Передусім прошу пробачити, що буду писати українською. Хоч я і русич (росич, руский, росіянин), але мої діди і прадіди були людьми простими і довірливими, тож і не дивно, що по бездуховності і малограмотності упали свого часу у єресь українства, то і мене так навчили. І позаяк я у російській «не сильон», то доведеться глаголати українською.
Радуйтесь правовірні землі російської, бо втіха ваша велика! Головний догмат древлеросійської віри про не існування України знайшов своє наукове підтвердження, – воцерковлені російські вчені змогли довести, що ніякої України не існує. На подальший розвиток їх учення, та для ще більшого утвердження православного народу у істині і написана сія грамотка.
Деякі ліберали говорять, що виникнення народу – це складний синтез етнографічних груп і культур, який відбувається за умов тривалого проживання на спільній, відділеній від інших території, в умовах природних і кліматичних особливостей, що сприяє формуванню окремого господарського типу. Зрештою, час і численні відмінності роблять свою справу – виникає складна соціальна і культурна спільність – зі своєю мовою і самосвідомістю. Для спрощення ми не будемо сперечатись.
Питання етногенезу складне і дослідники зазвичай дуже обережно підходять до нього. Проблема у тому, що формування більшості сучасних народів відбувалося у добу Середньовіччя – тобто достатньо давно… Але нам, святоросіянам, боятися тут немає чого!
От розглянемо чи не найближчий до нас випадок – формування американської нації. Як відомо – з’їхались англійці, шотландці, голландці, ірландці, німці, поляки (деякі говорять – там були і українці, але ми то з вами знаємо, що це неправда) та ін. У них були спільні проблеми, от і довелося їм триматися купи.
Від першого англійського поселення у Джеймстауні (1607) до початку війни з незалежність США (1775) – коли американську самосвідомість уже було сформовано, минуло всього 168 років. Тобто, для творення нації вистачило життя семи поколінь. Так виник народ, який створив оригінальну культуру і для якого властиві яскраво виражені ментальні особливості.
Можна було б, позичивши очей у сірка, доводити, що у США живуть англійці обмануті жидомасонами, але покищо ми чомусь цього не робимо. Сьогодні навіть у наших святоросійських колах якось не прийнято говорити, що американців немає. Отже, американці, як це не прикро, схоже таки є… А от українців – уже точно що немає!
Якщо тебе, святоросійський брате, колись запитають лукаві ліберали: а звідки це відомо? Не журись, а сміливо відвічай, що раніше була така душепагубна гіпотеза – про існування якихось українців. Але вона вже давно спростована силою наукової аргументації. Серед корифеїв-спростувальників передусім називай відомого спеціаліста з палеолінгвістики і проблем етногенезу – богоданного то-президента-то-прем’єра РФ – Путіна, який довів, що українці це «єдиний народ з росіянами».
Варто також згадати наукове відкриття патріарха Кирила (Гундяєва) про «єдине (духовне) отечество».
А як може таке, щоб народів було два, а отечество - одне? Отож-бо! А на додачу врахуй, що Кирило-то - «святійший», а раз таке, то і його внесок у науку – з неминучістю – особливо авторитетний.
Та на додачу не промовчи і про малоросійських вчених, це передусім митрополит КПЛ Павло (Лебідь): «...українці – це росіяни. Починаючи з ХІІ століття і до сьогоднішнього дня».
Тож більше і говорити нічого. Власне – це основа нашої спасенної віри.
Але поставимо питання інакше - чи були умови для формування українського народу?
1. Все-таки, за археологічними даними, слов’янське населення на землях України з’являється не пізніше 5 ст. н.е. І відтоді вони живуть тут уже щонайменше півтори тисячі років – це дійсно немало. Пам’ятаєте, що безбожним американцям вистачило для формування народу сім поколінь? А малі росіяни тут мешкають вже ну ніяк не менше 60 колін… Схоже, часу повинно було б вистачити?
