Погодьтесь, трохи дивно те, що московську єресь бачить світ а ми, українці – ні… Це нагадує чарівну історію про багатомісячні американські застерення з приводу страшної загрози московського вторгнення, – тоді небезпеку бачили геть усі крім адміністрації президента В.Зеленського. Те саме із засудженням москвоєресі. Можливо це у нас така хвороба?.. Панове, скажу відверто – нам терміново треба щось робити з окулярами!
«Російський світ» це релігія національної винятковості москвинів та геноциду українців. Це етнофілетичне паразитування на православноподібності заради виправдання агресивних воєн, геноциду, русифікації, терору і диверсійної діяльності московщини проти цивілізованого світу. Та заради обожнення свого лисого начальника.
З нашого боку йдеться про елементарну логічну послідовність: неможливо засуджувати Голокост і водночас зберігати лояльність до нацизму та расової теорії Розенберга. Так само неможливо засуджувати звірства російських окупантів і одночасно бути віросповідно толерантним до ідеологічної основи їхньої геноцидної війни, – православного лжеучення на ім’я «російський світ».
Москвини ведуть проти нас війну на знищення. І відбувається це не тому що Пу «збожеволів», а тому що ненависть до України на московщині має світоглядно-релігійний, священний характер. [Феномен україноненависництва] Геноцидна війна іде тому що РПЦ впродовж багатьох десятиліть розбещувала свій дикий народ, розпалюючи несамовиту віросповідну злобу до нашої Вітчизни.
У них така релігія.
Зверніть увагу, – хоча сьогоднішні москалі прагнуть світового панування, але у їхні плани зовсім не входить знищення «американства», «британства», «грузинства», «польства» чи «фінляндства». А «українства» – так. Чому?.. І чому В.Лєнін (чиї мощі шанує кремлівський карлик) не вигадав Естонії чи Латвії, але вигадав Україну?
На це питання дає чіткі відповіді релігія «російського світу», яка містить три головні «догмати».
1. Сакрально-триєдиний народ. Згідно етнофілетичної віри, проповідуваної лжехристиянським зібранням РПЦ, існує триєдиний народ, який є нероздільним «подібно до Святої Трійці». Тому розпад СССР для цих єретиків – глобальна катастрофа метафізичного плану. Не розбираючись у згаданих психо-віросповідних проблемах московських боговідступників, нормальні люди, звичайно, не можуть дібрати жодного смислу у словах Пу про «геополітичну катастрофу 1991 року».
А певний збочений смисл є. Те, що українці проголосили незалежність (і таким чином «розірвали святий триєдиний народ») є злом космічного масштабу в очах москвовірів. Не дивно, що для цих носіїв інфернального зла (прихильників незалежності України) москвини використовують відповідний пропагандиський штамп, яким зазвичай послуговуються для позначення пекельного лиходійства – «фашісти».
Якщо москва вірує у «триєдиний народ», то у їх уяві вже ніякого окремого українського народу не може бути. Польський народ може, український – ні. Бо українці це складова частина святоросійського народу. Бо українці це росіяни. Тому фізичне існування України і українців – живий докір правовірним москвинам, явний доказ брехливості їхнього лжеучення. Звичайно, це їх напружує. Тож сьогодні вони працюють над тим, щоб виправити цю суперечність...
Релігія це те, що дуже дороге людині, це основа її ідентичності. Тому єретики російського світу можуть «зберегти себе» лише знищивши Україну. Схоже, що ми «не залишаємо їм вибору».
Для зручності розпалювання ненависті до українців єретики використовують термін «українство». Якщо Україна (Малоросія) як територія – це «добре», це частина священного святоросійського простору, то «українство» («єресь українства») як люди – це «погано», це вигадана австрійським генштабом, жидомасонами чи рептилоїдами антиросійська бездуховна спільнота.
Головний ворог для москвовірів – «українство», тобто українці, які ніяк не підходять на роль москвинів. Геноцид представників «українства» – логічний наслідок похабного лжеучення про божественну триєдиність «святоросійського народу».
