Музична література
2 рік навчання
Модуль 7. Жанри оркестрової музики
Музична література
2 рік навчання
Модуль 7. Жанри оркестрової музики
Тема:
(від лат. concerto — змагаюсь) — жанр, в основі якого лежать принципи концертування — «діалогу-змагання» соліста або групи солістів з повним складом оркестру (tutti).
Різновиди концерту:
Кончерто гроссо;
Сольний інструментальний концерт;
Класичний інструментальний концерт.;
(з італ. concerto grosso – великий концерт) — змагання групи інструментів з усім оркестром.
Зародився жанр в Італії в другій половині ХVІІ ст.
Його відрізняє: багаточастинна будова (від 3-х до 12-ти частин), контрастне співставлення частин (темпове, динамічне p-f, тематичне, метроритмічне, ладовогармонічне), постійне чергування щільного, масивного звучання струнного оркестру з клавесином або органом (tutti або ripieno) і більш легкої прозорої звучності групи солюючих інструментів (concertino або soli).
При цьому солююча група могла бути досить довільною. Наприклад, дві скрипки та віолончель, два гобої та фагот тощо.
І ч. Lagro affetuosso - 0:22
ІІ ч. - 3:51
ІІІ ч. - 5:32
IV ч. Allegro - 10:57
V ч. Allegro - 14:02
Г. Гендель. Кончерто гроссо ор. 6 № 6 соль мінор
Кончерто гроссо соль мінор Георга Фрідріха Генделя - яскравий зразок жанру. Складається концерт з 5 частин:
І ч. Соль мінор — повільна, патетична, скорбна.
ІІ ч. Соль мінор — написана у формі фуги, малює енергійний вольовий образ.
ІІІ ч. Мі-бемоль мажор — світла пасторальна лірика.
ІV та V ч. Соль мінор — два своєрідні варіанти фіналу в швидких дієво-енергійних темпах.
І ч. Соль мінор — повільна, патетична, скорбна. Відрізняється суворою величчю та трагедійним пафосом (ритм сарабанди, насичена хоральна фактура, драматичні оклики).
ІІ ч. Соль мінор — написана у формі фуги. Створює образ могутній та сильний, водночас — неспокіно-напружений. Основна тема — енергійна, з рішучими стрибками на квінту і октаву, чітким ритмом. Проведень теми небагато, але її інтонаціями пронизані всі протискладання та інтермедії, нагадує розробку в сонатній формі.
ІІІ ч. Мі-бемоль мажор — Musette. Його музика тече плавно, спокійно, розгортається довго, має споглядальний характер. Світла тональність мі-бемоль мажор, витримані «волинкові» баси створюють відчуття стійкого спокою. Танцювальна ритміка Musette дуже пластична. Співуча мелодія звучить переважно у високому регістрі, розташування голосів в акордах - широке, «просторне». Форма — тричастинна з контрастним середнім розділом. У середньому розділі рух прискорений, змінюється ритм, посилено загальне звучання: це урочиста потужна кульмінація всієї частини.
ІV ч. Соль мінор. Своєю широтою, потужністю та урочистістю нагадує фінал, хоча попереду ще 5 частина. Основна тема дещо подібна до фуги (другої частини): широкі стрибки, енергійний ритм, масивність акордової фактури.
V ч. Соль мінор. Одночастно схвильована та стримана, сувора та проста. Основна тема цієї частини спрямована у верхній регістр, звучить ясно і чисто. Не раз використовує тут Гендель прийом діалогу - переклички регістрів і голосів, потиставлення f і р.
— це змагання одного інструмента з усім оркестром.
Сольний інструментальний концерт поширився в музиці у другій половині XVII – першій половині ХVІІІ ст.
В ньому остаточно затвердилась 3-частинний циклійчний цикл з двома швидкими віртуозними крайніми частинами та повільною середньою. Сталося це у творчості італійського композитора-скрипаля А. Вівальді.
1 ч. Allegro. Прийшла весна
2 ч. Largo e pianissimo sempre. Сплячий пастух
3 ч. Allegro, danza pastorale. Сільський танець
Концерт №1 E-dur «Весна»
Антоніо Вівальді є автором знаменитого циклу концертів "Пори року". Перший концерт циклу присвяченій весні.
Концерт для скрипки з камерним оркестром.
Кожному концерту циклу Вівальді присвятив сонет. А кожній частині в цих кончертах відповідають окремі рядки сонетів.
І ч. Alledgro. Прийшла весна
На порозі весна й щебетання
Привітальних щасливих мелодій,
І струмки, що з шовковим дзюрчанням
Під зефір підігра́ють природі.
Та зчорніє враз небо, мов злодій,
Блискавиці, громи́ сповіщання
Розпочнуть, і змовчить пташка рання;
Але втне ще ясніш при нагоді.
Перша частина концерту відкривається надзвичайно радісним мотивом, що ілюструє тріумфування, викликане приходом весни — «Весна іде!»; грає весь оркестр (Tutti). Цей мотив (щоразу у виконанні всього оркестру і соліста) крім того, що обрамляє частину, ще кілька разів звучить на протязі твору і виступає своєрідним рефреном, що надає всій частині форму, схожу на рондо. Далі йдуть епізоди, що ілюструють наступні рядки сонета.
Перший епізод ілюструє рядки про струмки, що біжать. І знову рефрен. Другий епізод - гримить грім. Вівальді дуже винахідливо зображує це явище природи: гуркіт грому передані грізним стрімким звучанням всього оркестру, що грає в унісон.
Грозу змінює музика рефрена - незатьмарена радість приходу весни. І знову — у третьому епізоді — співають птахи.
2 ч. Largo. Сплячий пастух
І ось у квітчастому полі
Серед шелесту трав насолоди
З вірним псом спить отарник на волі.
Друга частина мелодійна, протягом звучання музики спостерігається трипластова фактура. Солююча скрипка ілюструє сон пастуха. Інши скрипки в м'якому пунктирному ритмі грають малюючи шелест листя. Альтам же Вівальді доручив зображати гавкання собаки, що охороняє сон господаря.
3 ч. Allegro. Сільський танець
А під міх пасторальний зі згоди
Пастухи й німфи тнуть неповолі,
Де весни кришталевої зводи.
Третя частина нагадує жигу - запальний народний танець, та ілюструє сільські гуляння.