2. Місцеве населення було відділене від сусідніх братніх слов’янських племен Карпатськими горами, смугою Поліських боліт та непрохідними Брянськими і Мещерськими лісами.
Про серйозність природних бар’єрів свідчить приклад Володимира Мономаха. Князь у своєму «Повчанні дітям», серед інших своїх подвигів згадує про те, що він один раз проїхав з Києва до Ростова «через в’ятичів». Для прославленого воїна, який провів усе життя в походах, це був предмет гордості! В устах князя-звитяжця слова про важкодоступність Мещерських лісів звучать достатньо авторитетно.
«Повчання» написане на межі ХІ і ХІІ століть, – на той час Київська держава існувала уже добрих 200 років, але дорога все ще залишалась непрохідною! Отож, малоросійські землі були відділені від інших братніх східних слов’ян досить-таки серйозними природними перешкодами.
3. Чи не мали місцеві племена певних природних, кліматичних та господарських відмінностей не будемо довго говорити – були такі відмінності.
Отже, всі умови для формування українського народу теж були. Як же так – умови для формування народу є, а самого народу немає? Авторитетно відповідаю: те що українців не існує – це чудо!.. Вони повинні були б існувати, але Бог не дав того, щоб виник український народ – певно тому, що в Нього були зовсім інший план – створення єдиного спасенного російського суперетносу.
Якщо українців немає, то звідки вони взялись? Звичайно ж ти знаєш правильну відповідь – їх створили всемогутні жидомасони. Причому ця подія відбулась, як говорять наші наукові чорносотенці, не пізніше середини ХІХ століття.
Зверни увагу на їх, масонів, незбагненно-підступну геніальність: 1000 років тому, коли ще святих росіян і близько не було, вони вже тоді знали, що колись у далекому майбутньому (у ХІІ столітті! https://wikipedia) з’явиться плем’я, яке заважатиме їм панувати у світі. Тому вони вирішили жахливо поглумитися над цим майбутнім народом і роз’єднати його … але чомусь не відразу, по свіжих слідах, а лише через 700 років, – у ХІХ столітті!
Для цього вони, за часів конунга Яріцлейва Скупого, купили ділянку у Києві, спорудили вражаючої краси храм святої Софії, прикрасили його чудовими фресками і мозаїками (у цьому їм могли допомагати лукаві греки) – і все заради чого? Щоб віроломно надряпали на його стінах тисячі графіті – українізмів. Це щоб у жидобандерівців потім був зайвий доказ існування України.
Та не це саме страшне – вони також не посоромилися вигадати відомий літературний шедевр давньокиївського періоду – «Слово о полку Ігоревім». З тою ж таки метою – щоб напхати туди українізмів. Зверніть увагу – по суті вони вигадали українську мову ще за 700 років до створення українського народу (у ХІХ столітті).
Нехай тебе не лякає логічна і часова парадоксальність масонських витівок, щоб ти не похитнувся у істині. Вони свідомо таке творять для того, щоб ми, святі росіяни стали сумніватись у нашій спасенній вірі про всемогутність масонів, які скрізь знаходяться і все собою наповнюють. Для них же, як відомо, немає нічого неможливого!
Масони виконують колосальну роботу. Але ти не вражайся їх безприкладною у світі, дивовижною геніальністю, вражаючою освіченістю, нечуваною працелюбністю, неймовірною дисциплінованістю, яскравою творчістю – як ти знаєш, все то дари нечистого. Недарма бо сказано: «Богомерзостен пред Богом всяк любяяй геометрію».
Не легко, брате, бути святорусичем. Наша віра у нечувану могутність масонів має зворотну сторону – вона змушує нас повірити у власну безпрецедентну немічність. Адже у нас є все: газ, нафта, атомна бомба, свята землиця на могилках праведників, чудотворні ікони, мощі Леніна, різні сакральності. Що там говорити про сакральності – у нас є Сам! А що у них?.. Тьху!.. Але чому ж виходить так, що вони нас потійно і методично-грамтно лупцюють?
