Для групи № 24 - урок № 10

Підводимо підсумки

Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Суспільно-історичні умови розвитку, основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Митець і влада, свобода творчості. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття «розстріляне відродження», домінування соцреалістичної естетики в 1930-ті роки.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про історичні та суспільні умови розвитку літератури в ХХ ст., основні напрями, стильове розмаїття мистецтва 1920-х років; пригадує імена і твори письменників ХХ ст., що вивчалися раніше; називає основні літературні організації, угруповання 1920-х років; знає і розповідає про масові репресії письменників у 1930-ті роки, втручання влади в мистецький процес; пояснює поняття «розстріляного відродження».

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аргументовано й грамотно висловлює власну думку щодо суспільно-історичних умов розвитку української літератури ХХ ст.; визначає роль і місце української культури у світовому контексті.

ЛІТЕРАТУРНИЙ АВАНГАРД

(оглядово)

Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет-футурист М.Семенко – сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, ламання класичної форми («Бажання», «Місто», «Запрошення»).

 ТЛ: авангард, футуризм, урбанізм.

МЗ: розвиток українських міст у 1910-х роках (історія).

МК: український малярський авангард, футуризм; авангардна українська музика (Б.Лятошинський, С.Туркевич-Лукіянович, К.Шипович та ін.);

«Карусель П’єро» О.Архипенка (скульптура). Італійський і російський поетичні футуризми. М.Семенко–скрипаль.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

Розуміє новаторський, пошуковий характер авангардних експериментів поезії 1920-х років; розповідає про них; уміє виокремлювати основні мотиви, головну думку, характеризувати настрій, ритм поезій; пояснює терміни «авангард», «футуризм», «урбанізм», значення творчості М.Семенка для розвитку української поезії.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

зіставляє специфіку авангардних тенденцій у літературі, музиці, образотворчому мистецтві, скульптурі; розвиває креативне мислення.

ПОЕТИЧНЕ САМОВИРАЖЕННЯ

Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.

Павло Тичина

«Арфами, арфами...», «О панно Інно...»,

 «Ви знаєте, як липа шелестить...», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти»

Основне з життя і творчості поета. Трагізм його творчої долі. Найбільший модерніст 1920-х років. Звернення до «вічних» тем, мотивів, особливості віршування; потужне ліричне «Я» як символ нової людини; поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні кларнети»). Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…»).

ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм (повторення), кларнетизм.

МЗ: експресіоністські твори в зарубіжній літературі (зарубіжна література).

МК: творчість художників М.Жука, А.Петрицького, В. і Ф.Кричевських. «Біле і чорне» М.Жука. Музика Б.Фільца, М.Вериківського, П.Синиці, Г.Ляшенка та ін. на слова П.Тичини. Малярські роботи П.Тичини, музика в його житті. Фільми «Кларнети ніжності», «Духовні співи Павла Тичини», «Павло Тичина. Я кличу тебе» (із циклу документальних фільмів «Гра долі») (2006; реж. Василь Вітер).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє й пояснює основні тенденції української поезії 1920-х років, її «вітаїстичність»; називає провідних поетів 1920-х років; аналізує поезію; знає і розповідає про трагізм творчої долі П.Тичини; називає його ранні збірки; характеризує основні мотиви і стильові тенденції ранньої творчості; аналізує поезії, виокремлює ознаки індивідуального стилю.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дає власну оцінку творчості П.Тичини; зіставляє специфіку розкриття творчості митця в різних видах мистецтва; шукає інформацію, використовуючи різні джерела.

Євген Плужник

«Вчись у природи творчого спокою...»,

«Ніч... а човен – як срібний птах!..»

Один із провідних поетів «розстріляного відродження». Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні.

ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя.

МЗ: Соловки – місце ув’язнення українських письменників (історія).

МК: герметична поезія В.Свідзінського. Імпресіонізм в українському живописі 1920-х років (П.Нілус, Д.Бурлюк, М.Бурачек, О.Мурашкота ін.).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає творчу біографію, основні твори Є.Плужника; розповідає про поета, його трагічну долю; аналізує вірші; визначає спільне та відмінне в поезіях

Є.Плужника і П.Тичини.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

уміє сприймати явища, події у зіставленні, порівнює їх; аналізує життєву ситуацію з позиції сучасника; аргументовано висловлює власну думку щодо цінності життя.

«КИЇВСЬКІ НЕОКЛАСИКИ»

Максим Рильський

*«Солодкий світ!..»,

 «У теплі дні збирання винограду»

Група «київських неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Різногранний творчий шлях М.Рильського, рання творчість. Філософічність, афористичність його лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність, життєлюбство. Захоплення красою й величчю світу (*«Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних образів.

ТЛ: філософічність, сонет.

МЗ: французька поезія і творчість «київських неокласиків» (зарубіжна література).

МК: документальний фільм «Як на духу. Невідомий Максим Рильський» (2008; реж. Л.Харшан); «Poeta maximus» (із циклу фільмів «Гра долі») (2008;реж. Василь Образ); музичні твори Л.Ревуцького, В.Берковського, О.Білаша.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про групу і творчість «київських неокласиків», основне із творчої біографії М.Рильського; виразно й усвідомлено читає й аналізує поезії; визначає основні ознаки індивідуального почерку, провідні мотиви і настрої; пояснює смислову і настроєву значущість деталей, образів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює власні думки з приводу поетичної майстерності, філософічності й поетичного самовираження представників «п’ятірного ґрона неокласиків», зокрема М.Рильського; знаходить у творі образи й символи, пов’язані зі світом природи та людської діяльності, розкриває їхній зміст і роль у тексті; розуміє значення читання художньої літератури для духовного здоров’я людини.