Ініціативи спільного програмування

Оскільки Україна не має багатосторонніх угод в рамках Ініціатив спільного програмування (JPI), а отже не має навичок узгодження на державному рівні національних політик для спільного вирішення глобальних викликів, то доцільно надати короткий опис головних документів з практичного досвіду країн ЄС.

В рамках процесу узгодження міждержавного співробітництва, ЄС пропонує спільно формувати Стратегічні порядки денного згідно існуючих глобальних викликів. Цьому присвячений документ «Добровільні рекомендації щодо основних умов для спільного програмування в наукових дослідженнях 2010 року», який підготовлений головою Групи GPC з спільного програмування.

В документі представлено :

• порядок проведення експертних оцінок,

• форсайтні дослідження,

• оцінка спільних програм,

• способи фінансування транскордонних досліджень,

• поширення та використання результатів досліджень,

• захист, управління та розподіл прав інтелектуальної власності.

Для того, щоб спільне програмування було успішним, фінансові органи повинні прийняти ефективні та життєздатні механізми, які можуть бути застосовані однаково для всіх країн.

Наприклад, обговорюються механізми фінансування за принципами гроші йдуть за дослідником, гроші йдуть за проектом, формування спільних фондів: кожна країна фінансує власних дослідників, фондів взаємного фінансування на кшталт Рамкової програми, а також змішані, які намагаються вирішити проблему різних внесків країн і вирівняти фінансування за принципом якості пропозиції. Також використовується принцип відкриття Національних програм для участі закордонних дослідників.

За моделлю "Реальний Спільний банк" країни об'єднують свої внески, і таким чином фінансуються найкращі пропозиції щодо досліджень, виявлені шляхом експертної оцінки та незалежно від національних міркувань

Експертна оцінка пропозицій є основою будь-якої політики та практики досліджень на базі передового досвіду та прийняття рішень з фінансування досліджень. Порядок проведення експертного огляду може відрізнятися в різних країнах-членах та асоційованих країнах, що ускладнює порівняння потенціалу та досягнень на європейському рівні у випадках спільних досліджень, коли кожна країна фінансує власних дослідників.

Досвід оцінювання проектів в ініціативах спільного програмування був першим, який аналізувався ESF при формуванні Європейських принципів експертного оцінювання якості досліджень. (див. пріоритет 1).

Сучасний проект ERA-LEARN 2020, присвячений поглибленому аналізу процедур, які використовуються в процесі вирівнювання (гармонізації) національних політик. В документі наведено: етапи розвитку міждержавного співробітництва та класифікація 30 дій та інструментів процесу гармонізації політик.

Визначається підвищення рівня взаємодії в залежності від кількості процедур, які використовуються в процесі гармонізації. (див. малюнок.).

В 2016 році був використаний механізм PSF Horizon 2020 для проведення протягом року спільного навчання країн ЄС та Асоційованих країн щодо координації національних стратегій, впровадження та реалізації спільних багатосторонніх програм на основі існуючих найкращих практик. За результатом першого етапу навчання був оприлюднений фінальний звіт «Вирівнювання та сумісність національних дослідницьких програм.»

Ініціатором такого навчання стала група з спільного програмування GPC, де Україна може брати участь в якості спостерігача і брати участь в спільному навчанні, як це робить Асоційована країна Норвегія.

Разом з тим Україна має дуже велику кількість двосторонніх угод та виконання спільних програм за принципом «кожна країна фінансує власних дослідників». Рівень фінансування українських вчених в декілька раз менша ніж фінансування дослідників в країні-партнері, що не йде на користь отримання та використання спільних результатів. В двосторонніх угодах відсутня і процедура спільного чи взаємного оцінювання результатів спільних програм та використання їх результатів.

Рекомендація 23 від PSF Horizon 2020 пропонує стосовно двосторонньої співпраці визначити кілька ключових партнерів у сфері науки та техніки на середньострокову перспективу, а у короткостроковій перспективі існуючі двосторонні договори з партнерами з ЄС намагатися спільно трансформувати до створення трьох- та багатосторонніх дослідницьких консорціумів для підготовки ґрунту для подальшої роботи за програмою «Горизонт 2020»».

З існуючих 10 ініціатив спільного програмування Україна може брати участь в декількох ініціативах за темою досліджень, в яких українські вчені приймають участь у міжнародних програмах, наприклад, щодо сталого розвитку водокористування (ЮНЕСКО), дослідження хвороби Альцгеймера та інші.

Існуюча в Україні проблема мобільності вчених та участі у спільних міжнародних мережах дослідників може бути частково вирішена через участь у програмі COST, яка є гарним прикладом формування спільних програм для подання проекту до Горизонт 2020, а також наступної підтримки мережі за межами терміну фінансування проекту. Це достатньо жвава міждержавна Програма 36 країн, яка базується на постійно діючих конкурсах чотирирічних проектів, до яких можна долучатися протягом перших трьох років . Кожний проект націлений на фінансування спільних заходів, конференцій, семінарів, взаємних обмінів. Проект може отримати підтримку, якщо його підтримують не менше семи країн Програми COST. Максимальний рівень підтримки одного проекту складає 130 тисяч євро на чотири роки. Пропозицію Україні увійти до Наукового комітету Програми COST було сформульовано в Рекомендації Аудиту, учасником якого є дійсний член Наукового комітету COST.