Впровадження ЄДП

Сприяння розробці, прийняттю та впровадження дорожньої карти ЄДП.

Структура дорожньої карти від кожної країни була запропонована в документі «Оцінка прогресу у досягненні ЄДП у державах-членах та асоційованих країнах» в додатку 9.2, де пропонується в загальній частині визначити контекст та існуючі проблеми, визначити стратегічні цілі плану імплементації ДК, визначити індикатори, за якими будуть відслідковувати прогрес у виконанні плану, які ресурси необхідні для реалізації та хто є відповідальними за імплементацію дій. Пропонується визначити за кожним пріоритетом існуючи проблеми, цілі, заходи та етапи виконання. В цьому документі у додатку 7 описано логіку дій за кожним пріоритетом, існуючі проблеми на рівні ЄДП, заходи та який вплив розраховує ЄК отримати в результаті у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі. В додатку 8 аналізуються можливі індикатори за кожним пріоритетом. Особливу увагу звертають на простоту збору інформації з відкритих джерел, а також визначають найкращі індикатори, які можна рекомендувати для впровадження при оновлені статистичних даних чи на основі проведення незалежного опитування. На основі аналізу Національних планів імплементації ДК ЄДП було визначено, що об’єм документу не перевищує 50 сторінок. Головними зауваженнями були визначені відсутність відповідальних та необхідного розміру ресурсного забезпечення. Найкращою формою представлення ДК була визначена Австрійська дорожня карта, яка має звичну для України форму представлення Плану пріоритетних дій уряду. Потрібно взяти до уваги, що в більшості країн формування дорожньої карти відбувалося протягом 6 місяців.

Дорожня карта ЄДП є частиною Стратегії розвитку національної науково-технічної системи, а також документом, що націлений на реалізацію спільних пріоритетів ЄДП для забезпечення синергії дій країн ЄС та Асоційованих країн, зменшення дублювання та фрагментації зусиль. Згідно Закону України про наукову та науково-технічну діяльність за процес інтеграції до ЄДП відповідає Національна Рада, ЦОВВ в сфері науки, Уряд в цілому. Отже, для забезпечення інтеграції потрібна координація зусиль між стейкхолдерами на етапі формування наукової політики, законодавчому рівні, формування фінансових ресурсів, реалізації плану заходів на виконавчому рівні, а також узгодження з науковими інституціями. Система взаємодії між країнами потребує узгодження на стратегічному, законодавчому організаційному, семантичному та технологічному рівнях. Найкращим способом є створення дзеркальних структур з розробки наукової політики на національному рівні, формування координації розпорядників державних коштів, а також проведення щорічних міжнародних форумів між стейкхолдерами національного та Європейського дослідницького просторів. Допомогти у проведені таких форумів може аналог механізму сприяння технологіям для цілей сталого розвитку ООН. Враховуючи на нестачу національних фінансових ресурсів для проведення масштабного реформування національної науково-технічної системи, відсутності запиту від національної економіки ув середньостроковій перспективі, НПД з імплементації ДК ЄДП можна використати в якості готового бізнес-плану з індикаторами моніторингу його виконання для отримання технологічної допомоги від донорів України. Залучення українського бізнесу до Єдиного ринку може створити відповідний колективний запит від національного та європейського бізнесу до науки для наукового супроводження нової промислової революції та вирішення спільних соціальних проблем.