«Усмішки» О. Вишні я полюбив.

Полюбив їх за те, що вони ніжні, за те,

що вони жорстокі, за те, що вони смішні,

за те, що вони глибоко-трагічні…

М. Хвильовий

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

✵ 1. Цифровий диктант

Установити послідовність подій у «Моїй автобіографії»

1. «Повезла мене мати аж у Київ, у військово-фельдшерську школу».

2. «Повіз мене батько у Зіньків».

3. «Писати в газетах я почав 1919 року за підписом Павло Грун-ський».

4. «У “Вістях” я почав працювати за перекладача».

5. «Зробився я Остапом Вишнею та й почав писати».

6. «А взагалі батьки були нічого собі люди».

Відповідь: 1-6, 2-2, 3-1, 4-3, 5-4, 6-5.

✵2. Акродиктант (5 хвилин на ЗНО)

1. Виберіть з-поміж зазначених творів Остапа Вишня «мисливську усмішку»: «Моя автобіографія», «Дідів прогноз», «Чукрен», «Вальшнеп».

2. Справжнє прізвище Остапа Вишні.

3. Річка, де водяться гігантські соми (усмішка «Сом»).

4. Назва щоденника, який Остап Вишня вів під час заслання.

5. Знаменитий мисливець і рибалка, про якого згадує дід Панас («Сом»).

6. Перший твір Остапа Вишні, написаний після заслання.

7. Публіцистичний жанр, яким дебютував Павло Губенко.

8. Порода мисливського собаки, якого «проковтнув» сом.

9. Прихована насмішка, засіб творення комічного.

Відповіді: 1. «Вальшнеп». 2. Губенко. 3. Оскіл. 4. «Чиб'ю». 5. Сабанєєв. 6. «Зенітка». 7. Фейлетон. 8. Сетер-гордон. 9. Іронія.

З останніх літер утворилося слово «Полювання».

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Як відомо, Остап Вишня був мисливцем. Щоденникові записи, спогади друзів свідчать, що для нього важливим був не сам процес полювання і навіть не його результат, а особлива атмосфера, яка панувала там. Не випадково «мисливські усмішки» з'явилися після виходу письменника на волю. У цих творах йому уже не потрібно було йти на компроміс із власною совістю, кривити душею, писав їх щиро та правдиво. В усмішках гармонійно поєднуються описи природи, змальовані майстерним почерком лірика, і анекдотичні розповіді, вміло передані вустами гумориста. Адже важко живеться людині, яка не має почуття гумору. Тому ми продовжуємо вивчати творчість не просто гумориста, а поета за станом душі.

IV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

✵ 1. Слово вчителя

Остап Вишня писав нариси, фейлетони, плідно працював як перекладач, але найбільше слави зазнав як гуморист і сатирик. Увів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе значення: «Мені нове життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки». Остап Вишня активно розвивав жанрові різновиди усмішки: усмішка-пародія, усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-мініатюра тощо.

Усмішка

Різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки — в поєднанні побутових замальовок з частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності.

✵ 2. Аналіз збірки «Мисливські усмішки»

У післявоєнний період Остап Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи «Мисливських усмішок».

«Мисливські усмішки» є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Це справді ліричні вірші в прозі, які стоять в одному ряду із «Записками мисливця» Тургенєва, мисливськими етюдами та оповіданнями Лєскова і Пришвіна. «Мисливські усмішки» з повним правом можна називати лебединою піснею письменника.

Після війни Остап Вишня найчастіше вирушав на полювання з Максимом Рильським, якого називав Максимом Черешнею. Переважно вони поверталися зовсім без здобичі, бо не за нею і вирушали, але задоволені й щасливі, що відпочили, намилувалися краєвидами, нарозмовлялися з друзями й наслухалися різних побрехеньок. Девізом Остапа Вишні були промовисті слова: «Живіть, зайці». Цей девіз стосувався і М. Рильського, А. Малишка. Якщо ж і траплялося вполювати звірину, настрій був зіпсований і полювання перетворювалося на траур по убієнному. У центрі «Мисливських усмішок» стоять благородні, розумні, кмітливі люди. Це були щирі любителі й охоронці природи, які кохалися в пташинці і звіряті, деревці і квіточці. Остап Вишня приятелював з цими людьми.

