Структури для наукової політики

Наукова політика Європейського дослідницького простору – це живий механізм, який постійно змінюється для отримання найбільших переваг від співробітництва країн-ЄС, Асоційованих країн, Єврокомісії та Європейських організацій для забезпечення конкурентоспроможності на зовнішньому ринку з передовими інноваційними центрами світу: США, Японія, Китай.

Розробка спільної стратегії ЄДП відбувається в групах партнерства з розробки наукових політик за кожним пріоритетом. В Партнерстві ЄДП за перший пріоритет відповідає головний Координаційний комітет ERA – ERAC, який координує роботу інших груп з наукової політики ЄДП. Для України участь в достатньо великій кількості міжнародних структур з розробки спільної наукової політики є новим викликом і потребує формування відповідних національних інституцій із підтвердженням делегування повноважень. Розробка наукової політики ЄДП відбувається у 8-ми комітетах та групах, кожний з яких відповідає за певний пріоритет. Особливості є у другому пріоритеті, за який відповідають дві групи, одна – GPC - розглядає Ініціативи Спільного програмування та створення мереж, а друга – Стратегічний форум ESFRI – розглядає інвестиції і побудову дослідницьких інфраструктур та розробляє Дорожню карту розвитку Європейських дослідницьких інфраструктур. Ще одна група була створена на стику інтересів ЄДП та Цифрового порядку денного Європи і відповідає за розробку політики в побудові е-інфраструктур для досліджень – е-IRG.

В додатку 1, наданий перелік комітетів та груп, де вказані основні напрями їх відповідальності та можлива форма участі в них України.

ERAC, окрім координації всіх пов’язаних з ERA груп, опікуються розробкою політики в рамках першого пріоритету ERA.

Делегати, які беруть участь у ERAC мають бути обізнані з усіма напрямами роботи на національному рівні у сфері інтеграції до ERA і мають координувати роботу відповідних груп за кожним пріоритетом на національному рівні. Самий простий спосіб професійної підтримки делегатів – це створення, дзеркальних до європейських, національних структур. Ці структури мають додатково координувати свою діяльність з 14-ю конфігураціями програмного Комітету Горизонт 2020, а також з комітетами співробітництва у сфері науки та техніки, що супроводжують відповідні угоди України з ЄС:

• Угода між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво,

• Угода між Україною і Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу Горизонт 2020,

• Угода між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014-2018).

Незважаючи на те, що функція номінації делегатів (два в кожній групі) до груп ERA належить МОН, в багатьох країнах до цього долучають Національні дослідницькі ради, Національні Академії наук та інші наукові товариства. На національному рівні створюються форуми,які об’єднують всі ці структури для узгодження спільної позиції. Покладатися на одну людину - Міністра чи заступника міністра, яка (чи який) буде брати участь у всіх існуючих комітетах та групах і таким чином координувати та контролювати всі процеси є не розумним, бо втрачається гнучкість та можливість використання колективного розуму представників наукової громади. Прикладом може бути Обсерваторія ERA в Австрії.

Узгодження Національної наукової політики на Європейському рівні є першим етапом для формування системних дій у сфері інтеграції до ERA, на необхідність якої вказано в Середньостроковому плану дій уряду.

Європейський аудит PSF Horizon 2020 у своїй Рекомендації 22 також звернув увагу на необхідність участі представників України в групах ЄДП. «…для України критично важливими є ретельне спостереження за діяльністю груп, пов’язаних із Європейським дослідницьким простором (ЄДП), і всебічне вивчення їхнього досвіду у сфері розробки політик та методологій.» (стор.61 Аудиту) Уряд має визначити з наявних інструментів найкращий спосіб для співпраці щодо гармонізації наукових політик в таких групах та забезпечити делегатів від України потужною експертною підтримкою.

Згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» функціями Національної ради з питань науки та технологій є підготовка пропозицій щодо інтеграції до ЄДП та підготовка щорічної доповіді про стан виконання пріоритетів ЄДП та надання плану реалізації на наступний рік (стаття 20 параграф 7 пункти 3 та 8). Національна Рада є платформою взаємодії наукового та адміністративного комітету. До останнього входять перші заступники Міністерств, які розглядають Євроінтеграційні питання, а головою є Прем’єр міністр. Тому, можна рекомендувати створити постійні робочі групи Національної Ради для супроводження делегатів у відповідних групах ERA, згідно наступної схеми (Малюнок 1).

Відсутність досвіду в Україні з реалізації пріоритетів ЄДП потребує певного супроводження та методологічної підтримки з боку стейкхолдерів ЄДП. Проведення щорічного міжнародного форуму з представників стейкхолдерів Національного та Європейського дослідницького простору під патронатом КМУ, на якому розглядалися проблеми та процедури реалізації пріоритетів стало б дієвим механізмом для підвищення довіри донорів України до проведених реформ та до Національної системи НТІ.

Реалізація політики ЄДП вимагає наявність коштів та людських ресурсів, тому важливу роль грає координація зусиль на рівні розпорядників державних коштів в сфері науки. В Німеччині така розпорошеність в сфері науки та інновацій вирішується шляхом укладання Пакту з досліджень та інновацій, в якому учасники беруть на себе зобов’язання з досягнення спільних цілей.

В Середньостроковому плану пріоритетних дій уряду визнано наявність в Україні 25 розпорядників державних коштів, що мають вплив на фінансування досліджень, між якими відсутня необхідна координації зусиль для реалізації спільних цілей. Приклад створення Координаційного центру з підтримки реалізації угоди про участь у Рамковій Програмі Горизонт 2020 можна поширити і на реалізацію Плану імплементації дорожньої карти ЄДП 2015-2020. Для цього потрібно прийняти зміни до Розпорядження КМУ з створення Координаційного центру. Кращою практикою є впровадження горизонтального механізму взаємодії шляхом укладання угоди між розпорядниками державних коштів, де кожний учасник чітко б окреслив свої обов’язки та ресурси, які будуть використані для реалізації спільної мети та плану дій. ЗННТД у статті 66 пункт 4 зобов’язує державу реалізувати інтеграцію національного дослідницького простору до ЄДП шляхом виконання Національного плану дій з імплементації дорожньої карти ЄДП 2015-2020 (НПД ДК ЄДП), яка має бути розроблена у відповідності до Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.