Про що б не розповідали мистецькі твори, вони завжди пробуджують у людей почуття та емоції.

Емоція (від фр. émouvoir — «хвилювання», «збудження») – душевний стан людини, що відображає її ставлення до себе і до того, що відбувається навколо неї.  Емоція – це досить короткий стан. Він триває не довго.

З різних емоцій складається почуття, яке триває довше.

В багатьох творах мистецтва змальовуються певні людськи емоції. Вони можуть бути позитивними (радість, щастя, захплення), негативними (злість, смуток, відчай), або ж невизначеними (розгубленість, зніяковілість, здивування).

Емоції проявляються в міміці (виразних рухах обличчя), пантоміміці (виразних рухах всього тіла, позах та жестах), а також в інтонаціях, словесних та музичних.

Багато творів образотворчого мистецтва присвячено емоціям людей і ці емоції передаються через міміку.

Інтонація (від лат. intono — голосно вимовляю) — це мелодична сторона людської мови. Мова може передавати, залежно від зміни інтонації, дуже різні емоції одними й тими ж словами.

Дуже важливе значення має інтонація в музичному мистецтві. Музичною інтонацією називають найменшу частину мелодії, яка може виражати певну емоцію. Інколи навіть достатно двох звуків.

Пантоміма — це свого рода хореографічна інтонація. Як музика відображає виразність мови, так хореографія спирається на виразність рухів людського тіла. Особливе значення мають жести, саме через них передаються хореографічні інтонації. В танці не може бути випадкових, довільних жестів. Усі танцювальні жести підпорядковані створенню певного художнього образу.