Майже в усіх видах мистецтва існує жанр, до якого застосовують французьке слово мініатюра. Так називають невеликі за розміром живописні, літературні, музичні, хореографічні твори, а також маленькі театральні та циркові вистави.

Спершу цей жанр з’явився в живописі. Заголовні літери у старовинних рукописних книгах виписували червоною фарбою. Цю фарбу називали латинським словом minium, від якого і походить назва жанру. З часом книги стали прикрашати невеличкими ретельно виписаними ілюстраціями, які теж називали мініатюрами.

Пізніше значення слова „мініатюра” в образотворчому мистецтві змінилося. Так називають твори, які мають дуже дрібні розміри, але виконані з особливою ретельністю та витонченістю. Переважно це портрети, а також твори декоративно-ужиткового мистецтва, прикрашені розписом.

В літературі мініатюрами називають короткі вірші та оповідання.

Хореографічна мініатюра – це невеличка танцювальна сценка з обмеженою кількістю учасників, яка може мати свій сюжет або розкривати певний образ.

Театральні мініатюри можуть бути як з текстом, так і у вигляді пантоміми. Кількість акторів у таких маленьких виставах також невелика.

Мініатюра в музиці - невелика музична п'єса (вокальна або інструментальна).

Найбільш поширені різновиди інструментальної мініатюри – прелюдія (невелика п’єса, в якій втілено один певний настрій), ноктюрн (п’єса наспівного характеру, пов’язана з образами ночі), музичний момент (невелика п’єса, що являє собою щире ліричне висловлювання) та інші. Багато творів у жанрі інструментальної мініатюри являють собою програмну музику.

У вокальній музиці багато мініатюрних жанрів і серед них добре відома вам пісня.

Існує також хорова мініатюра – це невеликий твір для хору. На відміну від звичайної хорової пісні, хорова мініатюра завжди виконується багатоголосно.