Плакатні лжеікони РПЦ

Лжеікона «Августовская Поб’єда»: як розводять православного лоха

Акцент: хто сподобився бачити видіння? Щодо благодатності обраних – обозники у росармії (не переобтяженій доброчесністю), за даними росавторів були найзапеклішими мародерами і грабіжниками, гіршими за казаків. [Федеральний сайт історії РФ]

Місце чуда

Дивина відбулась у лісі довкола польського містечка Августов, на той час це була Сувалківська губернія Росімперії, місце було неподалік (близько 20 км.) німецького кордону. Тоді, на початок Першої світової війни, тут проходив російсько-німецький фронт.

Акцент: 1.У 1914 головним фронтом був Західний (Франція). На другорядному (Східному) фронті у вересні-грудні вирішальні події відбувались у долині Вісли, – Августовський ліс являв собою далеку периферію... Чому Предвічний Бог чудесно допомагає Своїй укоханій москві винятково на другорядній ділянці другорядного фронту?

Час чуда

Дивовисько сталося у ніч на 14 вересня (на 1 вересня за старим стилем) 1914 року. Якраз цього чудового дня для москви ганебно завершилась Східно-Пруська операція. Почалась вона 17 серпня, коли дві святоросійські армії (1-А ген. Рененкампфа і 2-А ген. Самсонова) перейшли кордон гріховної Німеччини. Москва мала досить таки суттєву перевагу над німцями (у півтора-два рази) як у живій силі (250 000 бійців проти 173 000), так і в техніці (1140 гармат проти 800). Потім чисельність «царських дружин» увесь час зростала через постійне надходження підкірплень, які збільшили чисельність війська більше ніж на третину. На додачу до того, на боці богоносного воїнства була і оперативна перевага – виступ державного кордону сприяв охопленню флангів ворога і загрожував йому оточенням.

Завдяки згаданим факторам, а особливо завдяки винятковій геніальності російського богоданого командування, все закінчилося швидко і болісно: друга армія Самсонова була оточена і загинула, перша армія Ренненкампфа була розтрощена, а її недобитки хутко дременули назад – у священні рубежі православного отечества.

Акцент: те, що мала і бездуховна німецька армія блискавично знищила велику і воцерковлену московську – у цьому немає ніякого чуда! Цей розгром, на думку усіх без винятку «православних авторів», – явище повністю природнє, прогнозоване і раціонально зрозуміле...

Мотив чуда (cui prodest)

Отже, на час чуда (на 14.09.1914) все скінчилося здобуттям належного відлупу. Про масштаб катастрофи свідчать цифри: загальні втрати благодатної москви досягли 245 000 (!) з яких здались у полон 135 000. Після показової німецької екзекуції, військо богоносців (на думку авторів сайту «Русскій мір») потребувало інтенсивної психотерапії та наступної реабілітації.

«Чудо-богатирі» були вкрай деморалізовані жорстокою поразкою і ніяк не горіли бажанням повторити візит до Німеччини. Але вожді святоросійського племені були не проти поновити наступ. А щоб іще раз попхати воцерковлених солдатиків на німецькі кулемети вже потрібно було чудо... І що ви думаєте – воно таки сталося!

Акцент: завдяки «Августовському чуду» московські солдатики змогли зайвий раз переконатись, що промисел Господа і Бога нашого дивовижно і в подробицях співпадає з розпорядженнями їхнього богданого начальства…

Явлення чуда

Все почалося 8 жовтня 1914 з публікації у газеті «Біржевиє вєдомості» яка мала чарівну у своїй простоті назву «Чудо», – автором цієї анонімки був «генерал Ш». У листопаді чудесну естафету підхопив журнал «Ніва». А найголовніше – 1 листопада 1914 журнал «Вєстнік воєнного і морського духовєнства» надрукував лист о. Іоанна Стратоновича, який потім став документальною підставою для визнання чуда Синодом РосПЦ.

Акцент: 1.Про чудо Господнє правовірні дізнались із анонімки у «Біржевих вєдомостях». 2.Підставою для визнання чуда став лист полкового священика Іоанна Стратановича. 3.Згаданий священик мав доступ не лише до Тіла Господнього, але і до тіла богоданого начальства. Принаймні призначили його на посаду у «лейб-гвардії кірасирський Її Величності полк» за особистим клопотанням Марії Федорівни (цариця, жінка небіжчика Алєксандра ІІІ, мати царя Ніколая ІІ)...