✵ 3. Літературна хвилинка

Максим Рильський «По полях ми з Вишнею бродили»

По полях ми з Вишнею бродили

Восени, шукаючи зайців.

І бур'ян пожовклий, посивілий

Під ногами срібно хрупостів1.

Скільки доброти було в обличчі,

Скільки мудрості в очах було,

Як дивився приятелеві в вічі

Любий наш Михайлович Павло!

Ну, а вмів же бути і суворим

І безжальним бути Вишня міг.

Як назустріч чорним поговорам

Підіймав свій праведний батіг!

Без гучних прожив він декламацій,

А в душі поезія цвіла!

Друг людини, друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла!

Герої усмішок, здається, не полювали по-справжньому: найважливішим для них було відпочити від повсякденної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами. Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анекдот, пейзаж, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація, гіпербола. Усмішки «Відкриття охоти», «Заєць», «Лисиця», «Лось», «Ружжо», «Дикий кабан, або вепр», «Екіпіровка мисливця», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом» — ось далеко не повний перелік кращих творів цього циклу.

«Мисливські усмішки» — яскрава сторінка не тільки в багатогранній творчості Остапа Вишні, а й у всій українській сатирично-гумористичній літературі. Тематичний цикл усмішок: сільські, мисливські, закордонні, київські, кримські тощо.

✵ 4. Робота у зошитах

Тематика творів Остапа Вишні

Суспільно-політичне життя

Господарське життя

Культурне життя

✵ Антирелігійні

✵ Доля інших народів

✵ Хуліганство

✵ Ледарство

✵ Консерватизм

✵ Браконьєрство

✵ Безвідповідальність у родині

✵ Українське село

✵ Літературне

✵ Театральне

«Вишневі усмішки кримські»

«Українізуємось»

«Вишневі усмішки закордонні»

«Мисливські усмішки»

«Вишневі усмішки сільські»

«Лицем до села»

«Мудрість колгоспна»

«Вишневі усмішки театральні»

«Літературні усмішки»

✵ 5. Аналіз усмішки «Сом»

5.1. Пошуково-дослідна робота

✵ Як описує Остап Вишня природу?

З великим замилуванням описує Остап Вишня природу — річку Оскіл, диких каченят: «Заплава річки Осколу, Де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом i густою, зеленою, соковитою травою. Як увійдеш, картуза не видко! Шумить заплава в травні та в червні…».

Письменник розповідає з гумором неймовірні бувальщини про сомів, їхні звички, про пригоди, що трапляються з рибалками. І хоч у цих пригодах чимало, м'яко кажучи, без перебільшень, це не заважає читачеві весело сміятися й дивуватися багатству та красі нашої рідної природи: «Інтересна риба сом! За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до 400 кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме симентальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави…». «А сома… сома мені самому доводилося бачити такого завбільшки, як комбайн! Тільки трохи довшого. Це, дорогі наші читачі, серйозно й без жодного перебільшення».

5.3. Перегляд буктрейлера «Остап Вишня “Мисливські усмішки” YouTube (Усе для ЗНО)

5. 3. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Складання «паспорта» усмішки «Сом» 1953 р. (робота в парах) Літературний рід: епос.

Жанр: усмішка.

Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з'їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.

Головна ідея: виховання любові до природи, щирий захват красою рідної природи, неприхована залюбленість у неї.

Композиція: усмішка складається з чотирьох частин:

✵ у першій оповідач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися краєвидами цієї річки;

✵ у другій частині дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе величезний сом;

✵ у третій частині йдеться про сома, який тягав за собою моторного човна;

✵ у четвертій герой-оповідач розповідає про те, чим живляться соми і як їх ловити.

5.4. Літературознавці про усмішку «Сом»

«Мисливські усмішки» Остапа Вишні в українській літературі — явище унікальне. У них спостерігаємо оригінальний синтез народного анекдоту й пейзажної лірики. Ці пейзажі досить лаконічні. Одна-дві деталі, схоплені усміхненим поглядом, так доречно вкраплюються в текст оповіді, що без них не можна уявити ні загального тла полювання, ні відповідного настрою.

