Кіно – мистецтво не для вчених, а для неписьменних.
– Вернер Херцог

Кіномистецтво — це мистецтво створення фільмів.

Перші твори кіномистецтва — це так зване "німе кіно". Звукозапис ще не винайшли, тому фільми супроводжувались грою музикантів. Як правило, це були піаністи-ілюстратори, яких називали таперами. Також застосовували механічні засоби музичного оформлення — грамофон, оркестріон тощо.

У 20 ст. кіно набуває широкої популярности. Знімають в основному розважальні фільми з комічними або трюковими сценами. Дуже відомимі в ті часи стали імена Чарлі Чапліна та Бастера Кітона.

І так, можна розподілити кінофільми за способом відтвореня звука:

• Німе кіно — немає звука.

• Звукове кіно (розмовне та музичне).

Ще кіно можна розподілити за забарвленням:

• Чорно-біле.

• Кольорове.

Кіно — це особливий вид мистецтва, який поєднує літературу, театр, музику, живопис і сучасні технології. Воно здатне розказати і показати історію, викликати емоції й передавати ідеї через екран.

Саме користується багатьма виражальними засобами, запозиченими з інших видів мистецтва. Але є у нього і свої специфічні (особисті) засоби виразності:

1. Монтаж — це спосіб з’єднувати різні кадри, щоб створити історію. Монтаж дозволяє "перестрибувати" в часі, показувати емоції, підсилювати драму. При цьому кадри можуть бути короткими, а можуть бути довгими.

2. Зміна планів

• Крупний план — обличчя героя, емоції

• Загальний план — місце подій, простір

• Середній план — діалог, рух

"Гаррі Поттер та в'язень Азкабану" (33:30)

3. Ракурс і рух камери

• Камера може показувати події зверху, знизу, під кутом

• Рух камери створює динаміку, передає настрій 

Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка та шафа (38:00)