Музична література
2 рік навчання
Модуль 7. Жанри оркестрової музики
Музична література
2 рік навчання
Модуль 7. Жанри оркестрової музики
Тема:
Михайло Михайлович Калачевський (1851 - 1907) - український композитор, піаніст, музично-громадьский діяч. Увійшов в історію української музики як автор однієї з перших українських симфоній.
«Українська симфонія» побудована за класичними канонами. Вона складається з 4-х частин, які контрастують між собою за настроями, темпами, масштабами. В основу кожної з них покладені мелодії українських народних пісень.
Форма - сонатна. Тональність - ля мінор.
Інтродукція побудована на мелодії народної пісні «Віють вітри», у тональності ля мінор. Перше проведеня теми доручено дерев'яній групі. Вона звучить замріяно і зосереджено, має помірний темп і викладена у розмірі 4/4 (замість оригінальних 3/4, таким чином мелодія пісні звучить більш спокійно).
Експозиція. Як і інтродукція, тема ГП теж побудована на мелодії пісні «Віють вітри», але композитор максимально активізував її рух, виклавши її у тричастинній формі і змінивши розмір на 6/8. Таким чином тема отримала продовдження і значний розвиток. Тональність – ля мінор.
В основі ПП – мелодія народної пісні «Йшли корови із діброви». За характером тема спокійна, врівноважена. Її виконують гобой та кларнет solo на фоні струнних. Ця тема своєрідний лірико-споглядальний центр першої частини симфонії. Тональність – До мажор.
Розробка. Розробка містить три розділи: перші два базуються на матеріалі головної теми, а третій – нагадує побічну тему. Калачевський застосовує тут багаті можливості оркестру, відтінки звучності різних інструментів: близькі до людаського голосу скрипки, печальні наспіви флейти, глибокий, м'який тембр гобоя та інші.
Реприза повторює матеріал експозиції, але в тональному плані відбулися зміни: ГП звучить в ля мінорі, ПП – в Ля мажорі.
У коді тема пісні «Віють вітри» звучить так, як і у вступі, завдяки чому сворюється своєрідне обрамлення першої частини.
Форма – тричастинна. Тональність - Фа мажор.
Скерцо представляє собою жваво-грайливу, жартівливу народну сцену. Музика її виросла з першої фрази народної пісні «Дівка в сінях стояла, на козака моргала». Тема основного розділу викладена у діалозі струнних і дерев'яних духових інтрументів, створюється ефект жвавого діалогу між козаком і дівчиною.
Середній розділ звучить в тональності ре мінор.
Зазвичай у симфоніях композиторів-класиків друга частина є повільною, а третя – швидкою. В «Українській симфонії» Калачевський немов міняє частини місцями.
Форма – тричастинна, тональність – ля мінор.
В основі Романсу – мелодія історичної пісня «Побратався сокіл з сизокрилим орлом». Тема викладена у виконанні кларнету та струнних. Її розмірений тон, достатньо насичена «хорова» інструментовка, широкий пульс мелодичного дихання створюють епічний образ. Зв'язок з піснею-романсом можна побачити в мелодичних оборотах гармонічного мінору, у частому використанні аккордів головних ступенів.
Романс – ліричний центр твору.
Форма – сонатна. Тональніть – Ля мажор.
Фінал симфонії за характером запальний, темпераментний.
В основі ГП тема танцювальної народної пісні «Ой гай, гай зелененький». Перше проведення доручено струнним. Тональніть – Ля мажор.
В основі ПП танцювальна народна пісня «Ой джигуне, джигуне» у виконанні гобоя з контропунктом фаготу та альта. Тональність – до-дієз мінор.
Обидві теми зберегли пісенно-жанрові риси: восьмитактову квадратну структуру, підкреслено танцювальну музичну фактуру. Композитор максимально використовує тут всі можливості інструментів. Потужне, монументальне звучання tutti створює враження урочистого народного дійства, свята.
«Українська симфонія» М. Калачевського – яскраво національний і глибоко народний твір. Використавши народні мелодії, композитор зумів зберегти їх жанрові особливості і створити своєрідні народні образи. М'яка лірика, дотепний жарт, героїко-епічна пісня і сцена народних веселощів – ось стислі характеристики змісту цього твору.