Уявіть себе жителем Полтави часів Руїни. Уявіть, що Ви є свідком подій, описаних в романі Ліни Костенко "Маруся Чурай" і особисто знає людей, описаних в романі. Тільки так Ви зможете написати художній нарис, адже:
"Нарис — різновид твору-опису, в якому зображено дійсні факти, події і конкретних людей. Найчастіше нариси присвячуються відтворенню сучасних подій або зображенню людей, яких особисто знає автор" + "Нарис художній — один з основних різновидів нарису, який є зображенням осіб і подій, що досягається за допомогою домислу".
Специфічне художнє завдання нарисової епічної форми, як вважають, полягає в тому, «щоб демонструвати й пояснювати якісь особливо важливі або нові, раніше невідомі явища. Нарис завжди знаходиться на передньому краї літератури, дає змогу швидко відкликатися на нові теми та проблеми». При цьому, на відміну від «чисто» художніх жанрів епосу, в яких художньо-образний елемент перебуває в органічній єдності з ідейно-публіцистичним елементом, тісно злитий і врівноважений з ним, у нарисовій формі ідейне на першому місці, а фантазія на другому, так що в ньому "думка піднесена над фактом" (М. Шагінян). <…> …У нарисі головна думка, ідея, тенденція, соціальна проблема, що підіймаються, чітко підкреслені, даються більшою чи меншою мірою відкрито. "Якщо в романі, повісті, оповіданні оголеність думки часто сприймається як недолік, то в нарисі ця ж риса — немовби естетичний закон"[3]. В журналістиці «функції жанру полягають у тому, щоб розширити зображальні можливості журналістики: за допомогою інформації ще й розважити, дати можливість зазирнути по той бік фактів, пояснювати їх та уводити в контекст, допомагати інтерпретувати опубліковане та орієнтуватися в ньому, глибоко розглядати тему та узагальнювати»[4].
Нарис зародився в Англії XVIII століття. Перші нариси друкувалися в сатиричних журналах. Нерідко траплялося, що відомі письменники розпочинали свою літературну діяльність із нарисів (Ч. Діккенс, О. де Бальзак, І. Тургенев)[5].
Особливості твору-нарису
1. Невеликий за обсягом.
2. Немає чіткої, завершеної фабули.
3. Нарис створюється в художньо-публіцистичному стилі.
4. Головна мета нарису полягає в тому, «щоб демонструвати й пояснювати якісь особливо важливі або нові, раніше невідомі факти».
5. Виклад наукових фактів або суспільних явищ базується на основі розгортання сюжету, в якому діють люди (введення героїв у розповідь надає твору відтінку художності).
6. Використання художніх засобів.