«За відсутність на хресному ходу – сувора догана з останнім попередженням і занесенням до особової справи», – це не уривок з анекдоту, це анекдотичне сьогодення РПЦ в Україні.
От що робить з людьми комуністична ностальгія: 30.07.2021 митрополит Уманський і Звенигородський РПЦвУ Пантелеймон (Луговий) вліпив «сувору догану» священику Богородицької церкви у с.Полянецькому Сергію Сєрову за прогул першотравневої демонстрації політичного хрестоходу 27.07.2021. Та ще й у «справу» занесли!
Дивує і комуняцько-казенний сленг єпископа «найблагодатнішої» РПЦ, і масштаб владичої погрози попу – якщо той «не виправиться», то слідом за «строгачем» далі його може чекати хіба заборона у служінні…
І за що? За прогул!.. Якби він проповідував пряму єресь чи п’яний збивав прихожан, то ще таке… А от за те, що не зміг організувати політправославної масовки … «та за таке можна і партбілет покласти!»…
Якось раніше думалося, що Новінський збирає юрби правовірних лише завдяки грошам, то тепер бачимо, що до участі у його зборищах москвовіри заохочують ще й шляхом залякування власного духовенства. Терор – норма московського православія. Отепер все стало на свої місця, адже весь смисл курйозного єпископського папірця полягає у виробництві страху в гурті підданого кліру.
Дивовижний, напівпародійний, совково-канцелярський стиль уманського архиєрея, вочевидь має органічне походження. На це вказує, скажімо, щире замилування доброго пастиря… совіцькою армією: він жодного разу не пожалкував, що служив саме в робітничо-селянській і часто звертає подумки до часів свого високого воїнського служіння у збройних формуваннях безбожної держави… Сharmant! (Аж сльоза навернулась) Nostalgie soviétique!
Та і як же душпастирю з РПЦ не впасти у ностальгію за РККА, якщо «вона навчила мене багато – приймати рішення в певні важливі моменти, діяти конкретно і швидко». [Офіц. сайт Уманської єпархії]
Отакої! Чуєте хто так добре навчив Пантелеймона (Лугового) керувати християнами? – рідна совіцька армія!.. Щасливчик! Плац, фарбування снігу, дідівщина... Та хто ж не знає, що РККА була школою християнської чуйності, праведності і любові? Одне біда – з розвалом комунізму тепер ніде стало учити нових єпископів!
Як говорить всенародна мудрість: «Хто в красній армії служив – у цирку не сміється». А тепер і не тільки в цирку! В Уманській єпархії, схоже, теж не до сміху. Вочевидь єпископ-червоноармієць так і керує – у стилі совкоформувань останніх років СССР, – «швидко і конкретно»!
Солдатська простота і невибагливість у житії єпископа щасливо поєдналась з чернечим аскетизмом. Церковний боєць червоної держави не лише ставить високі мітингові вимоги перед вірними овечками стада Христового, але і сам подає їм гідний приклад ощадливості, скромності і стриманості. Причому вся глибина його аскетизму відкрилась лише у 2019 році. Тоді чеснотливий уманський митрополит «накопив і купив» собі «скромний 150-й крузак» за якихось 1,5 млн. гривень – сущі копійки, не так і багато, як на ціни 2019 року.
Та й справа не у грошах, як він там їх надбав і т.п. – справа у тому, що монах приймає обітницю безсрібності (відмови від матеріальних благ та особистої власності)… Єпископ це монах. Кумедно, коли спершу ревнитель канонічної віри урочисто присягає Предвічному Богу робити одне, а потім доброчесно робить зовсім інше…
Договір на купівлю скромної машинки: (Договір від 11.03.2019, ТОВ «АВТО-ПЛАЗА» м.Херсон передає у власність покупця Лугового Михайла Васильовича автомобіль Toyota Land Cruiser 150 2.8 6AT 2019 року виготовлення). [Churcher]
Звичайно, для ченця який зрікся світу і тепер шукає небесної батьківщини, вкрай потрібні колеса. Неблизький світ! Можливо у такому випадку «крузак» це виробнича необхідність?
