Інтернаціоналізація наукових досліджень, розробок та інновацій України

Принципове зауваження: цей пріоритет про міжнародне співробітництво країн ЄС спільно з країнами, що не є членами ЄДП, а не про перелік міжнародного співробітництва з країнами ЄС. Мова в цьому пріоритеті має йти про участь в глобальних інфраструтурах та спільних дій з вирішення глобальних викликів з світовими інноваційними центрами США, Китаю, Японії, Канади, Бразмилії Індії, країн Африки, Південної кореї та Сінгапуру, та інші. Безумовно інструментами співпраці можуть бути ті самі, що в інших пріоритетах але за участю вищеназваних країн.

Наприклад, опитування країн ЄС в 2014 році щодо пріоритетів міжнародної діяльності визначило три основні пріоритети: Відкритий доступ, дослідницькі інфраструктури та цілісність досліджень.

Засідання міністрів з науки країн G7 також визначають напрями співробітництва.

Так зокрема у 2016 році засідання було присвячене впливу науки та цифрових технологій на вирішення глобальних проблем, зокрема було наголошено на таких напрямах, які потребують спільних зусиль країн G7 так і інших країн світу:

обмін кращими практиками у сфері активного старіння, збереження соціальної активності людей похилого віку, соціальних досліджень у цій сфері, допомоги у сфері медичного догляду з використанням ІТ та робототехніки;

дослідження знехтуваних тропічних хвороб та захворювань, пов’язаних з бідністю;

дослідження у сфері антимікробної стійкості до ліків;

фундаментальні та прикладні дослідження функцій мозку та його хвороб;

використання відкритої науки для публікації матеріалів про вікові порушення мозку;

посилення глобального спостереження за морем і океаном для моніторингу, зокрема, зміни клімату і морського біорізноманіття;

сприяти відкритій науці і вдосконаленню глобальної інфраструктури обміну даними для забезпечення відкритості, доступності та функціональної сумісності широкого спектра океанічних і морських даних;

сприяти дослідженням та обміну інформації про екологічно чисті енергетичні технології;

обмін досвідом з використання інклюзивних інноваційних рішень у сфері інфекційних захворювань, проблем морів та океанів, енергетики, харчової безпеки, зменшення небезпеки від лиха. Залучення академічної, бізнесової спільноти та студентської молоді до підвищення цифрових навичок у галузях;

розвиток Глобальної системи спостереження за Землею та інфраструктур із збору, аналізу, збереження та розповсюдження даних досліджень у рамках Відкритої науки;

сприяти міжнародній координації та співпраці з розвитку відповідних технологій, інфраструктури, включаючи цифрові мережі, а також людських ресурсів для ефективного використання відкритої науки на благо всіх.

Тому пропнується наступні заходи:

(6).1 Номінувати двох делегатів до групи ERA SFIC;

(6).2 Створити координаційну групу експертної підтримки та проаналізувати існуючі угоди України з країнами G7 та OECD, які не є країнами ЄС, щодо створення багатостороннього співробітництва разом з країнами ЄС та порівняти з відповідними угодами країн ЄС.

(6).3 Розробити стратегію розвитку багатостороннього співробітництва з країнами G7 та ЄС за напрямами, що оновлюються на самітах G7, та узгодити з напрямами співробітництва з ЄС за іншими пріоритетами ЄДП.

(6).4 Зробити інтероперабельними цифрові інфраструктури Українського національного Гріду, Американської (США) інфраструктури Open science Grid, Канадської грід інфраструктури та Європейської грід інфраструктури

(6).5 Створення багатостороннього співробітництва з обробки зображень головного мозку з США, Канади та ЄС щодо вивчення військового синдрому та інших захворювань мозку (Хвороба Альцгеймера, Розсіяний склероз та ін.)

(6).6 Розробка спільних проектів з питань екології та прогнозування стихійного лиха з Японією, США, ЄС.