2. Єдинокупеліє. Другий стовп єресі «російського світу» передбачає дике вірування у те, що під час хрещення киян у Почайні 988р. виникла священна єдність трьох братніх народів, причому ця єдність вища за єдність у Христі! Те, що усі ми, православні християни світу перебуваємо у містичний єдності – у Церкві Христовій, для них несуттєво порівняно зі священним обов'язком українців і білорусів бути у повній, боговстановленій упокореності москвинам.
Ідіотської чарівності цій єресі додає химерна ідейка про те, що у «дніпровській купелі» тоді (988) якось нібито ухитрились охреститися відразу цілі три народи!
Зі згаданим лжеученням тісно пов'язано «хітонороздиральництво», – екклезіологічна єресь, згідно з якою автокефалія нібито веде до розриву церковної спільноти: містична єдність святоросійського народу наскільки сакральна, що проголошення автокефалії української Церкви є смертельним гріхом. Ті адміністративні зміни, що відбулися після дарування автокефалії ПЦУ є «розірванням хітона нетканого». Тут москвини паразитують на євангельській історії про те, як римські вояки, що були катами Сина Людського, ділили Його одяг, кидаючи жеребок. (Ін. 19:23-24) Дивіться мовляв: навіть озвірілі солдафони Риму, убивці Ісуса Христа – і ті не розідрали Його хітона! Не те, що вірні УПЦ... Отже – прихильники автокефалії це навіть не боговбивці, вони гірші за боговбивць. Одне слово – «фаш-шісти».
Якщо прихильники незалежності це абсолютне зло, то прихильники автокефалії – абсолютне зло в квадраті. Гадаєте що за таких обставин правовірним москвинам сьогодні можна якось обійтись без «денацифікації» (тобто геноциду) України?
3. Святорусіє. Третя підпорка єресі «російського світу» – безсромне і безпідставне протиставлення фантастичної «святої русі» (московщини та її сателітів) «боговідступницькому» Заходу. Звичайно ця єресь є феєрично брехливою, бо згідно християнського віровчення спасаються окремі люди – праведники, а не історичні регіони чи континенти – любимчики Божі. Але єретикам до того немає діла. Головне що «у них на Заході» – геї, гроші і бездуховність, а «у нас на святій русі» ... благодать.
Святорусіє це «православний» спосіб розбещення вірян РПЦ, розпалювання лютої (і безпідставної) ненависті до християн західного обряду та до цивілізованого світу взагалі.
Якщо країни Заходу це «метафізичне зло», а «свята русь» – «метафізичне добро», то ніякого миру поміж ними, звичайно, бути не може. Тільки війна! І яка із сторін переможе у останній, апокаліптичній битві?.. Ге? Ніби зрозуміло?
Тож святорусіє сакралізує криваву війну за світове панування, яку РФ веде сьогодні. І без Армагеддону схоже, уже ніяк!
Тому «російський світ» це жахливе віросповідне збочення, яке веде до геноциду українців і злочинів проти людяності у світі.
Ніколи не називайте кремлівського дідка божевільним! Він повністю осудна людина. Просто з огляду на міжкультурний бар'єр ви його не розумієте. Так само, як язичники Риму не могли збагнути вчинків перших християн. Так само, як сучасні християни реально не розуміють прихильників культу Вуду. Так само, як для атеїстів віра у безсмертя це чисте безумство, але вона – зовсім не ознака божевілля. Тож і у випадку з москвовірами не поспішайте лаятись, а краще спробуйте зрозуміти їхню релігію.
На фоні щоденних, шалених звірств москви в Україні звучать здивовані голоси про те, які вони (москвини) мовляв, дурні: Пу «збожеволів», заганяє РФ у світову ізоляцію на зразок КНДР, як же вони тепер будуть нормалізувати відносини з цивілізованих світом? Ці люди даремно так журяться, – ні Пу, ні його щуряче точення, ні 74%-ва товща його кривавих прихильників [соціологія 13.03.2022 - 71%] [17.03.2022 - 74%] не мають наміру повертатися до норми міжнародних і людських відносин. Все що вони роблять – не прорахунок. Варварська москва свідомо веде дикунську війну за світове панування.
