Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).
Поети: Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.
Малярі та графіки: Опанас Заливаха, Алла Горська, Галина Севрук.
Кіномитці й театральні діячі: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Лесь Танюк, Леонід Осика.
Публіцисти, критики й правозахисники: В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська й інші.
Характерні риси шістдесятництва:
критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
єдність традицій і новаторства;
витончений інтелектуалізм, естетизм.
Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Устами В.Симоненка зверталося до сучасників покоління тих, у чиїй свідомості людина перестала бути ґвинтиком суспільного механізму, а стала центром і найбільшою вартістю Всесвіту
Кредо шістдесятників - це кредо бунтівної людини, яка повстала проти гніту. Духовна революція шістдесятників починається з вільнодумства, непідлеглості мислення. Дух свободи і свобода духу – ось те, що створило шістдесятників. Основою їх світогляду став духовний лібералізм – культ свободи в усіх її виявах: свободи совісті, свободи мислення, свободи особи, свободи нації. На місце культу особи прийшов культ особистості – неповторної, унікальної, вільної.
Вивчити матеріал підручника на с. 188 - 189.
2. Підготувати повідомлення про письменників - шістдесятників, малярів та графіків, кіномитців . Письмово.