Embedded Files
Урок 2-й по творчості Валер'яна Підмогильного.
Урок 2-й по творчості Валер'яна Підмогильного.
Завдання:
Завдання:
Ознайомтесь з матеріалами уроку за підручником (див. нижче на сторінці) та пригадайте зміст роману, обравши 1 із 3-х варіантів переказу.
Складіть опорний конспект по підручнику (образ Степана Радченка) в зошит. Як варіант: оформіть в текстовому редакторі або в редакторі презентацій.
Укажіть джерело, з яким Ви працювали. Дайте відповідь (письмово, диктофон або повідомлення в чаті): чому Ви обрали саме це джерело?
Надайте свою роботу своєму викладачу зручним для Вас способом.
Скок Наталія Петрівна skok.nataliia@kpel.kiev.ua
Акцентуйте свою увагу на пошуку відповіді на питання:
6. Перечитайте перші й останні декілька рядків роману. Чи однаково щасливим почував себе Степан Радченко, споглядаючи красу природи й міста?
7. Охарактеризуйте процес підкорення міста Степаном Радченком через його стосунки з жінками: Надійка — Тамара Василівна — Зоська — Рита.
Домашнє завдання.
Домашнє завдання.
Д/з 2. Письмово висловте міркування, чому Степан Радченко вирішив змінити свої плани — не повертатися до рідного села, а залишитися в місті.
Коли ми говоримо про цілісність по відношенню до людини, ми маємо на увазі, насамперед, внутрішню єдність його особистості, відсутність роздвоєності, роздробленості характеру, несуперечність вчинків, здатність залишатися самим собою в будь-якій ситуації.
В рамках філософських і психологічних досліджень цілісність людини пов'язується, насамперед, з його унікальністю і неповторністю. При цьому умовою неповторності, а значить, цілісності людини виступає його автономність, здатність до самоврядування і самоорганізації.
Джерело: Цілісність особистості як один з основних орієнтирів розвитку лідера
Підручник. Образ Степана Радченка
Підручник. Образ Степана Радченка
Образ головного героя складний та неоднозначний: у ньому поєднано диявольське з янгольським. В. Підмогильний показує героя в розвитку — і читачеві цікаво за ним спостерігати. У внутрішньому світі Степана виникають протиріччя між добром і злом, духовним і тілесним. Марнославний, егоїстичний та самозакоханий, він часто йде на компроміс зі своєю совістю чи навіть на людські жертви (саме він спровокував Зоську покінчити життя самогубством). Проте йому відомі й докори сумління, біль, самотність, внутрішнє роздвоєння й гостре відчуття абсурдності буття. Степан схильний до самоаналізу, до іронічної оцінки світу та свого місця в ньому.
Навколишній урбаністичний світ підштовхує хлопця до пошуків власного «Я», істини й сутності свого буття. Він прагне до впорядкування й раціоналізації свого життя, заперечуючи його хаотичність і неконтрольованість. Степан намагається осягати дійсність не почуттями, а розумом, бо саме ним може захистити душу від жорстокого міста.
Читаючи роман, ми стаємо свідками еволюції сприйняття міста Степаном Радченком — від категоричної ненависті й ворожості до примирення. Віра в неминуче розчинення міської культури в сільській згодом згасла, а сам «завойовник», як виявилося, ішов шляхом невідворотної втрати будь-якого зв'язку з малою батьківщиною й уподібнення до киян. Поступово герой подолав страх перед великим містом, засвоїв правила поведінки, явних змін зазнали його зовнішність та естетичні уподобання. Спаливши старий одяг, він звільнився від рідного села та свого минулого. Від колишнього селюка в Степанові нічого не залишилося. Отже, місто поглинуло «завойовника» Радченка.
Внутрішній конфлікт Степана (розум — тіло) виражений у любовних пригодах. Змінюючи своє помешкання, свій зовнішній вигляд, він щоразу здобував кохання нової жінки. «Для Радченка кожна з них — Надійка, Тамара Василівна, Зоська, повія, Рита — це певний етап творчості, це ті щаблі на шляху до ангельської суті в людській особистості, символом якої є можливість творити, творчість», — зазначає літературознавець Т. Тимошенко. Сп'янілий від почуття моральної свободи, яку дало місто, Степан усвідомлює свою чоловічу силу та владу над жінками. Безперечно, його любовні пригоди в Києві пов'язані з процесом завоювання міста, адже всі чотири подруги Степана чітко поділяються на представниць села (Надійка), передмістя (Тамара Василівна), міста (Зоська) і зовсім відкритого стилю життя (Рита).
Тля тих, хто давно прочитав і хоче швиденько пригадати зміст. 3 варіанти переказу. Чи однаково розуміють роман різні
Page updated
Report abuse