дум передавалося від одного кобзаря до іншого. Як правило, талановитий кобзар мав учнів, які не менше трьох років проходили практику гри на бандурі та виконання дум. Для отримання права на власне виконання вони складали іспит перед авторитетними майстрами-бандуристами. Існували навіть спеціальні фахові об'єднання - "братства" кобзарів і лірників, які мали свій устав, виборних старших і громадську касу.

Найстаріші українські думи:

а) про турецьку неволю («Плач невольників», «Маруся Богуславка», «Утеча трьох братів із Азова»),

б) про героїчну смерть козака («Хведір Безродний», «Іван Коновченко»),

в) про щасливе повернення козаків з неволі («Самійло Кішка», «Олексій Попович»)

Братські школи. Колегіуми. Академії. Львівське Успенське братство (заснування в 1439 р.)

Велику роль у суспільному й культурному житті українського народу відіграли братства, які виникли наприкінці 16 ст. Це були товариства, які об'єднували найосвіченіших представників інтелігенції та інших верств міського населення. Так історично склалося, що братства гуртувалися навколо церковних парафій, хоча були майже цілком світськими організаціями. Вони боролися за рідну мову, розвиток писемництва, освіти й культури, за православну віру. Братства сприяли організації шкіл, зокрема середніх та вищих навчальних закладів — братських школах та академіях (колегіумах).

Перша така академія виникла у 1576 році в місті Острозі, вона заснована впливовим і багатим магнатом Костянтином Острозьким. У братських школах, які знаходились у важливих культурних центрах — Києві, Львові та Луцьку, вивчались “7 вільних наук”, до яких входила і музика. Крім того, учні повинні були вивчати і співати церковні та світські твори. Музика супроводжувала театральні вистави — так звані “шкільні драми”.

Українська професійна музика бере початок ще в першій половині XV ст. від так званих братчиків - членів професійних братств і братських шкіл. Обов'язковим в них було навчання церковного співу та музичній грамоті. Найбільше значення відіграла діяльність Острозького, а потім Київського колегіумів, що згодом був перетворений на Київську академію - перший в Україні вищий учбовий заклад.

Обов'язковими дисциплінами були тут церковний спів по нотах та музична грамота. Викладання цих дисциплін доручалося братчикам-регентам хорів та музикантам. У братських школах навчали музично освічених півчих, регентів, учителів співу і навіть композиторів. Це відіграло велику роль у розвитку професійної музичної культури України.

Жанри: Духовна пісня. Лірницька псальма.

Українські інструменти доби Відродження. Лютня. Торбан. Кобза. Лютневі табулатури.