Побудова ЄДП, тобто формування європейських інституцій, в 2014 році поставило на порядок денний імплементацію ЄДП на національний рівень та використання ЄДП для вирішення глобальних викликів і для інноваційного розвитку промисловості. Країни ЄС кожний рік звітували про реалізацію пріоритетів ЄДП у складі загального звіту щодо виконання Національних планів реформ. Перехід до формування Дорожньої карти 2015- 2020 характеризується більш чітким визначенням цілей імплементації, заходів та індикаторів їх виконання. Наступним кроком стає впровадження механізму взаємного оцінювання згідно методу відкритої координації та порівняння розвитку країн між собою. Одним з таких елементів є використання інструменту PSF Horizon 2020, який має три складових: безпосереднього оцінювання експертами національної системи НТІ, спільного навчання та тренування країн, а також проведення спеціалізованого оцінювання способу подолання існуючих проблем.

Дорожня карта, в першу чергу, має забезпечити системну інтероперабельність національної та Європейської дослідницьких систем, тобто реалізувати п’яту ступінь свободи: вільне переміщення знань у будь-якій формі (знань, технологій, інфраструктур, людських ресурсів) для забезпечення підвищення спільної бази для вирішення глобальних викликів та розвитку інновацій у промисловості. Це відповідає статті 374 Угоди про Асоціацію. Як показали останні дослідження різних форм управління щодо сприяння розвитку інновацій на національному та міжнародному рівнях10, управління між особистими відносинами краще сприяє інноваціям на національному рівні, в той час як для розвитку інновацій на міжнародному рівні краще сприяє механізм управління формальними та мережевими відносинами Саме тому, розвиток управління формальними та мережевими відносинами при реалізації пріоритетів ЄДП на національному та Європейському рівнях мають підвищити ефективність відкритих інноваційних екосистем. Система узгодження національних наукових політик в групах ЄДП, Ініціативи спільного програмування, участь в програмі COST, створення спільних дослідницьких та е-інфраструктур, розбудова Цифрової ERA, Відкритої науки та Відкритих інновацій – це все елементи такого управління. Тому на Європейському рівні приділяють особливу увагу стратегії інтероперабельності11 між країнами на політичному, законодавчому, організаційному, семантичному та технологічному рівнях.

Іншим елементом методу відкритої координації є визначення країни конкурента, з якою порівнювати власні досягнення. Визначення країни конкурента може відбуватися за декількома напрямами:

a) За кількістю населення в країні: Польща, Іспанія

b) За кількістю дослідників в країні: Нідерланди, Бельгія, Чехія, Данія, Фінляндія, Португалія

c) За індексом конкурентоспроможності у боротьби за таланти, що визначений в Стратегії Україна 2020 - увійти в 30 кращих країн, за даними 2014 року Україна посідала 71 сходинку: Словаччина (31), Іспанія (30), Словенія (26), Чехія (24).

Цікавий досвід в цьому напрямі мають країни Австрії, Фінляндії, Швеції, що конкурують між собою та співробітничають для представлення на Європейському та світовому ринках, зокрема у розвитку досліджень та інновацій. Щодо використання досвіду інших країн для найкращої реалізації пріоритетів ERA, то потрібно аналізувати кращі практики з врахуванням національних особливостей та оцінювати можливість їх використання в сучасних умовах України. Наприклад, Чехія, за останній час, дуже сильно опікується розвитком матеріально-технічної бази для досліджень і скеровує на це 25 % від всіх коштів на науку. Фінляндія максимально використовує участь в Європейських дослідницьких інфраструктурах, в яких ми не беремо участь зовсім. Хорватія тільки почала рухатися в напряму забезпечення сучасної матеріально-технічної бази для досліджень, а тому максимально намагається використовувати участь в Європейських електронних інфраструктурах та їх віртуальних спільнотах. В наступних розділах обговорюються пріоритети ЄДП за наступною схемою (де це можливо):

• На вирішення яких проблем націлений пріоритет?

• Які заходи пропонується ЄК для вирішення цих проблем?

• Запропоновані інструменти чи механізми та відповідні документи, якими

регламентується інструменти та механізми

• Що потрібно зробити, щоб впровадити відповідний інструмент чи механізм?

• Як вони можуть допомогти вирішити національні проблеми, що вказані в програмі

дій уряду?

• Перелік рекомендацій.