Усмішка «Сом» починається із запрошення побувати «на річці на Осколі», ніби спонукаючи читача до довірливої розмови. Оповідач перейнятий щирим захватом від краси довколишнього світу — своєрідної ідилії гармонійного поєднання людини й природи. Мова мальовничого пейзажного опису чарівних місць лагідна, ніжна. Такий ліризм посилюється змалюванням появи на річковому плесі сім'ї чирят: матері й «манісіньких чиряточок», а далі — «качка-крижень з криженятами», легесенькі «болотяні курочки». Усе тут рухається, міниться барвами, звуками, з-поміж яких пробиваються дівочі «різні чудові пісні». Створюється враження від великого живого рухливого організму, яким є природа і в якому все взаємопов'язане, а людина — її невід'ємна частка. Від лагідних описів оповідач плавно переходить до перестороги небезпеки (вустами діда Панька) — наприклад, про «велику ковбаню», у яку може і «дзвіниця пірнути». Далі дід розповідає якусь неймовірну історію, яка відбулася «ще за панів» з величезним сомом, який проковтнув і гусака, і собаку панського, і навіть «парового катера». Ця історія змінюється наступною, знову про сома, її розповідає вже «дуже заядлий і дуже справедливий рибалка», й акценти тут інакші — про те, який сом сильний і могутній. Нарешті, картина остання, завершальна, — у цій історії образ сома цілком реалістичний, приземлений — на перший погляд, вона нагадує своєрідну інструкцію з риболовлі сомів. Мабуть, нею можна було б і скористатися, якби не наявний тут відвертий гумор, насмішка з довірливого читача, знову гіперболізація образів і прикметні фантастичні деталі (наприклад, у череві сома може виявитися копчена ковбаса, варений рак і пара «цілісіньких шпротів»). Як бачимо, у цій усмішці акварельний український краєвид змінюється майстерним діалогом, влучні деталі супроводжують репліки, описи комічних і фантастичних ситуацій. І скрізь є «всюдисущий автор» — усміхнений, іронічний, проникливий. Він кидає одну-дві деталі й мовби спостерігає реакцію читача. Є його щирий захват красою рідної природи, неприхована любов до неї, відчуття казки з дитинства, святковості.

✵ Які прислів'я та приказки використано в усмішці? З якою метою? (Не близький світ; лазили б по мені раки; щоб ні звуку, ні шурхоту не було; якби ж таки того пана чорти були узяли; але нема де правди діти; куди дірка дівається, як бублик їдять; щоб передати колоритним народним словом поетичність, чуття прекрасного, щедротного світу природи та багатого душею оповідача)

✵ 6. Метод «Коло думок» (робота в групах)

Кожна людина має своє генеалогічне дерево, тобто ми можемо дізнатися звідки походимо і хто були наші предки. Подивімося на генеалогічне дерево Остапа Вишні, а у вас на партах лежать листочки, на яких потрібно написати, що найбільше запам'яталось або вразило вас із життя та творчості письменника-гуманіста.

(Учні зачитують написане та клеять на дерево. )

✵ 7. Метод «Прес»

Максим Рильський назвав Остапа Вишню «поетом полювання». Чому ж так назвав?

✵ Я вважаю…

✵ Тому що…

✵ Отже…

✵ 8. Виконання тестових завдань

1. Справжнє прізвище Остапа Вишні

А Фітільов

Б Рудченко

В Губенко

Г Лозов'ягін

2. В усмішці як літературному жанрі поєднано риси

А гуморески і байки

Б фейлетону і казки

В анекдоту і новели

Г гуморески і фейлетону

3. До жанрових ознак усмішки належать

А поєднання побутових замальовок, жанрових сценок з авторськими відступами, лаконізм, дотепність

Б яскраво виражена мораль, зображення великого проміжку часу, висміювання вад суспільства

В динамічний сюжет, несподівана розв'язка, психологізм, потужний ліричний струмінь, пейзажі

Г наявність кількох сюжетних ліній, авторські відступи, дотепність, лаконізм, елементи фантастичного

