musiclessons - Українська народна іграшка як витвір мистецтва

Бесіди про мистецтво

1 рік навчання

Модуль 2. Художні образи в народному мистецтві

Тема:

Українська народна іграшка як витвір мистецтва

Дитячі іграшки здавна вважалися оберегами дитини і родини.

В різних куточках світу існували різні іграшки, в залежності від побуту і традицій людей, а також доступних матеріалів. Серед матеріалів: дерево, глина, камень або тканина. Найчастіше робили ляльок, які зображують людей та тварин, а також різні свищики, брязкальця тощо.

Давній Египет. Брязкальце
Одна з найдавніших брязкальців Єгипту — «рибка» (сер. 2 тисячоліття до н.е.), була брязкальцем і дитячим амулетом одночасно. Саме рибу египтяни вважали символом народження і відродження.

Давній Египет. Лялька
Ляльки використовувалися як музичний супровід в релігійних ритуалах. На їх волосся нанизували глиняні намистинки, які створювали шумовий звук.

Давня Греція. Брязкальце

Давня Греція. Ляльки

А от давньогрецькі ляльки часто мали рухливі кінцівки. Збереглися ляльки з кістки та глини, але для їх створення використовували також тканину, віск, дерево. У багатьох випадках ляльки не мали одягу, щоб дівчата могли самі його шити.

У міфах багатьох народів першими людьми були ляльки, створені з глини або дерева, оживлені богами.

Наприклад, в українській казці «Івасик Телесик»: чоловік із жінкою, які не мають дітей, роблять ляльку з дерева, колишуть її в колисці, і потім лялька перетворюється на дитину.

До наших днів дішла священна лялька Масляниця, яку роблять, коли проводжають зиму і зустрічають весну. Навіть городні опудала, яку відлякували горобців, спочатку були священними ляльками-охоронцями оселі від злих духів.

Глиняні іграшки - іграшки, виготовлені з глини. Найчастіше це свищики у вигляді тварин – коники, олені, цапи, свині, песики та рибки, вершники на конях та інші.

Оскільки глина є м’яким та пластичним матеріалом, до виготовлення керамічних забавок часто долучалися діти.

Така робота була важливим елементом народної педагогіки, вона не тільки розвивала навички роботи із глиною, але й прищеплювала важливі якості: старанність та наполегливість в досягненні хорошого результату.

Дерев'яні іграшки. Дерево було і залишається одним з найпопулярніших матеріалів для виготовлення іграшок. Це груша, верба, явір, липа, осика.

Археологи розповідають, що за часів Київської Русі існували на нашій землі дерев’яні іграшки: коники, пташки та іграшкова зброя: луки, мечі, щити.

Лялька-мотанка є одним з найдавніших символів української культури. Лялька виконувала важливу функцію оберегу.

Назву "лялька мотанка" пов'язано з тим, що технологія виготовлення полягає не в шитті, а в намотуванні ниток і стрічок. До вміння робити ляльки ставилися дуже відповядально і тому навчали цьому вмінню з дитинства.

Згідно з віруваннями, коли людина була хвора, їй давали спеціально виготовлену ляльку-мотанку. Після того як людина одуєувала, ляльку спалювали, вважаючи, що вона парейняла на себе всю неміч.

Особливу увагу приділяли весільним лялькам-мотанкам. Вони були одягнуті відповідно до всіх весільних традицій, обов'язково в парі й слугували оберегами нової родини.

Існували ляльки-мотанки, які оберігали дітей.

Кожна лялька-мотанка мала бути одягнена в гаптовану сорочку, спідницю і запаску. Усі елементи підбирались відповідно до регіональних і географічних особливостей, при цьому кожен з них окремо також виконує роль оберегу.

Так, наприклад, спідниця є символом землі, сорочка означає життєві віхи - минуле, сьогодення і майбутне.

Обов'язковими є такі атрибути, як різноманітні намиста чи вишиванки, які втілюють добробут і достаток. А також головній убір. Це може бути шапка, хустка або що-небудь інше, але головний убір обов'язкого має бути присутнім на ляльці, тому що він символізує зв'язок із небом.