Основними засобами виразності, які застосовуються в архітектурі, є об'ємна форма, ритм, пропорції, тектоніка, декор, масштаб, світло, колір.

Об'ємна форма, тобто зовнішній контур споруди, є основний виразний засіб в архітектурі.

Архітектурна форма підкоряється певному ритму. Це закономірне чергування однакових або подібних архітектурних форм чи їхніх елементів (елементи орнаменту, колони в храмах, вікна в сучасних житлових будинках тощо). 

Пропорції — співвідношення архітектурних форм за висотою, шириною і довжиною (розміри приміщень, віконних і дверних прорізів). Форма і загальні розміри будівлі перебувають у пропорційній залежності. 

Архітектор за допомогою природних матеріалів створює архітектурну конструкцію. При цьому враховуються особливості матеріалів, вага і міцність. Фундамент повинен бути міцним, опори – масивніші за перекриття. В основі конструкції – принцип тектоніки, тобто гармонійного поєднання частин споруди.

Іноді архітектори застосовують декор — прикраси. Декоративні деталі повинні відповідати конструкції, підкреслювати її особливості.

Масштаб в архітектурі – це враження від споруди, його не слід плутати з розміром. Наприклад, давньоримські тріумфальні арки не дуже великі, але здаються величними і грандіозними.

Мета архітектурної конструкції – створення внутрішнього простору (приміщення або міста). Найважливіший елемент його організації – світло. Виділяючи світлом одні частини простору і затемнюючи інші, архітектор домагається потрібного ефекту. Для акцентування найважливіших деталей форми архітектори здавна використовували колір.