Як неможливо зрозуміти китайців поза конфуціанством, так само неможливо збагнути москвинів, ігноруючи фактор їхньої релігії. Пу, як і більшість його одноплемінників, фанатично віруюча людина. Віруюча, звичайно, зовсім не у християнському значенні цього слова. Він москвовір. Він вірує у «вєлічіє рассі», у неіснування України, у гнилість Заходу та своє містичне покликання його знищити. А також вірить у підкуп, терор і броньований бункер.
Він, вся правляча гебня та відданий їм народ вірують: якщо людину довго катували, то у певний момент вона підпише власний смертний вирок. Саме це міркування лежить у основі внутрішньої та зовнішньої (української і світової) політики РФ. У цьому велика таємниця кремлівського полішинеля: тероризувати українців до підписання ними капітуляції, яка дозволить перейти від геноцидної війни до планового, взірцевого, сталінського геноциду.
У своїй боротьбі за глобальне домінування москва має єдиний ресурс – страх. Сьогодні вони намагаються вразити світ масштабом свого звірства. Логіка деградації москвовірів така, що застосування ними зброї масового знищення видається неминучим. Адже вони можуть грати тільки в одну гру – у постійну ескалацію. Тому планету Земля очікують паскудні часи.
Надуті єретики «російського світу» свято вірують у низькоякісність і другосортність людей цивілізованого світу, у їх органічну боягузливість, знервованість, тупість і продажність. (Що і не дивно, з огляду на догмат «бездуховності Заходу»). Вірують, що «гнилий Захід» відступить перед загрозою смерті... Що країни Вільного світу, травмовані потойбічними звірствами москалів, зламані стражданням після застосування зброї масового ураження схиляться перед своїм новим (доволі престарілим) володарем... А далі Великий Пу пастиме народи Землі посохом залізним...
Зверніть увагу, що комуняки СССР ніколи не опускались до публічного шантажу світу ядерною бомбою. Це тому, що вони не були релігійними фундаменталістами. Більше того, вони на людях навіть трохи соромитись своєї дикості. Сучасним москвовірам почуття сорому недоступне взагалі. Це значить, що єресь «російського світу» варваризує москвинів ефективніше, ніж це робив комунізм. Це значить що боговідступницька система РФ, якщо її не спинити, буде кривавішою, ніж богоборча система СССР.
З одного боку ми бачимо беззаперечні прояви Божого благословіння над Україною. З огляду на шалену військово-технічну перевагу москвинів є беззаперечним чудом те, що українську оборону взагалі не було зметено у перші години і дні навали. Наша ситуація приблизно така, якби десь у підворітні на одного працівника Укрпошти напали 20 озвірілих бандюків. Але не вони його забили, а він почав їх методично лупцювати. І це не в кіно.
У нашому світі, з його фізичними законами, такого не буває. І не може бути. Це однозначне чудо. Не дивно, що ні московські, ні американські військові аналітики і близько його не могли перебачити.
22-га армія світу успішно лупцює 2-гу, але не просто лупцює – вона її духопелить перебуваючи у вкрай несприятливому становищі стратегічного оточення – ворог може задавати удари з усіх напрямків за винятком західного. На додачу до всього москва може наступати у гігантський смузі в 4000 км. Те що спартанці утримували перську армію у вузькому Фермопільському проході це просто сміх, порівняно з тим, як українці тримають такий гігантський фронт. У нас немає ні «лінії Маннергейма» ні «найбільшого протитанкового рову» (протоки Ла-Манш) Вінстона Черчіля, але є чудовий результат. Це диво.