Але що люблю у людях перш за все, так це скромність. Пантелеймон це вам не «Паша-мерседес» із Києво-Печерської лаври, з його пристрастю до розкоші! Порівняно з настоятелем лаври уманський митрополит то сущий аскет. Причини його загостреного спартанства пояснюють по різному: песимісти говорять, що Умань це вам теж не Київ, – там гроші не ті; оптимісти – що уманський митрополит знає своє місце дотримується належної субординації. От міг чоловік купити 200-й, а купив тільки 150-й… ото він і є – справжній подвиг християнського смирення по версії РПЦ.
До речі про духовність – брати і сестри, не забувайте жертвувати на потреби «канонічної»!
Як показує «сувора догана», уліплена високопреосвященнійшим Пантелеймоном священику с.Полянецьке, поголовна участь у політправославній демонстрації проти патріарха Варфоломія це священний обовязок усього жрецтва РПЦ в Україні! Ви ж не забули, для чого москва влаштовує щорічне свято єдинокупелія? З нагоди роковин хрещення киян вірні МП мусять бити п’яти не просто так, а заради високої сугубої мети:
1. Щоб на рівні вуличної черні облити брудом Вселенського патріарха. Хоч спробувати. (Градус здичавіння і примітивізму москвовірів фіксує їхній плакат із надписом «Святий Володимире захисти нас від Варфоломія»);
2. На міжцерковному рівні похитнути позиції Вселенського патріархату. Інформаційні ресурси РПЦ та РПЦвУ повідомляють, що хресна хода 27.07.2021 вже надихнула духовенство інших помісних церков до засудження діяльності Вселенської патріархії в Україні і тяжіння у бік РПЦ. Скажімо телеграм-канал «Правблог» за наслідками хрестоходу заявляє про необхідність термінового скликання «Амману-2». [Духовний фронт України]
Організація масовок – не легка (і дорога) справа. Давайте вшануємо цих видатних москвохристиян сучасності!
Свого часу Іосіф Сталін (вшанований К.Гундяєвом) відзначився химерним запитанням: скільки дивізій у папи Римського? Як тепер знаємо, у РПЦ їх значно більше. Проводимо нескладний підрахунок: за даними поліції у великому совкоході-2021 взяли участь 55000 ревнителів «канонічності». Якщо врахувати, що на останні роки СССР (на час служіння митрополита Пантелеймона у совіцькій армії) мотострілецька дивізія складала 13 300, то виходить, що у Новінського є 4 дивізії.
З іншого боку, представники УПЦ МП приписують собі 300 000 мобілізованих – 22,5 дивізії… Не те щоб я вважав поліцію непогрішимою у підрахунках політправославної масовки, але схиляюсь саме до їхньої версії. Справа в тому, що:
1. Хто ж не знає про люту корупцію серед святоросичів? (Карамзін: як відповісти одним словом на питання: «Що робиться на роісі?», – «Крадуть»). Звичайно, московські гроші, виділені на «святу справу», справно розкрадаються співучасниками.
2. Хто ж не розуміє що за політмасовкою стоїть ефект «захисної пози»? Знаєте, у тваринному світі таке буває, що якесь створіння, при зустрічі з загрозою, з переляку, з останніх сил надувається і піднімається на лапках, щоб здаватися більшим... Тепер це головна стратегія РПЦ.
3. Хто, будучи у тверезому стані і ясному розумі хоч у чомусь повірить москві? Звідти правди не почуєш за жодних обставин.
Однак, оскільки ми не маємо наукових, однозначно достовірних даних з цього приводу, то нам, християнам не обов’язково сходитись на якійсь цифрі. Достатньо просто визнати, що ім’я їм легіон.
Але як показує приклад священика с.Полянецьке, не кожен святоросич може витримати подвижницьке життя легіонера РПЦ, тому що ставлення до людини там типово московське: на політичне зборище до столиці завезли повно люду, але при цьому їм не забезпечили навіть елементарних умов: багато прибульців ночували на подвір’ї Києво-Печерської лаври, а під час ходи питну воду їм роздавала поліція, бо свої їх не забезпечили. [Українська правда]
Проте не потрібно применшувати організаційні досягнення Новінського та підданого йому єпископату УПЦ МП – вони надають щорічному совкоходу москвовірів чим далі, тим більшої курйозності. Схоже, з часом їх політична акція розвинеться у повноцінне сатиричне шоу.
P.S. «Хресний хід – це символічний хід по життєвому шляху… це час молитви і роздумів про власне життя»… [Правмір]
26.08.2021. Іван Горобець