До 4-го засідання НР
12 січня 2021 року має відбутися 4-е за всю історію діяльності засідання Національної ради України з питань розвитку науки та технологій (НР). НР запроваджена Законом України про наукову та науково-технічну діяльність №848-VII від 26 листопаду 2015 року. НР є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, що утворюється при Кабінетові Міністрів України з метою забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
До складу НР, з одного боку входять керівники Центральних органів влади та головні розпорядники державних коштів, які впливають та підтримують розвиток науки та інновацій, а з іншого боку наукові лідери, що мають визначні наукові здобутки, бездоганну наукову репутацію та довіру у науковому середовищі і не обтяжені керівництвом державних наукових організацій. Це дозволяє забезпечити координацію між ЦОВВ та Академіями наук і почути обґрунтовану думку кращих та відомих у світі представників наукової спільноти.
Такий майданчик міг би надати консолідовані висновки щодо підготовки кадрів, проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень також для Міжвідомчої комісії при РНБО з координації діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони стосовно комплексного розвитку високих технологій, яку вирішено створити Президентом України у відповідності з рішенням РНБО у грудні 2020 року. Наразі склад Комісії передбачає координацію тільки центральних органів виконавчої влади.
Створення НР було обумовлено відсутністю координації між великої кількості розпорядників коштів в сфері науки та подолання конфлікту інтересів у Міністерства освіти та науки між статусом ЦОВВ та головного розпорядника коштів для ЗВО. Не притаманні ЦОВВ функції ГРБК призводить до того, що МОН на практиці відповідає не за розвиток всієї політики в сфері науки, а за витрати бюджету ЗВО. Всі презентації МОН до останнього часу та відповідні опитування проводилися в основному щодо діяльності ЗВО, і тільки за останні півроку роботи нового керівника директорату МОН з науки та інновацій є намагання вибудовувати формування спільного інформаційного поля. Але це є окремий виняток, бо, в цілому, керівництво МОН зосереджено на розвитку науки тільки у ЗВО. Працювати з самоврядними науковими спільнотами, такими як Національні Академії наук, а також координувати діяльність з іншими ГРБК влада не здатна ні на організаційному ні на законодавчому рівнях. Наука потребує розвитку структур самоорганізації, що встановлюють відповідні для напрямів правила гри - для фундаментальної науки вони наближаються до принципів відкритої науки, для прикладної науки вони наближаються до функціонування відкритих інноваційних екосистем, де влада ще може виконувати роль оркестрування для зняття бар’єрів співробітництва, або самодостатніх закритих комерційних систем. Разом з тим, обмежений фінансовий ресурс все частіше вимагає пріоритезувати інвестиції у дослідження та необхідні інфраструктури.
На початку 2017 року був оприлюднений звіт Євроаудиту, який підтримав створення НР, але зробив зауваження, що така система буде працювати тільки при наявності доброї волі у політичного керівника, тобто Голови уряду. Наступні події підтвердили цей прогноз. Склад НР був затверджений 9 серпня 2017 р. Перше засідання мало б відбутися у 2017 році, і у відповідності з нормою Закону не менше 4-рьох засідань у 2018 році, 4-ри у 2019 році, 4-ри у 2020 році, тобто за цей час мало б бути не менше 13 засідань замість трьох, що відбулися.
Основним методом підготовки рішень для засідань Національної ради є тематичні робочі групи з представників Наукового і Адміністративного комітету та запрошенням експертів. Рішення, які готуються в таких робочих групах проходять як наукову експертизу, так і адміністративну щодо фінансової та нормативної можливості впровадження пропозицій. Реалізація цього механізму мала б була відбудиться на першому із засідань НР. Замість цього формування робочих груп затягнулося на довгі два роки, а розгляд на засіданні НР пропозицій робочих груп, що були підготовлені за перше півроку після їх створення затягується і зараз. Як результат, МОН розпочав формування дублюючих аналогічних робочих груп під керівництвом міністерства без врахування вже існуючих пропозицій. А на майбутньому засіданні вирішив перетягнути на себе функцію НР з підготовки щорічної доповіді щодо стану та пропозицій з розвитку наукової сфери, яка мала б готуватися у спільній робочій групі.
