Новини святоросійської віросповідної зради.
У проповіді з нагоди віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці (25.09.2022) московський першосвященник прирівняв усіх убитих на війні учасників путінських бандформувань до самого Ісуса Христа, а їх "жертву" до спасительної жертви Сина Людського! Заради того, щоб іще раз обслужити дідуся-пу (і спробувати трохи пожвавити мобілізацію гарматного м'яса для ганебної і безглуздої, агресивної війни) головний безбожник РПУ взявся прилюдно ганьбити святе Ім'я Господнє.
Блюзнірник безсоромно пащекував, що кожен алко-мобілізований москвин, убитий на війні (у т.ч. через феєричну дурість і корумпованість богоданого начальства) буде відразу вознесений на лоно Авраамове. Перед кожним виродком негайно відкриються ворота Царства Небесного тільки за те, що його забили на війні з українцями!
По дивовижному безумству проклятого боговідступника виходять дивовижні речі: війна у них нібито Каїнова, "братовбивча" ("єдіний нарот"!!), а кожен загиблий у її ході окаянний учасник-москвин - святий праведник перед "російським богом".
Тупа і недалека спроба заманити "мобіків" до "російського раю", звичайно, не матиме жодних наслідків. За винятком одного - і головного нечестивця, і усіх його безбожників-посіпак чекає справедлива винагорода від Господа за їхнім лукавством. Не сумнівайтесь: Бог осміяним не буває.
З огляду на масштаб артикульованого москвовірами безумства, чекати вже недовго.
25.09.2022. Іван Горобець
25 вересня 2022 у день віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці, патріарх московський Кіріл звершив Божественну літургію у храмі Алєксандра Нєвского, після чого проголосив проповідь:
В ім'я Отця і Сина та Святого Духа!
Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого єдинородного (Ін. 3:16). На що віддав? На смерть! Єдинородного Сина, Божественного Сина! І чому ж була потрібна ця страшна божественна Жертва, масштаби якої і значення якої неможливо охопити людським розумом? Всемогутній Бог віддає Самого Себе на страту, якою карали злочинців, вигнанців людської спільноти, які справді скоїли страшні, небезпечні злочини.
Коли замислюєшся про цю невимовну божественну Жертву, важко людським розумом охопити весь божественний задум. Але цілком очевидно, що Господь віддає Себе, по-людському страждає і вмирає не для чогось, що було б для нас зовсім не зрозумілим і властивим лише Йому, що має неосяжне знання про Себе Самого. Він дає нам можливість зрозуміти, що якщо Бог у Сині Своїм віддає Своє людське життя заради інших людей, заради роду людського, значить жертовність є найвищим виявом любові людини до своїх ближніх. Жертовність є найбільшим виявом кращих людських якостей.
Ми знаємо, що сьогодні багато хто гине на полях міжусобної брані. Церква молиться про те, щоб ця боротьба закінчилася якнайшвидше, щоб якнайменше братів убили один одного в цій братовбивчій війні. І одночасно Церква усвідомлює, що якщо хтось, керований почуттям обов'язку, необхідністю виконати присягу, залишається вірним своєму покликанню і гине при виконанні військового обов'язку, то він, безсумнівно, чинить діяння, рівносильне жертві. Він приносить себе в жертву за інших. І тому віримо, що ця жертва змиває всі гріхи, які людина здійснила.
Війна, яка зараз йде на просторах Русі, — це міжусобная брань. І тому так важливо, щоб у результаті цієї боротьби не виникла хвиля запеклості та відчуження; щоб братні народи не розділила непрохідна стіна ненависті. І від того, як ми всі сьогодні поводитимемося по відношенню один до одного, що ми проситимемо у Господа у своїх молитвах, на що сподіватися, — багато в чому залежатиме не тільки результат битв, а й те, що станеться у результаті всього цього. Дай Боже, щоб нинішні військові дії не зруйнували єдиного духовного простору Святої Русі і тим більше не зробили запеклими народи наші. Щоб милістю Божою були зцілені всі рани. Щоб Божою милістю з пам'яті було згладжено все те, що сьогодні багатьом і багатьом приносить скорботу. Щоб те, що прийде на зміну нинішній ситуації, у тому числі у відносинах між нашими братніми народами, було світлим, мирним та радісним.
А це може статися лише в тому випадку, якщо ми житимемо з вірою в серці. Тому що віра винищує страх, віра дарує можливість взаємного прощення, віра зміцнює взаємини між людьми і справді може перетворювати і перетворює ці стосунки на братні, сердечні та добрі. Дай Боже, щоб було так, щоб закінчилося все, що зараз затьмарює душі багатьох. Дай Бог, щоб під час цієї міжусобної брані якнайменше людей загинуло або одержало каліцтва. Дай Бог, щоб якнайменше було вдів та сиріт, менше розділених сімей, менше зруйнованої дружби та братерства.
Церква, яка несе своє пастирське служіння серед народів Росії, України, Білорусії та багатьох інших на просторах історичної Русі, сьогодні особливо страждає і особливо молиться за якнайшвидше припинення міжусобної брані, за торжество справедливості, за відновлення братнього спілкування та подолання всього того, що, накопичившись з роками, і призвело зрештою до кровопролитного конфлікту. Віримо, що всі святі, що в землі російській просіяли, — у даному випадку, вживаючи вже прийнятий вислів «у землі російській», маємо на увазі Русь, всю російську землю, Русь Святу, — сьогодні разом з нами підносять молитви до Господа про те, щоб оселився мир на землі, щоб настало примирення братніх народів і, що найголовніше, перемогла справедливість, тому що без справедливості не може бути міцного світу.
Нехай Господь зберігає всіх нас і нехай допомагає всім нам проходити своє християнське поприще гідно, незважаючи на непрості життєві обставини, які сьогодні є реальністю нашого земного буття. Молитвами святих угодників, імена яких ми сьогодні прославляли, нехай допоможе всім нам Господь зміцнитися у мирі, любові, однодумності та чистоті. (Переклад наш - "ПА")