Теми творів:

• "Куди йдемо? Який лишаємо слід?" (за творами Л. Костенко) 

• "Люблю слова, їх музика іскриста..." (за творчістю Ліни Костенко)

• "Моєму серцю снишся ти..." (інтимна лірика Ліни Костенко)

• "Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі" (з улюблених поезій Ліни Костенко)

• "Поезія — це завжди неповторність..." (за ліричними творами Л. Костенко)

• "Поети — це біографи народу, а в нього біографія тяжка" (за лірикою Ліни Костенко)

• • Мої роздуми щодо вірша Ліни Костенко "Життя іде і все без коректур"

  • Мої роздуми над твором Л. Костенко "Маруся Чурай"

  • Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (за однойменним романом Ліни Костенко) 

  • "Моя любове! Я перед тобою..." Поезії Ліни Костенко про кохання

              «Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко». 

Твір на тему: «Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко». ( Зразок )

 Ліна Костенко увійшла в українську літературу в 60-ті роки 20-го століття. Ця письменниця заявила про себе чіткою громадянською позицією, мужністю, але водночас і ніжністю, високим філософським змістом своєї поезії. А ще високими вимогами до себе, до своєї творчості. Це засвідчено у вірші "Доля":

Великі поети не вміють писати віршів

Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав

Графоманові краще.

Графоман вирішив написати — і написав.

Для поетеси аркуші паперу, списані рядками — це "смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самою собою". Поезія для Ліни Костенко — це крик її згорьованої душі, серця, що обливається кров'ю.

У творах цієї поетеси багато роздумів над проблемою добра й зла, дисгармонійності в житті людини, осмислення значення навколишнього світу й свого місця в ньому. Не знаходячи часто гармонії в людському житті, Ліна Костенко шукає її в природі, змальовуючи чудові картини: "Вікна сплять, заскалив мороз їм сльози", "Блакитні вії хата підійма..." "Світить сонце оком загадковим" тощо. Поетеса наголошує, що зв'язок із природою, спілкування з нею є однією з найбільших людських цінностей.

Гармонія природи, якою так милується поетеса, співзвучна гармонії людських взаємин, яких так прагнула письменниця, і до яких вона намагалася наблизити своїх героїв. Особливу увагу письменниця приділила долі жінки, яка, звичайно ж, не була їй байдужою. Ціла галерея портретів, змальованих нею, розкриває красу жіночої душі — щирої, відданої й по-справжньому шляхетної. Саме про це твори "Маруся Чурай", "Пелюстки старовинного романсу", "Апологія лицарства" та інші.

Трохи інший, пом'якшений, стриманіший у своїх почуттях образ ліричної героїні постає в інтимній ліриці Ліни Костенко: "Очима ти сказав мені: люблю", "Двори стоять у хуртовині айстр...", "В дні, прожиті печально і просто" та інші. Героїня цих творів страждає внутрішньо, не виставляючи напоказ і не нав'язуючи своїх почуттів:

"О, як я Вас люблю!.. Але про це не треба говорити".

Поезії Ліни Костенко глибоко пройняті філософською та історіософічною спрямованістю. Це виявляється у віршах, де проступають її життєві орієнтири: "Шукайте цензора в собі", "Між іншим", "О, не визискуйте гіркого меду слави", "Ще вчора була я висока" та інші. Тут письменниця розмірковує над сенсом життя, відстоює загальнолюдські, гуманістичні цінності, які є усвідомленням внутрішньої гармонії людини.

Зверталася Ліна Костенко й до біблійних мотивів. Поетеса індивідуалізує, наближає до нас у часі й просторі героїв біблійних легенд.

Своєю творчістю Ліна Костенко вписала назавжди своє ім'я в когорту українських талановитих письменників-гуманістів.

Грaмoтнo oфoрмлений твір мaє склaдaтися з трьoх oснoвних чaстин:

• вступ,

• зміст,

• виснoвoк

Вступнa чaстинa знaйoмить читaчa з темoю твoру і підвoдить дo рoзкриття oснoвних aспектів рoбoти. Мoжнa oписaти нaзву теми твoру, рoзкрити суть нaзви, зaдaтися питaнням, відпoвідь нa який буде рoзкритий в змістoвній чaстині і резюмирoвaние в ув’язненні.

Змістoвнa чaстинa – нaйгoлoвнішa, oснoвнa чaстинa твoру, в ній рoзкривaється темa, пoяснюється суть твoру. Пoкaжіть вaше бaчення прирoди, як бaчaть прирoду інші aвтoри в худoжній літерaтурі. Уникaйте прoстoгo виклaду aбo перекaзу, спрoбуйте oсмисленo oписaти нaйяскрaвіші врaження, які спрaвляє нa вaс прирoдa.

У зaключній чaстині підвoдяться підсумки всієї рoбoти, рoбляться виснoвки з рoзкритoю теми твoру; зaключнa чaстинa пoвиннa бути не великий, aле грунтoвнoгo. У зaключнoму aбзaці мoжнa зглaдити всі недoліки в хoді рoбoти нaд твoрoм, якщo він буде ясним, пo мoжливoсті, кoрoтким і впевненo зaвершить твір, пoвністю відпoвівши нa всі пoстaвлені зaпитaння. Рoзстaвте, як тo кaжуть, всі крaпки нaд буквoю «Е»!