Нижче, в таблиці, надані терміни засідань НР та основні питання, які розглядалися на цих засіданнях.
Як правило, всі завдання, що були в компетенції Наукового комітету або створених робочих груп були виконанні і надані для розгляду Голові Національної Ради.
Нижче наведена таблиця функцій НР згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та робочі групи, що створені для реалізації функцій станом на кінець 2020 року.
Координація роботи НР з органами управління Європейського дослідницького простору (ЄДП)
Аналогом НР на європейському рівні з питань координації між країнами ЄС та Асоційованими країнами до рамкової програми з досліджень та інновацій є Комітет ЄДП (ERAC) та пов’язані з ним групи за кожним пріоритетом. 16 грудня на засіданні ERAC були розглянуті пропозиції Єврокомісії від вересня 2020 року та зауваження на цей документ Ради ЄС щодо нової стратегії, 4-х пріоритетів та 14 заходів з імплементації нового ЄДП. ERAC в цілому погодився з пропозиціями Єврокомісії та висновком Ради ЄС. Остання запропонувала запуск у 2021 році 4-х пілотних проектів для активізації нового ЄДП: прискорення впровадження партнерства Європейської хмари відкритої науки, партнерства щодо чистих технологій водню, впровадження технологій боротьби з пластиковим сміттям та формування платформи талантів ЄДП. На початку 2021 року планується розробити нові схеми управління на основі розробки Європейського Пакту з досліджень та інновацій, запустити новий стратегічний форум ЄДП із забезпечення подвійного переходу (цифровий та «зелений») та оновити моніторинг показників нового ЄДП.
Засідання ERAC будуть відбуватися 4 рази у рік у відповідності із зміною головуючих країн кожні півроку. Постійні теми визначені на 2021-2022 роки і стосуються:
1. Стратегія: Імплементація пропозицій Єврокомісії та висновків ади ЄС щодо оновлення ЄДП
2. Управління: координація ERAC та пов'язаних з нею груп, а також підготовка щорічного звіту для Ради ЄС щодо прогресу ЄДП
3. Формування пропозицій щодо необхідних законодавчих дій та рекомендацій Ради ЄС для реалізації нового ЄДП, розробку дій для синергію зусиль між вищою освітою та науковими дослідженнями, встановлення пріоритетів, моніторингу та оцінки впровадження нового ЄДП.
4. Формування пропозицій щодо нових партнерств в рамках Горизонт Європи
5. Проведення дій з підтримки Ефективних національних дослідницьких систем
6. Розгляд національних пріоритетів, надання рекомендацій та їх підтримка в рамках щорічного циклу «Європейський семестр»
7. Формування запитів та реалізація інструменту «Механізм підтримки політики Горизонт Європи» для країн ЄС та Асоційованих країн на основі трьох сервісів: експертна оцінка національних дослідницьких систем, спеціальна підтримка розробки, впровадження та оцінки окремих політик на національному рівні, вирішення спільних проблем реформування через взаємне навчання країн.
Кожна країна, що головує, актуалізує додатково тему, яка є важливою для країни. Так, у 2021 та 2022 роках будуть розглядатися наступні теми:
- за головуванням Португалії : мобільність та кар’єра дослідника
- за головуванням Словенії : управління та спрямованість нового ЄДП; конференція високого рівня щодо нового ЄДП
- за головуванням Франції : управління місіями; молода Європа та європейські університети; міжнародне співробітництво у дослідженнях та інноваціях.
Зміна філософії управління розвитком країни на попередження існуючих та майбутніх викликів потребує координацію зусиль Національної ради з питань розвитку науки та технологій з Комітетом Європейського дослідницького простору Ради ЄС на основі щоквартального обміну інформації з розвитку дослідницьких та інноваційних систем країн ЄС.