Склад чуда

Фрагмент згаданого листа Іоанна Стратановича: «об 11 годині ночі обоз 2-го розряду бригади лейб гвардії кірасирів Його і Її Імператорських Величностей, який перебував поблизу м.Маріамполь, був зненацька захоплений німцями: отримано було донесення, що ворог на автомобілях з кулеметами і гарматами знаходяться поблизу на шосе. Не сподіваючись відбити ворога своїми силами, багато хто з воїнів звернулися з молитвою за допомогою до Державної Заступниці, міцної у битвах Помічниці. І що ж? Матір Божа почула молитву їхню. Воїни побачили на небі надзвичайно яскраву зірку, з якої поступово утворилося сяйво, з маленьких зірок, і чудовий образ Богоматері з Предвічним Немовлям, причому Божа Матір рукою вказувала на Захід» ... «Коли видіння зникло, на місці явлення засяяла також яскрава зірка. Після цього загальній радості не було меж: ворога вже не виявилось...».

Акцент: чудо полягає у тому, що… звістка не підтвердилась, – ніде ніяких німців ніде не було! Панічні чутки виявились недостовірними... Ото чудо веліє!! Поправді – священна історія не знає аналогів! Колись Бог у Червоному морі потопив колісниці фараонові (Вихід 14:1-31) або у долині Айялонській кам'яним градом вибив війська п’яти аморейських царів (Ісус Навин 10:1-15). То були великі чудеса, але такого, як у Августовському лісі – нечувано! Істинно: «рука Всевишнього отечество спасла»!

До речі «ікона Августовська Богородиця» (за даними сайту Моск. єпархії) і досі творить серед популюсу РФ «чудеса» подібного типу. Скажімо, як рече ігумен Д.Б.Замєсов: «у 2010 р під час перебування Софрінської бригади МВС Росії в службово-бойовому відрядженні в Дагестані, у її розташуванні було створено походну каплицю на честь Августовської ікони Божої Матері … відрядження пройшло вдало, і всі військовослужбовці благополучно повернулися додому».

Бачите, як це працює? Відайте, православні: 1.Створення каплиці веде до чудес та покращує оперативну ситуацію. 2.Коли ну вже зовсім тупо нічого не відбувається – се велика канонічна чудасія! Коли чуда немає – це чудо! («Війна – це мир, свобода – це рабство, etc»).

Драматургія чуда і маловіри

З вікопомного листа Іоанна Стратановича дізнаємося, що пречудо мало певну динаміку і проходило у 4 етапи: спершу глядачі побачили надзвичайно яскраву зірку, що перетворюється у сяйво, потім – Богородицю з Немовлям на руках, пізніше – хрест і насамкінець знову яскраву зірку (автор дива дотепно використав прийом художнього обрамлення). Уточнення – обозники бачили не Пречисту матір, а її статичне зображення.

Показово що «Августовське чудо» відразу викликало скептичну реакцію не лише серед особливо освіченої публіки, але і поміж тих, кому пощастило у житті бачити сінематограф – вони розуміли, що крім божественного є і суто технічні можливості проектування зображень на екран (простиню, димову завісу, хмару).

Найвідомішим серед маловірів, який піддав чудо нищівній критиці, був генерал росармії Ніколай Казнаков. На його думку такі видовища робляться з допомогою прожекторів. За словами генерала, йому на власні очеса доводилося зріти свій власний світлий лик на хмарі, висвітлений звичайним прожектором.

Видіння 14.09.1914 було вкрай душеспасительним: «Христос» благословляв працівників обозу (на подвиг??), а «Діва Марія» вказувала рукою на бездуховний Захід – мовляв, вам туди, солдатики! Отам гріховна Німеччина. Вперід дітки, на німецькі кулеметики – там здобудете життя вічне…

Акцент: 1.Вочевидь навіть таке короткочасне перебування на гнилому Заході, яке мали святоросійські війська у Східній Прусії, сприяє розвитку бездуховності, скептицизму і маловір’я поміж правовірних РосПЦ. 2. Проектувати зображення на хмару (уявіть собі!) фізично можливо. 3.Глядачам чуда було показано 4 слайди.