Друге чудо сьогодення це пробудження Європи і планети. Ми живемо у холодному світі, де ніхто не рватиме пупа заради ближнього, а вже тим більше – заради чужої і далекої країни. У нашій реальності бабло завжди перемагає зло, а національний егоїзм – природний стан міжнародних відносин. Але ви всі це бачили – навіть Німеччина і та розпочала поставки зброї до України... Те що боягузливий і скупердяйський світ надає нам безпрецидентну допомогу проти Москви, це чудо. Те що заради нас вони ідуть на багатомільярдні доларові жертви – це неймовірно.
Нам ці жертви видаються малими, але із соромом пригадаймо масштаби нашої допомоги сусіднім (і єдиновірним) Молдові (1992) і Грузії (1991- 92, 1992-93, 2008) від агресії москвинів. Скільки ми надали зброї, техніки і грошей? Які санкції увели?.. Якщо пам'ять вас не підводить, то ви підтвердите – ми не найкращі люди на планеті. Зовсім не найкращі! (Пробач нам, Боже!)...
Але найбільше диво – це диво людське. Скажімо, знаєте ви людину багато років. Знаєте її як істоту паскудненьку і добряче примосковлену. Але тепер коли я бачу, як ця людина тихо бере автомат і йде захищати мою Батьківщину, я говорю: «слава Тобі, Боже наш»! Так, це чудо. Я прожив довге життя і добре знаю: крокодили не літають, а люди не змінюються. Але Людинолюбець Бог здатен торкнутися людського серця і пробудити його зародкове сумління від сну, а його душу – від смерті.
Дивовижна зміна українського суспільства це щось на зразок воскресіння мертвих... Це неймовірно... Невже це я вижу на власні очі? Бо хто я такий, щоб побачити ці великі Твої справи, Господи?!
З іншого боку – в Україні відбувається влаштований окупантами геноцид, а в Маріуполі уже справжній Голодомор. Значить немає над нами захисту. Значить провина наша дуже тяжка.
Чим ми завинили? Якщо у вас немає поблизу духоносного старця, то давайте відповім я, – це просто: проти нас іде православний, воцерковлений геноцид. Без відпадіння РПЦ, без єресі «російського світу» цього жахливого, огидного і безглуздого звірства ніколи б не було. Війну зробило можливою лжеучення відступницької церкви, яка розпалює віросповідну ненависть до цивілізованого світу.
Ми, православні християни України, десятками років дивимося на спотворення нашої віри, і нам не муляє. Кіпрский архиєпископ Хризостом II засудив етнофілетичну єресь у РПЦ, а ми? Хто з нашого єпископату сказав щось подібне? Ну нехай не єпископ, а який-небудь архимандрит чи приходський священик? Чи збори мирян?.. Брати і сестри, нам немає у чому звинувачувати буддистів, мусульман чи іудеїв – це не їхня віра принижувалась, а наша. І провина не їхня. Ми, православні християни, винні, бо ми мовчали. А хто байдужий до Істини, той байдужий і до Того, Хто є Істина...
Тому сьогодні нас убивають – за нашою байдужістю. Своєю теплохолодністю до віросповідної Істини ми самі покарали себе. Ми не бажали засудження проклятої єресі, тепер єресь знищує нас.
А тепер, вочевидь, пізно, – левіафана уже розбудили. Звір піднявся з безодні: святоросійські єретики вже відчули смак людської крові! Пу годував московську потвору кров'ю, Гу – брехнею, а ми – мовчанням. А хто мовчить той згоден. Ми погодились називати безбожне московське лжеучення – православним християнством, а відступників – своїми братами по вірі. І дарма, бо сказано: «зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений» (Мт.12:37). Чи дивно, що над нами покарання?
Люди, засудіть прокляту єресь, доки ми ще маємо трохи часу!
Чи буває таке, щоб над кимось було одночасно і благословіння і прокляття? Ну скажімо, коли пророк Іона ухилявся від свого покликання, то Бог заради нього і здійснював чудеса, і карав його, вкидаючи до черева безодні. Вочевидь українці теж не виконають свого покликання. Ми давно хочемо бути малою, хитрою, невтральною країною на зразок Швейцарії, але зовсім не очевидно, що ми призначені до цієї ролі.
