musiclessons - Жанр сонати

Музична література

2 рік навчання

Модуль 6. Інструментальні поліфонічні та циклічні жанри

Тема:

Жанр сонати

Соната (від італ. sonore – звучати) – циклічний жанр камерно-інструментальної музики, у сучасному розумінні – твір для одного або двох інструментів, написаний у формі сонатного циклу.

Термін «соната» відомий з 16 століття. Спочатку цим терміном називали будь-який інструментальний твір.

На початок 17 ст. утворилося 2 типи сонат: церковні сонати (sonata da chiesa) та камерні сонати (sonata da camera).

Камерна соната створювалась за принципом в’язанки танців старовинної сюїти, а церковна соната – за принципом поєднання контрастих номерів. В церковній сонаті назвами частин ставали темпи (Largo, Adagio). Така соната включала фуги, речеркари, токати, тобто поліфонічні жанри.

До нашого чашу дійшли віртуозні клавірні сонати італійського композитора Доменіко Скарлатті (понад 500 творів), серед яких значна кількість яскравих одночастинних нециклічних композицій, написаних у старосонатній формі з двох розділів: Експозиції та Репризи.

Д. Скарлатті. Соната Соль мажор
Яскравий зразок старосонатної форми. Соната має жартівливо-граціозний характер музики.
Це ще не циклічний твір. Він представляє собой двочастинну форму (перший розділ - Експозиція, другий розділ - Реприза). Головна Партія (ГП) звучит в основній тональності, а Побічна Партія (ПП) в тональності домінанти.
В репризі ПП транспонується в основну тональність.

І ч. - 00:00
ІІ ч. - 5:14
ІІІ ч. - 9:14

М. Березовський. Соната для скрипки та чембало До мажор
– яскравий зразок старовинного тричастинного циклу з ознаками майбутньої класичної сонати.
Крайні частини – енергійні, середня друга – ліричний центр циклу.
Між рухливо-танцювальними Головною та Побічною темами першої частини дуже незначний образний і тематичний контраст. В репризі ПП звучить в основній тональності.
Друга частина наспівна, вона написана в старосонатній формі (Фа мажор). Яскрава зміна образу відбувається на початку Репризи (це риси арії ламенто, наповнені відхиленнями в мінорні тональності).
Третя частина (Менует) написана в варіаційній форма і має ритмічно-рухливий граціозний характер. Складається з теми та шести варіацій.