4. Головна тема «Мисливських усмішок» Остапа Вишні — зображення

А безтурботного життя мисливців

Б краси рідної природи й любові до неї

В наслідків від перебування людини на природі

Г сміливих і захоплених своєю справою мисливців

Д беззахисної перед людиною природи

5. У назві гуморески «Моя автобіографія» використано

А епітет

Б алегорію

В інверсію

Г тавтологію

Д фразеологізм

6. Велику ковбаню в річці герой-оповідач («Сом») вимірює

А панським собакою

Б великим сомом

В паровим катером

Г дзвіницею з хрестом

Д гімалайським ведмедем

7. Події в усмішці «Сом» відбуваються на річці

А Дністер

Б Дунай

В Черемош

Г Буг

Д Оскіл

8. Найсильніше враження в дитинстві на Остапа Вишню справив твір

А «Катехізис» Філарета

Б «Оракул» Соломона

В «Руський паломник»

Г «Сон (Мені тринадцятий минало… )» Т. Шевченка

Д «Записки охотника» І. Тургенєва

9. Установіть відповідність

Розділ

Зміст (усмішка «Сом»)

1 перший

2 другий

3 третій

4 четвертий

А застереження діда Панька бути обережним біля глибокої ковбані, адже в ній живе великий сом, який з'їв панського собаку

Б розповідь про те, чим живляться соми, і рекомендації, як їх ловити

В запрошення побувати «на річці на Осколі» й насолодитися мальовничими пейзажами

Г історія навчання Остапа Вишні в Зіньківській двокласній школі

Д розповідь «заядлого й справедливого рибалки» про те, як сом тягав за собою моторного човна

10. Установіть відповідність

Художній засіб

Приклад

1 гіпербола

2 оксиморон

3 інверсія

4 порівняння

А Тут і починається найцікавіший момент качачого полювання

Б «Спішу, щоб на вечірню зорьку спізнитись!» — і галопом далі

В … водяться дикі качки… по річках — колисках смарагдової Батьківщини нашої…

Г … селезень каменем падає в воду, — прекрасний, як казка, у своєму весняному вбранні…

Д Та там з одного набою торік по двадцять чотири качки били.

11. Головною темою «Моєї автобіографії» є розповідь про

А політичну ситуацію в радянській Україні

Б громадянську активність автора

В формування світогляду письменника

Г «темні» сторінки дитинства митця

Д літературні уподобання гумориста

12. У «Моїй автобіографії» Остап Вишня порушив усі названі проблеми, ОКРІМ

А формування митця

Б пошани до старших

В поваги до вчителів

Г екології довколишнього світу

Д відповідальності за свою працю

V. ПІДСУМОК УРОКУ

✵ 1. Заключне слово вчителя

Терень Масенко написав «Легенду про Остапа Вишню»

Його спитали в дні колишні:

«Чом зло ти словом не добив?»

— Та я ж назвався цвітом Вишні,

Я світ любив, людей любив.

Питала північ під вітрами,

Де років з десяти — з таборами:

«Чом не писав ти довгих драм?»

— Було життя, як довга драма,

Але я твердо йшов життям.

Спитали друзі потихеньку:

«Чи знов тяжку пройшов би путь?»

І так сказав Павло Губенко,

Якого Вишнею зовуть:

— За правду — й смерті не боявся,

І не писав тріскучих од.

І все життя з біди сміявся,

Як запорізький мій народ.

А Олесь Гончар написав: «Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні». Тож будьте здорові, живіть у мирі. Усміхайтеся життю, пам'ятайте, що «мова на Вкраїні найкраща, небо найкраще, небо найкраще, ґрунт найкращий, народ найкультурніший, найпатріотичніший».

✵ 2. «Криголам» — очікування

Спробуємо сказати, що ми очікували від нашого уроку, що нового дізналися, чого навчилися і що запам'ятали.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 1.Вивчити матеріал підручника на с. 101 - 104.

     2. Виписати в зошити визначення жанру "усмішка" ( с.101 ).

     3.Прочитати усмішку "Сом".

     4.Виконати тестове завдання.         

* Хрупостів — розм. видавав тріск, хрускіт; хрустів.