Еспозиція. ГП (мі мінор) скаладається з двох мотивів: перший — фанфарний заклик валторн із характерним синкопованим ритмом, який буде зустрічатися на протязі всього циклу (лейтмотив симфонії); другий — народно-танцювального характеру у кларнетів і фаготів.

ПП (соль мінор — Соль мажор) має ліричний хараткер, вона образно контрастує з ГП, нагадуючи чеські народно-інструментальні награші з «волинковим» басом. Звучить у флейти і гобоя.

ЗП (Соль мажор) — соло флейти в низькому регістрі, в характері афроамериканського спірічуєлсу. Характерна синкопа нагадує про ритм ГП.

Експозиція повторюється двічі.

Розробка — драматична, вибухова — відкривається напруженим зб5/3. У ній активно розвиваються, дробляться, стикаються, переплітаються різні мотиви ЗП та ГП.

Реприза — незвичайно стисла.

Кода — нагадує другую розробку. Образи боротьби наділяються ще більшим трагізмом: у потужному звучанні фортисімо труб і тромбонів об'єднані ЗП та фанфарний клич ГП.

II. Largo

Форма - складна тричастинна, тональність - Ре-бемоль мажор.

Повільна друга частина в рукописі Дворжака називалась «Легенда». За словами композитора, на її створення його надихнула "Пісня про Гайавату" американського поета Г. Лонгфелло, заснована на легенда індіанців. Епізод, покладений в основу другої частини симфонії, малює поховання дружини героя, Міннегаги, у незайманому лісі, її оплакування племенем, скорботу Гайавати.

Вступ (Мі мажор — Ре бемоль мажор). Таємничі приглушені акорди духових інструментів звучать як величний хорал. Поступово встановлюється основна тональність Ре-Бемоль мажор.

Основна тема (Ре-бемоль мажор). Плавна, задумливо просвітлена, поетична тема в англійського ріжка. Інтонаційно вона тісно пов'язана з афроамериканським спірічуелсом.

Середній розділ (до-діез мінор)

1 розділ — сумний, жалібний наспів у флейти з гобоєм. Близький до народного плачу-голосіння;

2 розділ — траурна хода — кларнети на тлі мірних кроків піццикато контрабасів та тремоло скрипок;

3 розділ (До-діез мажор) — дуже раптовий — сумна, траурна музика змінюється світлим пасторальним епизодом, картинами квітучої природи, наївно-веселими награваннями гобоя. Із похмурих лісів Америки композитор ніби перенісся до рідного чеського приволья. 

 У репризі частини настає заспокоєння.

III. Scherzo. Molto vivace

Форма - складна тричастинна з тріо, тональність - мі мінор.

Основна тема (мі мінор) — яскрава жанрова картина, пронизана характерними ритмами і гострими акцентами чеського народного танцю фуріант (швидкий, запальний танець в розмірі 3/4).

Тріо: Основна тема (До мажор) — у дерев'яних духових в супроводі струнних та трикутника. Нагадує австрійський лендлер. Середній розділ (До мажор — Соль мажор — мі мінор) — весела танцювальна тема з трелями і ладо-тональними змінами, характерними для слов'янської народної музики. Реприза повертає звучання лендлера.

Реприза повертає звучавння фуріанта.

IV. Allegro con fuoco

Форма - сонатна, тональність - мі мінор.

У фіналі панують героїчні образи.

Експозиція. ГП (мі мінор) — суворий героїчний марш, викладений у дзвінких тембрах валторн і труб.

СП звучить поперемінно то у струнних, то у високих дерев'яних, нагадує стрімкий масовий танець.

ПП (Соль мажор)  — лірична пісня у кладернета в супроводі струнних, причому у віолончелів наполегливо повторюється змінений фанфарний лейтмотив симфонії.

ЗП (Соль мажор) — безтурботна, танцювальна, нагадує чеський галоп, — мелодійно перегукується з побічною темою І ч. у її мажорному варіанті.

Розробка — драматична, нагадує бурхливі зіткнення, запеклу боротьбу.

На кульмінації розробки починається надзвичайно стисла реприза.

Її спокій перетікає у драматичну коду, яка відіграє роль другої розробки. Бурхливі хвилі наростання вщухають з появою теми спірічуел з ІІ ч. частини, що світло і умиротворено інтонується кларнетами. Останню кульмінацію утворюють марш фіналу та фанфара І ч., сплетені воєдино в урочистому мажорному звучанні.