Спільне вирішення проблем, зумовлених глобальними викликами

Інтеграція наукової та інноваційної сфери України до Європейського дослідницького простору передбачає, серед іншого, об’єднання наукових, технічних та фінансових спроможностей та зусиль для вирішення питань, які становлять спільний інтерес і стосуються різноманітних галузей науки та функціонування суспільних інституцій.

На рівні ЄС такий механізм запроваджений у 2013 році під назвою «Спільне програмування», що означає координацію національних (державних) програм на основі консультацій між зацікавленими сторонами, визначення для кожної країни галузей так званих смарт-спеціалізацій (високотехнологічних спеціалізацій та пріоритетів), і, на основі цього, прийняття рішень про ініціативи спільного програмування (JPI) Групою високого рівня (High Level Group on Joint Programming, GPC), яка складається з представників країн – членів ЄС та представників Єврокомісії. Зазвичай конкурси спільних ініціатив формулюються за активної участі великих європейських промислових компаній, які є кінцевими користувачами створеної науково-технічної продукції. Використання статусу асоційованої країни дає Україні можливість формування спільного бачення участі в таких ініціативах, узгодження процедур проектного та програмного оцінювання, процедур спільного використання результатів із забезпеченням прав інтелектуальної власності.

Наявні документи, дотичні політики, в т.ч. закони, стратегії

Основними документами, які визначають правові рамки спільних дій для розв’язання глобальних проблем, є такі:

 рішення Комітету з Європейського дослідницького простору (ЄДП) та інновацій Європейської комісії (ERAC) від 20.04.2015 щодо Дорожньої карти до ЄДП на 2015-2020 рр.;

 низка міжнародних угод, зокрема,

- УГОДА між Україною і Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу Горизонт 2020 - Рамкова програма з досліджень та інновацій (2014-2020), Ст.372-374,

- Закон про ратифікацію Заяви про членство України в Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі «EUREKA!» (2008р.),

 а також

- Звіт міжнародного аудиту наукової та інноваційної системи України (здійснений в рамках інструменту PSF програми Horizon 2020: (розділ Спільне програмування, соціальні виклики , в т.ч. рекомендації 17,18,23).

Наявні успіхи та виклики

Інструментом для реалізації міжнародної співпраці, уникнення дублювання досліджень і розпорошення зусиль є значна кількість двосторонніх і багатосторонніх міждержавних та відомчих науково-технічних програм і проектів. Зокрема, завдяки цим інструментам реалізується участь українських науковців в окремих колабораціях CERN, участь окремих ЗВО та наукових установ України у науково-технічній програмі ЄС COST, «EUREKA!», довготривала співпраця з Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (IIASA) з виконання спільних комплексних проектів та підтримки стажування молодих науковців через програму Літньої школи. У 2017 р. започаткована цільова програма наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки» як національний сегмент проекту програми «Горизонт 2020» ERA-PLANET (ERA-PLANET/UA)», що є першим випадком спів-фінансування таких масштабних дослідницьких проектів з боку України.

В той же час на національному рівні починаючи з березня 2014 року з метою економії бюджетних коштів припинено формування нових Державних цільових наукових і науково-технічних програм. Це унеможливлює використання переваг програмно-цільового підходу до фінансування у міжнародному співробітництві. Україна не є членом програми COST, а участь окремих організацій у спільних діях COST не можуть створити критичну масу дослідників для подальшої участі в консорціумах великих програм, зокрема «Горизонт 2020». Починаючи з 2010 року було фактично заморожено участь України в міжнародній програмі «EUREKA!» (співфінансування Україною проектів програми відновлено тільки наприкінці 2017 року, і тільки в номінальних обсягах 200 тис.грн.). Україна не бере участь в жодній з 10 визначених ЄС Ініціатив спільного програмування (на відміну від деяких асоційованих до ЄС країн).

Порівняльний аналіз з іншими країнами, асоційованими до ЄС та виділеними в окремі групи взаємодії з ЄС.

Серед країн Східного партнерства Білорусь бере участь у 2-х Ініціативах Спільного програмування, а саме - Healthy and productive seas and oceans та Cultural Heritage and Global Change; Молдова – також у 2 –х, а саме Cultural Heritage and Global Change та Water Challenges for a Changing World.

Серед асоційованих до ЄС країн, які не є країнами Східного партнерства, але можуть бути порівняні з Україною з точки зору географічного розташування або ступеню участі в інших програмах ЄС, Туреччина бере учать в 6 Ініціативах спільного програмування, Албанія - в 1.

Серед країн Дунайського регіону найбільш активними щодо участі в Ініціативах спільного програмування є Польща та Румунія (участь у 8-ініціативах), Чехія – у 5-ти,Словаччина – у 3-х, Угорщина – у 2-х.