Участь в Європейських дослідницьких інфраструктурах потребує відповідних коштів, а отже має формуватися відповідний запит до розпорядників бюджетних коштів та уряду. В країнах ЄС для забезпечення сталості розвитку великих дослідницьких інфраструктур використвуються гібрідні схеми фінансування: базове фінансування для забезпечення кореневих севісів, що надаються інфраструктурою, проектне фінансування на національному рівні для розвтку певних тем досліджень з використанням інфраструктури, проектне фінансування на Європейському рівні та використання структрних фондів. Відсутність можливості доступу українських вчених до структурних фондів суттєво знижує їх конкурентоспроможність та поширює технологічний розрив, а також не дає права участі в рамковій програмі з дослідницькими та е-інфраструктурами 8-го рівня технологічної готовності. Розбудова дослідницьких та е-інфраструктур потребує залучення донорів України.