«Ефективне міжнародне співробітництво з третіми країнами необхідне як на національному, так і на європейському рівнях для вирішення великих соціальних проблем, полегшення доступу до нових ринків, що розвиваються, та збільшення привабливості наукових організацій для талановитих умів та інвесторів у всьому світі. Мета полягає в тому, щоб гарантувати, що Європа в цілому, а також окремі країни-члени та асоційовані країни, зможуть максимально скористатися кращими можливостями досліджень та інновацій на глобальній основі.»59

Отже, національні стратегії можуть бути визначені через використання інших інструментів ERA, там де беруть участь треті країни разом з країнами ЄС та Україною.

Наприклад, це можуть бути відповідні ініціативи спільного програмування для вирішення соціальних проблем (в дорожніх картах за 2014 рік є участь третіх країн в JPI, Європейські дослідницькі інфраструктури, що мають глобальний інтерес, або глобальні інфраструктури, участь в GEANT та EGI, де приймають участь Канада, США, Латинська Америка, Південна Африка, Тайвань. Зараз активну участь в побудові Європейської хмари відкритої науки приймають Японія. Певна частина програм Горизонт 2020 також присвячена спільним проектам з третіми країнами.

ERAC пропонує визначити національні стратегії багатосторонньої співпраці з третіми ключовими країнами з метою створення критичної маси та максимізації впливу, в тому числі на вирішення соціальних проблем.

Україна має проаналізувати укладені двосторонні угоди з такими країнами як США, Японія, Канада, Китай, Бразилія та інші з точки зору розширення їх до співпраці в складі країн ЄС. Для цього потрібно узгодити їх з договорами, що є в інших країнах ЄС та Європою в цілому шляхом координації дій у відповідній робочій групі ERA (Стратегічний форум міжнародної співпраці у сфері науки і технології –SFIC). Потрібно краще використати результати багатосторонніх проектів ЄС та міжурядових проектів із міжнародним виміром.

Опитування країн ЄС в 2014 році щодо пріоритетів міжнародної діяльності визначило три основні пріоритети: Відкритий доступ, дослідницькі інфраструктури та цілісність досліджень.

Засідання міністрів з науки країн G7 також визначають напрями співробітництва.

Так зокрема у 2016 році засідання було присвячене впливу науки та цифрових технологій на вирішення глобальних проблем, зокрема було наголошено на таких напрямах, які потребують спільних зусиль країн G7 так і інших країн світу:

обмін кращими практиками у сфері активного старіння, збереження соціальної активності людей похилого віку, соціальних досліджень у цій сфері, допомоги у сфері медичного догляду з використанням ІТ та робототехніки;

дослідження знехтуваних тропічних хвороб та захворювань, пов’язаних з бідністю;

дослідження у сфері антимікробної стійкості до ліків;

фундаментальні та прикладні дослідження функцій мозку та його хвороб;

використання відкритої науки для публікації матеріалів про вікові порушення мозку;

посилення глобального спостереження за морем і океаном для моніторингу, зокрема, зміни клімату і морського біорізноманіття;

сприяти відкритій науці і вдосконаленню глобальної інфраструктури обміну даними для забезпечення відкритості, доступності та функціональної сумісності широкого спектра океанічних і морських даних;

сприяти дослідженням та обміну інформації про екологічно чисті енергетичні технології;

обмін досвідом з використання інклюзивних інноваційних рішень у сфері інфекційних захворювань, проблем морів та океанів, енергетики, харчової безпеки, зменшення небезпеки від лиха. Залучення академічної, бізнесової спільноти та студентської молоді до підвищення цифрових навичок у галузях;

розвиток Глобальної системи спостереження за Землею та інфраструктур із збору, аналізу, збереження та розповсюдження даних досліджень у рамках Відкритої науки;

сприяти міжнародній координації та співпраці з розвитку відповідних технологій, інфраструктури, включаючи цифрові мережі, а також людських ресурсів для ефективного використання відкритої науки на благо всіх.