Пріоритет 2b

Оптимальне використання державних інвестицій у дослідницькі інфраструктури

Розвиток дослідницьких інфраструктур міжнародного рівня в Україні, а також забезпечення доступу до наявних або тих, що перебувають на стадії введення в дію, надзвичайно важливе для всієї наукової спільноти України в контексті інтеграції до ЄДП. Європейська комісія виділяє значні кошти на розвиток об’єктів дослідницької інфраструктури виключно пан-європейського або, принаймні, регіонального (країни Дунайського/ Балтійського/ Чорноморського регіону тощо) значення. При цьому підтримка або створення нових дослідницьких інфраструктур національного рівня залишається фактично предметом уваги кожної окремої країни ЄС.

Існуючі документи , дотичні політики, в т.ч. закони, стратегії

 Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

 Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року

 Звіт Аудиту PSF Horizon 2020: Інвестиції в спільні дослідницькі інфраструктури (рекомендація 20)

 Дорожня карта Європейського стратегічного форуму з дослідницьких інфраструктур (ESFRI Roadmap )

Наявні успіхи та виклики

До успішних практик слід віднести фінансування з Державного бюджету України об’єктів національного надбання, які є складовою частиною національної дослідницької інфраструктури України.

До них також належать:

Тривала участь в європейській організації з ядерних досліджень (CERN), масштабному інфраструктурному проекті «Європейське соціальне дослідження» (ESS), консорціумі EuroFusion та в трьох дослідницьких інфраструктурах, що знаходяться на стадії будівництва: DANUBIUS-RI (операційний старт у 2022), EISCAT_3D (операційний старт у 2021) та CTA (передопераційний старт - 2019, повний операційний старт 2023) в якості додаткових партнерів, що здійснюють окремі завдання, але не є бенефіціарами великих проектів;

Національні цифрові інфраструктури для досліджень та освіти: УРАН (наявна угода з GEANT), УарНЕТ;

Національна цифрова інфраструктура для паралельних обчислень: Український національний Грід (угода з European Grid Infrastructure (EGI) на технологічному рівні, угода з Nordugrid, координатором суперкомп’ютерною мережею Польщі –PSNC та координатором Open Science Grid USA – Університет Вісконсин-Медісон);

Участь у 6 проектах програми «Горизонт 2020» за напрямом «Дослідницькі інфраструктури», 3 з яких підтримують взаємодію з мережею GEANT, решта

стосуються створення міжнародного центру досліджень систем ріка-море DANUBIUS-RI (операційний старт у 2022), міжнародної розподіленої інфраструктури для досліджень нових матеріалів, в тому числі біоматеріалів та розвитку системи спостереження стану морів SeaDataNet.

В той же час через суттєву нестачу фінансування застаріла дослідницька інфраструктура України не дозволяє стати повноцінним учасником та вкладати інвестиції в розвиток масштабних дослідницьких інфраструктур європейського рівня. Її осучаснення потребує ґрунтовного аналізу наявних ресурсів, значних коштів та опрацювання стратегії розвитку, в тому числі визначення сильних, з точки зору міжнародного використання та доступу, тематичних напрямів та зосередження зусиль та ресурсів саме на них. Сьогодні відсутнє системне використання можливостей наявної дослідницької інфраструктури України для інтеграції до Європейського дослідницького простору: немає аналізу стану, забезпечення та можливостей наявних дослідницьких інфраструктур; немає національної дорожньої карти дослідницьких та е-інфраструктур. Відсутнє узгодження з ЄС наукових політик з розвитку дослідницьких та е-інфраструктур в групах ESFRI та e-IRG. В щорічних законах про Державний бюджет України не передбачена фінансова підтримка участі в дослідницьких інфраструктурах ЄС. Відсутнє законодавче забезпечення участі в дослідницьких інфраструктурах в формі управління ними у складі міжнародних консорціумів (ERIC). Можливість використання відкритих інфраструктур в ЄС обмежується чинними нормативними документами щодо використання бюджетних коштів.

Google Sites

Report abuse