Сьогодні ми несподівано стали лідером Заходу. Років 15 тому саме питання чи належить Україна до Європи було дуже дискусійним. Тепер це очевидність. Україна стала лідером Вільного світу, тому що очолила боротьбу проти звірства і безумства. Так щоб ви знали – оце і є наше місце! Воно не дуже завидне, воно потребує зусиль і носіня чужих тягарів, але іншого у нас немає. Ви бачите, що Україна може бути або великою і славною, як то було за часів благочестивих князів, або найупослідженішою, як то було у час геноциду від рук безбожників.
Ми повинні спинити безумство москви: безумство військове і віросповідне, що має єдиний корінь – прокляту єресь «російського світу». Ви скажете – чому? З якого дива Святий Бог обрав саме нас для цієї брудної роботи? Та дуже просто – тому що це ми, українці, від середньовіччя до козаччини і від козаччини до вчорашнього дня несли Євангеліє москві! (Там і зараз повнісінько нашого духовенства). І от він – результат бездарної багатовікової проповіді! Його тепер можна побачити в руїнах наших міст...
Як ви бачите, своє історичне місіонерське завдання ми запаскудили... Тепер ми повинні хоча б прибрати після себе: визнати свій провал – москва не знає християнства! Їхня віра – безумство, їхні справи – мерзота, їхній бог – сатана.
Ми повинні подати світу приклад правдивої віри і тверезості духу – засудити шалене московське відступництво. Чи великий наш вибір? Поправді, не може заховатися місто на горі! (Мт. 5:14) Містика «другого Єрусалиму» і «святого Києва» кличе нас до нашого обов'язку, – перестати брехати... Побачите, ми це зробимо! Останні таки стануть першими: ПЦУ не випадково посідає 15-те місце у диптиху.
Тільки якби трохи швидше! Тому що час сьогодні вимірюється пролитою кров'ю.
Наш ворог – спільнота яка сприйняла духа злоби (це помітно з їх безприкладного звірства, що вразило світ). Наші убивці – юрба, що ганьбить Ім'я Господнє безсоромною, блюзнірською єрессю «російського світу». Кривавий вождь їхнього «святоросійського» племені – зовсім не божевільний, але справжній безумець, оккультист, претендент на роль антихриста, і проклятий богохульник. Їхній першосвященик – окультист, проповідник енергетичних пучків і життя вічного у інших фізичних вимірах, прихильник «політправослав'я», проповідник шанування заслуг істинного антихриста 20-го століття – Сталіна.
Боговідступники приречені на загибель. Вони повстали проти Предвічного Бога і Він уже покарав їх видимим безумством. Їх доля відома. Сказано: «Горе місту цьому кровожерному, воно все неправда» (Наума 3:1). Богохульники загинуть. Це гарна «новина» – вони не гнобитимуть народи ярмом своєї безглуздої і безнадійної тиранії. Погана новина – те що ми станемо переможцями зовсім не очевидно, – це залежить лише від нашої вірності Богу. (Ісайї 36:1-22, 37:1-38) Яка ж вірність у того, хто не засуджує бісівського лжеучення?
Сьогодні ЗСУ бореться з навалою москвинів, тобто з наслідками єресі «російського світу». Чудово, що вони рятують наше фізичне життя, але ще важливіше – порятунок життя вічного. Для повної і славної перемоги над підлим ворогом нам треба боротися з її причинами. Боротися проти єресі може лише Церква Христова. Ми повинні визнати, що учення РПЦ – жахливий обман, що веде байдужих до смерті.
Великий піст це час особливої боротьби проти гріха і скверни. Цей час сприятливий для того, щоб зректись найбільшого зла сьогодення. Існує тисяча причин, щоб зберігати лояльність до єресі «російського світу», але є одна причина, щоб її засудити – віра у Бога, Який є Любов.
24.03.2022 Іван Горобець