Наслідки чуда і його оперативно-тактичне значення

Те що Ісус Христос разом з Богородицею втрутились у Першу світову війну на боці москви, це звичайно (на думку військово-богоданого начальства), було добре. Але чому такі скромні результати?!! Предвічний Бог прийшов у світ щоб… розвіяти панічні чутки?.. Щоб надати деяку психологічну підтримку групці переляканих мародерів-обозників?.. Такий крутий початок і таке бездарне закінчення!

Звичайно, наскільки мізерне «чудо», яким його описав у листі священик Іоанн Стратанович нікого у генштабі не влаштувало. Тому пішло у діло «чудо» у версії «генерала Ш». Вона і досі панує у церковній пропаганді РФ і транслюється у т.ч. згаданими сайтами «Русскій мір» та Мосєпархії РПЦ).

Анонімнику із «Біржевих вєдомостєй» таки не відмовиш у логіці – якщо вже маємо чудо, то воно повинно породжувати ну хоч якісь наслідки... Тому незнаний «генерал» рішуче надав «диву» військово-тактичного значення: «…після цього розігралася велика битва під Августовим, яка ознаменувалась великою перемогою». Це він про «Августовську битву 1914 року»!

Почалась битва 25 вересня 1014, коли німці атакували московські позиції. 27 вересня благодатне воїнство перейшло у контрнаступ і до 1 жовтня, після жорстоких і тривалих боїв захопило… Августовський ліс!

Будучи людиною багатої уяви, Ніколай ІІ привітав свої війська з «великою перемогою». І тут святого (по версії РПЦ) царя можна зрозуміти – після Східно-Пруської катастрофи «перемога» йому була критично необхідною – для підтримки існуючої системи брехні. Помазаний вождь святоросії просто за визначенням повинен був переграти безбожну німчуру… Тому що богоданий…

Якщо ви думаєте, що після такого знаку від Предвічного Бога, що був явлений 14.09.1914, ангел Господній зійшов до того Августовського лісу і там мечем вогняним уразив 100 000 безбожних німців (Друга Царів 19:9-35), то ви жорстоко помиляєтесь. Це Бог Біблії воював за свій народ («Господь буде воювати за вас!») Вихід 14:13-14), а москвопропівський «російський бог» завжди виконує роль політрука. Його справа: політично збадьорити, ідейно підкачати і хутко випхати православного вперід – на німецькі міни. Тому всю роботу з чудесного визволення лісу було чудесно перекладено на воцерковлених солдатиків.

До речі, з’явлення «Богородиці» на лінії майбутнього наступу дуже доречно співпало з інвазивними планами роскомандування. Воно і не дивно, – бог РосПЦ добряче розбирається у специфіці ведення бою імперськими військами. А що то за специфіка, простодушно пояснює непосвяченим неповторний Д.Б.Замєсов: москва здійснила божественний контрудар у лісі з хитрого розрахунку, – тому, що у хащах ефективність дії бездуховної німецької артилерії буде меншою. Там цілитись складно. Власне тому, коли ліс закінчився, то закінчився і московський чудесний наступ.

Але не думайте, що славне визволення сакральних заростей обійшлося зовсім без чудасії. На ранок, коли німців вигнали з Августовського лісу, виявилось, що жоден із 60 вояків, які бачили «чудо» не загинув! Йо, діджей!! Чуєте – ні один з вояків, які проходили службу в обозі, у бою не загинув!.. Шах і мат вам маловіри, рептилоїди і жидомасони!

Акцент: «Августівське чудо» є унікальним дивом «сповільненої дії»: з’явлення сталось 14 вересня, а чудесно визволили ліс лише 1 жовтня... До речі невідомо, чому москвовіри вирішили, що термін придатності «Августовського» видовища всього лише 2 тиждні? Звідки скільки песимізму? Може героям воцерковленого москвопропу варто його продовжити хоча б до 9 травня 1945, чи до будь-якої іншої дати, потрібної мудрому керівництву?