Жахливо подумати: масони впродовж багатьох віків, з точністю годинникового механізму терзають тіло нашого святоросійського народу, відриваючи з нього кавалок за кавалком. Вони пролазять на нашу землю і створюють тут: Україну, Білорусію, Казахстан (безсумнівна частина російського світу), Литву, Латвію... Так скоро від Росії зовсім нічого не залишиться! Але думаєш, вони лютують лише на прикордонні? Куди там!
Жидомасони скрізь! Вони пробралися у Сибір, на Урал, на Алтай, Далекий Схід. Вони є навіть у Москві (!). І думаєш, вони сидять тут без діла? Постійно капостять. От хто нас привчив до алкоголізму, байдикування і матюків? І це нас, святоросичів, славних своєю працьовитістю, тверезістю і соромливістю? Інший раз береш той смердючий гранчак до рук, то не можеш і думок зібрати: як і коли вони привчили нас до цієї пакості?
Та що там говорити про національний спорт, коли, як свідчить патріарх Кирило (Гундяєв), вони навіть святу апостольську РПЦ віками тримали у неволі! Віками! Як бачиш, масонам дана влада не лише над стихіями світу, не лише над божественним святоросійським народом, але і над Церквою Христовою, – щоправда не назавжди, а лише до часу вопрезидентіння Путіна.
І не те прикро, що нас терзають жидомасони, як те, що ми їм зовсім нічим відповісти не можемо. Бо що робимо ми, святі росіяни? Сидимо, а раз на сто-двісті років починаємо копошитися, збирати свої землі, які все одно залишаються недозбираними, – завжди все закінчується колапсом і черговим періодом очікування. (Там тільки одни нюанс – збирання земель завжди потребує деяких жертв).
Починаючи від 1867 року, коли жидомасони обманули помазаного богоданного царя та продали безбожним американцям Аляску (разом з усім воцерковленим народом), наша святоросійська імперія систематично скорочується. Далі був крах 1905-го, 1917-го, 1991-го. І коло все вужчає. Дійшло до того, що ми сьогодні вже навіть не згадуємо про те, що Польща та Фінляндія це спконвічно-російська, нашенська землиця ... Виходячи з історичної тенденції можемо сказати, що наступ жидомасонів на святу імперію носить незворотній характер.
Отже:
1. Всі історичні умови для формування українців були, але Бог не допустив їх виникнення; однак жидомасони, як це не прикро, український народ таки створили.
2. Для створення України і українців віроломні масони працювали впродовж щонайменше тисячі років. Ця робота потребувала залучення гіганських матеріальних, інтелектуальних, організаційних та творчих ресурсів, перед якими будівництво єгипетських пірамід чи політ американців на Місяць – сміхота, наївні дитячі іграшки. Масштаб затрат на створення України наскільки фантастичний, що його взагалі неможливо поріняти ні з чим у світі. Зрозуміло, що реалізувати цей «проект» могли лише відомі своєю всемогутністю, жидомасони.
І вони пішли на ці затрати лише для того, щоб відірвати одну Україну! Але ж ти розумієш, що у них є ще й інші проекти у світі! Отже, амінь глаголю тобі – їх могутність людям незбагненна!
3. Безприкладна міць жидомасонства має своїм логічним наслідком математичне доведення безпрецидентності творчої, інтелектуальної, організаційної немічності святоросійства.
Отож, створення масонами України свідчить про упослідженість російського світу взагалі і його суперетносу зокрема. Але не варто соромитись своєї немічності, – більш доброчесно нею упиватись, як і ненавистю до лютого, навпрочуд реального, жидомасонського ворога.
P.S. Жидомасони знаходяться скрізь і можуть буквально все. Вони скрізь! Але ніколи не допускай думки про те, що вони можуть пролізти до влади у Кремлі чи у священноначаліє РПЦ.
Пантелей Лепеха,
кандидат святоросійських наук
Творчо-науковий доробок Пантелея Лепехи: