Бесіди про мистецтво
1 рік навчання
Модуль 4. Людина й родина в мистецтві. Види мистецтва та їх походження
Бесіди про мистецтво
1 рік навчання
Модуль 4. Людина й родина в мистецтві. Види мистецтва та їх походження
Тема:
Образ людини завжди приваблював художника. Завдяки можливостям мистецтва можна побачити людину в різних її станах, зрозуміти її характер, настрій, почуття.
Перше уявлення про будь-яку людину складається на основі її зовнішнього вигляду. При зустрічі навіть з незнайомцем ми можемо визначити його стать, вік, ріст, особливості статури, колір волосся та очей. Ми звертаємо увагу на манери, рухи, костюм. Відзначаючи особливі зовнішні риси людини, а також її душевні якості, ми створюємо в своїй уяві портретний образ.
Зазвичай слово "портрет" застосовують до образотворчих мистецтв. В них портрет - це один з найстаріших і найважливіших різновидів (або, як ще кажуть, жанрів). Але зустріти портрет людини можна в різних видах мистецтва і про це ми будем говорити на наступних уроках.
Портрет – це зображення людини чи групи людей.
В портреті художник прагне втілити не тільки зовнішність людини, а насамперед її внутрішній світ, риси характеру, думки й почуття.
С. Боттічеллі. Портрет Сімонети Веспуччі (1475-1480)
Італійській художник Сандро Ботічеллі зображає на портреті Сімонету Веспуччі, яку за часів художника важали першою красунею Флоренції. За свою красу вона отримала прізвисько Незрівнянна, а різні художники зображали її на своїх полотнах.
Л. да Вінчі. Мона Ліза (Джоконда, 1503-1506)
Картина є одним з найвідоміших творів живопису у світі. Вона важається кращою роботою художника да Вінчі за її майстерне виконання перспективи. Але довгий час "Мона Ліза" залишалась відомою лише для знавців мистецтва, якби не її виняткова історія.
В 1911 році картина була викрадена і лише три роки опісля, завдяки випадковим обставинам, повернена до музею. Протягом цього часу "Мона Ліза" не сходила з обкладинок газет і журналів всього світу. Тому не дивно, що копіювали частіше за всі інші картини. В решті, коли картина була повернена до Лувру, вона стала об'єктом поклоніння як шедевр світової класики.
Часто для митця важливіше передати на портреті не зовнішню схожість людини, а своє власне враження від неї.
А. Модільяні. Портрет Жаннри Ебьютан (1919)
Для створення відповідного настрою художник має продумати позу своєї моделі, композицію твору, підібрати відповідний одяг та реквізит – предмети, що також будуть зображені на картині.
Якщо зображено двоє або більше людей, портрети називаються груповими. Найчастіше це сімейні портрети, або ж зображення людей, яких об’єднують спільні заняття.
П.-О. Ренуар. Дівчата біля піаніно (1892)
Картина французького художника П'ра Огюста Ренуара представляє сентиментальну сцену – дві юні дівчини посхилялися над клавішами рояля. Героїні настільки захоплені своїм заняттям, що не помічають нічого навколо, вони уважно вдивляється в ноти, ніби розучуючи нову мелодію.
На багатьох портретах зображено лише верхню частину тіла людини. Такі портрети називають поясними.
О. Мурашко. Портрет дівчини в червоному капелюсі
Робота українського художника Олександра Мурашко. В ній художник створює контраст яскраво-червоного й чорного кольорів, що представляє дзвінкий живописний акцепт.
Один з розповсюджених видів портретного жанру – автопортрет. Багато відомих художників створювали власні портрети, передаючи через них свої роздуми та емоції.
Автопортрет - це зображення себе.
О. Шупляк. Автопортрет
Олег Шупляк - сучасний український художник, який створює цікаві оптичні ілюзії в своїх творах.
Його картини з подвійним змістом: з одного боку це прості пейзажі, а якщо придивитися, то можна побачити замасковані в деревах, будинках, хмарах портрети таких видатних людей як Шевченко, Франко, Гоголь та ін. Художник володіє цікавим мисленням, бачить і перетворює пейзаж у те, що він задумав.
Існує також особливий різновид портретів, які називаються парадними. Найчастіше на них бувають зображені на повний зріст видатні особистості. Парадні портрети можуть бути і поясними.
Ф. Жерар. Портрет короля Іспанії
Портрети бувають не тільки живописними або графічними, але й скульптурними.
Н. Кусту. Статуя Цезаря (1696)
Робота французького скульптора Ніколи Кусту, яка зображає давньримського полководця Гая Юлія Цезаря.
Велике скульптурне зображення на повний зріст людини, що стоїть, називається статуя. Статуя може представляти не тільки реальну людину, але й певний символ, втілений в людській подобі. Невеличкі статуї називають статуетками.
Ф. Бартольді. Статуя Свободи
Національний пам'ятник США, символ свободи та справедливості, відомий у всьому світі. Вона була створена французьким скульптором Фредеріком Бартольді у 1886 році і врешті подарована американцям. Її повна назва "Свобода, що осяює світ".
Також скульптурний портрет може зображати лише верхню частину тіла людини. Такий портрет називається погруддям, або бюстом.
Погруддя Нефертіті (Давній Єгипет)
Погруддя зображає дружину давньоєгипетського фараона Ехнатона. Воно було створено у 14 ст. до н.е.
Нефертіті стала відома у світі саме завдяки цьому бюсту. Це один з витворів мистецтва Стародавнього Єгипту, який найчастіше копіюють.
Особливим видом мистецтва стала портретна фотографія. Зазвичай фотопортрети замовляють на особливі випадки – сімейні події, шкільні заходи тощо.
Фотохудожник, використовуючи відповідне освітлення, фони та пози, а іноді спеціальні костюми й предмети (реквізит), через зовнішність передає на художній фотографії внутрішній світ людини.
Б. Гекас. Портрет доньки
Австралійський фотограф Білл Гекас фотографує свою доньку.
Ось уже кілька років вони з донькою знаходять місця та підбирають костюми, щоб відтворити на фотографіях знамениті витвори мистецтва чи кадри з фільмів.
Останнім часом дуже популярними стали так звані селфі – фотографічні автопортрети.