Чудесатість «Августовської» дивовижі грає новими барвами, коли задумуєшся над тим, що сталося б зі «святою Росією», якби німців тоді не виперли з лісу! От якби ні?!.. Це страшно навіть подумати… Брр… Звичайно, при такій загрозі православію, «російський бог» просто не міг не поспішити на допомогу!

З «Августовського чуда» москвовіри також можуть побачити, наскільки «Богородиці» дорогий кожен клаптик святоросійської землиці! «Цариця Небесна» зійшла у ліс щоб визначити його подальшу долю. Їй же не байдуже, хто у тому лісі буде збирати хмиз – прокляті християни західного обряду чи спасенні богоносці святої Русі?.. Дивовижно, що незважаючи на «Августовське чудо», у наступному 1915 році православний ліс знову перейде гріховним німцям, і на цей раз – уже аж до самого кінця війни.

Істерико-стратегічне та епіко-геополітичне значення чуда

Для того, щоб повною мірою оцінити всю велич самопроголошеної «великої лісової перемоги» Ніколая ІІ, зверномося до канонічних джерел – до сайту «Історія РФ». «Федеральний портал» навіть не приховує, що після розгрому москви у Східно-Пруській операції, німці швидко перекинули основні сили у Польщу, залишивши на попередній ділянці фронту лише невеликі частини під командуванням генерала фон Шуберта (до 100 000 чоловік). Його завданням було ведення демонстративних дій, провокування ворога, зв’язування його сил з метою недопущення їх відправки на Віслу, де розпочинався новий німецький наступ (Варшавсько-Івангородська операція 29 вересня – 31 жовтня 1914)

І що цікаво – генерал Шуберт «показав свій талант» та «з успіхом впорався із поставленим завданням» – москва таки втягнулась у непотрібний їй Августовський наступ і перекидання росвійськ на загрозливий напрямок було затримано аж до 11 жовтня.

Отаке суворе життя – «велика, славна і чудесна лісова перемога» Ніколая ІІ обернулась невдачею, «стратегічним непорозумінням». Та вже трясця з тим, що німецькі генерали знову підступно обдурили немічне святоросійське військово-богодане начальство, але на чиєму боці діяв (зі своїми чудесами у Августовському лісі) «російський бог»?!! Адже «диво», зрештою, пішло на користь німцям.

Отже, чудо №1 (Стратановича) було просто нікчемним, чудо №2 («генерала Ш» і Ніколая ІІ) іще гіршим – суща диверсія Господня... Тут хоч у кого з москвовірів могли б опуститися руки, але догматичний розвиток «Авгчуда» на цьому не зупинився. На зміну богословському подвигу названих попередників прийшов новий подвижник етнофілетичної релігії, наш сучасник – благодатний ігумен РПЦ Феофан (Д.Б.Замєсов). На думку цього феєричного чудознавця, «бій під Августовом мав стратегічні наслідки... було зірвано весь план німецького командування на 1915 р. по розгрому російського фронту».

Оце воно, – правильною дорогою ідуть товаріщі! Термін дії «чуда» знову продовжено! «Богородиця» з’явилась обозникам у 1914, а подіяло це «чудо» лише наступного року… Зате як подіяло! – у чудесному 1915 році москва була катастрофічно розбита. При чому, для того щоб уникнути стратегічного оточення, святоросичам довелося залишити гігантські території: Польщу, Литву, половину Латвії і Білорусії, чималу частину України). Отак діє московська «благодать»!

Зате зірвано німецькі плани з розгрому росармії! (Щодо планів – німці розраховували вивести святоросію з війни у 1915, і це їм це не вдалось, – забордюрня капітулювала лише через рік). Тобто, за версією церквопропу, диво полягає в тому, що у 1915 році москва ще не дійшла до капітуляції… А повинна була б, – під владою-то богоданого і святого царя! Отакий він загадковий, цей богоносний великодержавний патрідотизм!

