Аудит PSF Горизонт 2020, що досліджував науково-технічну систему України, зазначив обмеженість розвитку інновацій окремими стейкхолдерами (МОН, МЕРТ, НАНУ). НАНУ та МОН розглядають «інновації як засіб використання у приватному секторі результатів наукової і дослідницької діяльності, проведеної в державних дослідницьких організаціях». МЕРТ розглядає «інновації головним чином у виді стартапів, зокрема як розробки інформаційно-комунікаційних і технологічних прикладних програм». Але цього «недостатньо для підтримки розгортання «відкритої інновації»….. яка створюється в результаті співробітництва між багатьма сторонами: компаніями, дослідницькими установами усіх типів, користувачами, неурядовими організаціями, громадянським суспільством та державними установами (
так звана «інноваційна екосистема»)» (стор.63). Роль уряду – впровадити відповідні інструменти, щоб забезпечити функціональність та підтримку такої системи. Таким чином, Аудит PSF Horizon 2020 , вперше на офіційному (урядовому) рівні в Україні, дав короткий опис елементів нової Європейської
концепції Відкриті інновації 2.0. Незважаючи на те, що створення умов для інноваційного розвитку та комерціалізації досліджень постійно перебуває в сфері інтересів уряду, університетів та НАН України, нова (2013 року) концепція Відкритих інновацій 2.0, від якої очікується зменшення необхідних ресурсів та пришвидшеня розвитку інновацій, не розглядається в переліку необхідних реформ та узгодження з існуючими 10-річними концепціями інноваційного розвитку