Переваги участі України в ЄДП

Дорожню карту Європейського дослідницького простору 2015-2020 потрібно розглядати в якості цілісної системи взаємно залежних пріоритетів та відповідних дій з їх реалізації. Найкращою формулою для цього може бути трохи осучаснений принцип Гарнака, який реалізує Товариство Макса Планка вже більше 100 років: «Кращу науку роблять кращі вчені, які мають можливість:

  • вільно обирати тему досліджень,
  • вільного доступ до найсучаснішої дослідницької інфраструктури,
  • отримати необхідні ресурси для залучення молодих талантів,
  • вільного та швидкого обміну знаннями з іншими кращими вченими та бізнесом.

Кращих вчених мають визначати найкращі міжнародні експерти, що не мають конфліктів інтересів.»

Переваги участі України в Європейському дослідницькому просторі можуть забезпечити:

- приєднання до спільної стратегії розвитку науки в інноваційній економіки 5-6 –го технологічних укладів, до яких Україна не перейшла

- створення критичної маси людського капіталу та ресурсів на перспективних напрямах для вирішення глобальних викликів та спільне використання результатів досліджень

- участь та набуття навичок роботи в спільних інноваційних екосистемах та використання їх результатів, в тому числі через Цифровий Єдиний ринок.

Україна ніяк не може зайти вихід з порочного колу, в основі якого лежить дисбаланс між рівнем розвитку науки та рівнем розвитку економіки. Сировинний характер економіки не дає розвиватися науці та набувати нових навичок взаємодії з економікою 6-го технологічного укладу. Епоха масового співробітництва, цифровізації та досягнення цілей сталого розвитку суттєво змінює інструменти проведення наукових досліджень. ЄДП дає можливість зробити перші кроки для пошуку цього виходу з порочного кругу.

Ключовий перший крок, це – зміна наукової політики України шляхом її узгодження з науковою політикою ЄДП. Серед основних урядових пріоритетів має появитись визнання випереджаючого розвитку науки, яка буде на початку спиратися на розвиток європейської спільноти та Європейського Єдиного ринку. На цьому етапі українська спільнота стає складовою частиною Європейської спільноти, а створення умов для широкого та вільного обміну «мізками» має прийти на заміну відтоку талановитих науковців різного віку. Такі зміни в реальному житті можуть відбутися тільки при зміні способу мислення і дій у вчених, влади та суспільства в цілому.

Другий крок, це - широка інтернаціоналізація системи організації наукових досліджень, розробка стратегії розумної спеціалізації України у рамках Європи, концентрація необхідних ресурсів для забезпечення робіт у проривних напрямах з врахуванням зусиль ЄС.

Інтероперабельність національної дослідницької та інноваційної системи з Європейською забезпечується шляхом реалізації пріоритетів Європейського дослідницького простору, а також переходу до розвитку Європейської Відкритої інноваційної екосистеми на основі квадрупольної інноваційній моделі (влада, бізнес, наука&освіта, громадянське суспільство) та розвитку міжнародного співробітництвіа. Умовами впровадження такої системи є забезпечення:

- міжнародної експертизи при оцінюванні досліджень для надання базового і проектного фінансування;

- міжнародної експертизи при відборі та побудові довготермінових проектів – ініціатив спільного програмування, дослідницьких інфраструктур, центрів передового досвіду та ключових лабораторій,

- доступу до сучасних коштовних великих дослідницьких інфраструктур.

Створення «інформаційного пулу» у розподіленій системі країн ЄС та Асоційованих країн покладається на реалізацію концепції Відкритої науки та відкритих інновацій. В рамках цієї концепції забезпечується принципи FAIR відкритих даних досліджень, перехід до масового співробітництва і широкої взаємодії між складовими квадрупольної інноваційної моделі у Відкритій інноваційній екосистемі як за певними напрямами, так і між дисциплінами та секторами. Участь у розбудові Європейської хмари відкритої науки та Європейської інфраструктури даних забезпечить відкритим доступом до сучасних інструментів та даних всіх зацікавлених осіб в Україні: вчених, уряд, освітян, бізнес та окремих громадян. Цифровізація науки та її дослідницької інфраструктури, відкриття доступу до неї малому бізнесу мають підтримати перехід до нової промислової революції у цифровій економіці.