Акцент: 1.«Августовське видіння» це перше у християнстві чудо стратегічного призначення. 2.«Росбог» чудесно втрутився у війну заради того, щоб москва капітулювала не відразу, а через рік – щоб продовжити її агонію. 3. Катастрофічний 1915 рік розпочинався знаменною подією у тому сакральному, персонально захищеному «Богородицею» Августовському лісі, – там німці оточили і повністю знищили 20-й армійський корпус (56 000) росімперського війська (Августовська битва 1915). 4.Яке чудо, такий і бог. «Диво» спрацювало в інтересах німців: москва втягнулась у непотрібний наступ на другорядній ділянці, а перекидання її військ на головний театр бойових дій (у долину Вісли). було затримано. Якщо ми сприймаємо подію 14.08.1914 як чудо, тоді ми повинні визнати і того бога, який його здійснив. Коли цей «бог» з таким цікавим результатом втрутився у хід Августовської битви 1914р., то це свідчить що він:

а) або геть недалекий і немічний, раз його брутально обдурив не найкращий німецький генерал; або

б) цей божок – хитрий зрадник, провокатор і макіавеліст, який свідомо обманює православних, підштовхуючи їх у німецьку пастку. Якщо ви віруєте у «бога» – зрадника / недоріку, тоді повністю логічно те, що ви також шануєте ікону «Августовская Поб’єда»... Але якщо ви сприйняли іншу віру у іншого Бога, то вам залишається визнати Августовську чудасію підлою фальшивкою і справою рук людських. Брудною справою.

Чудотворне написання образу «Августовская Поб’єда»

Це був дуже грамотний хід московської пропаганди (іншими словами: брехали святоросичі феноменально вже тоді). Невибагливий малюнок полюбився людям. Сотні тисяч жінок повірили тій картинці. Повірили тому, що хотіли вірити, всупереч усьому, що от завдяки втручанню «Богородиці», кривава і агресивна війна, яку розпочав «богоданний» цар, скоро закінчитися, а їх чоловіки / сини повернуться додому. Вони сподівались, що молитва до москвопропівської картинки врятує їх рідних з біди, але лжеікона була бідою сама по собі.

Обман вірних російської церкви мав не лише військово-політичний, але і грошово-фінансовий аспект – продажі паперового дива стали дуже прибутковою справою.

На початку 1916 синод РосПЦ, після тривалого зволікання таки розглянув питання про «Августовське чудо» і звичайно, не став перечити главі церкви («Государі Російскіє суть Главою Церкві»), – було визнано необхідним увічнити подію у пам'яті наступних поколінь роснароду і дозволено її шанування у храмах і будинках віруючих. Але рішення синоду було половинчастим, – до офіційного місяцеслову святкування «ікони» таки не внесли. Це зробив лише у 2008 патріарх РПЦ Алєксій II.

Отож, синод дозволив шанування «ікони», але що шанувати? Дикість «Августовської Поб’єди» полягає у тому, що вона взагалі не має оригіналу, з якого можна робити списки. Її мазали і друкували впродовж усієї війни усі, кому і як заманеться! Тому на сьогодні існує безліч варіантів, які об’єднують щонайменше у п’ять «основних ізводів ікони»…

Один із таких варіантів «ікони» зберігається у Сумському художньому музеї, працівники якого дають технічну оцінку своєму надбанню: «художник також уникає і канонічності лику Богородиці, оспівуючи звичайну жіночу красу». [Портал «Агенство творчих подій»]

Акцент: Свт. Ігнатій Брянчанінов серед ознак духовного ураження вказує: пропаганду самочинних ікон, прагнення отримання вигоди з ікони або від чудес, намагання долучити людей до «порятунку» Росії або Церкви. [«Купола Радонєж'я»]

Спасительне значення курйозної «ікони»

Акцент: москвовіри-шанувальники лжеікони є сповідниками погибельної єресі, богохульниками і боговідступниками.

Summa summarum

Московський етнофілетизм довів РПЦ до віровідступництва. А у фальшивої церкви – фальшиві святі, фальшиві ікони, фальшиві чудеса, фальшиві собори.

...

П.С. До похабної лжеікони «Августовская Поб’єда» написано повністю феєричний акафіст, який являє собою своєрідний батл брехні і богохульства. Там уже повна несамовитість: «ангели на небесах дивуються перемозі малочисельних» москвинів над «незліченними полчищами німецькими» (!); «Богородиця народ російський з усіх народів обрала» (!) а загиблих московинів вона забирає до Царства Небесного («вінцями нетлінними вінчає») і т.д. і тп. Радимо ознайомитись з текстом дикої відправи.

21.08.2020 Іван Горобець