У поезіях «Ну, скажи — хіба не фантастично…» та «Ікс плюс ігрек» читач усвідомлює: щирість особистих почуттів людини — це невід'ємне багатство її духовного світу. Вірші, у яких настрій ліричного героя викликаний особистими переживаннями, належить до інтимної лірики.

Інтимна лірика Василя Симоненка — потужне крило його поезій. Неповторність віршів про кохання — в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. У серці юнацькому бриніла пісня кохання.

На папір лягали задушевні пісні про неї — омріяну і суджену, ніжну білу мрію.

Опрацювання поезії «Ну, скажи — хіба не фантастично…»

Визначення теми вірша, ідеї, основної думки:

Тема: зображення нероздільного кохання ліричного героя, його філософські роздуми.

Ідея: переосмислення ставлення ліричного героя до коханої, переживання, що не зумів зберегти стосунки.

Головна думка: кохання — це найпрекрасніше почуття на Землі.

Віршовий розмір: змішаний, переважає п'ятистопний хорей.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: інтимна.

Художні засоби:

✵ анафора: як… як, ми… ми;

✵ епітети: суворе небо, небо вічне, хаос доріг;

✵ метафори: доки мерехтітимуть світи під суворим небом;

✵ риторичний оклик: скільки раз це бачила земля!

✵ риторичне питання: я тебе зустрів і не зберіг?

Людина глибокої душі, Василь Симоненко у віршах про любов не міг бути поверховим та нещирим. Він був прекрасним і щирим навіть тоді, коли не все склалося за бажанням, бо кожна людина у поета — це особистість, неповторність, це небезпечний космос. І як перетинаються дороги людей, як виникають почуття — теж незбагненна таємниця. Вірш «Ну, скажи — хіба не фантастично…» — про нерозділене кохання, але ліричний герой ставиться до нього по-філософськи. Особисто для нього — трагедія, він не зумів зберегти, утримати любові. Його дівчина — чиясь кохана. Він її кохає, хоча вона знайшла своє щастя з іншим, свою долю…

Полюбити — зрадити, гнів — любов, будні — свята, радість — жаль, фантастична зустріч — трагічна втрата — такі нюанси, злети і падіння найпрекраснішого з людських почуттів у вірші «Ну, скажи — хіба не фантастично…». Тільки в його інтимній ліриці знаходимо рядки, які так вражаюче точно відтворюють сум'яття душі, розтривожені коханням. Кохання — це диво, це щастя, це дарунок долі. І скільки б його не було на Землі, для кожного покоління, кожної людини воно завжди є жаданим, таким неповторним, трепетним, солодким…

Опрацювання поезії «Ікс плюс ігрек»

Розгляньте запитання та відповіді:

✵ У якому році написаний вірш? (09.01.1962 рік)

✵ До якого жанру належить? (Ліричний вірш)

✵ Вид лірики. (Інтимна)

✵ Віршовий розмір. (Тристопний анапест)

✵ Кому присвячено поезію? (Чорнявій математичці)

Аналіз поезії «Ікс плюс ігрек»

Тема: зображення першого захоплення своєю вчителькою.

Ідея: оспівування жіночої краси в образі чорнявої математички.

Художні засоби:

✵ епітети: віковічної краси, ніжні погрози;

✵ метафори: що вслухається в ніжні погрози збаламучене серце моє;

✵ риторичний оклик: просто здорово, що ти є!;

✵ риторичне питання: де ще мудрих таких знайти?

Поет, намагаючись розгадати космос жіночої душі, секрет взаємного притягання двох сердець, у вірші з присвятою чорнявій математичці з добрим гумором відкриває формулу: «Ікс плюс ігрек — це будеш ти». Так від вимріяного, романтичного образу коханої («я від тебе ждав незвичайного і дивного, щоб з'явилася маренням, видивом, сном.») він приходить до земного образу чорнявої математички, а їх поєднання бачимо в обожнюванні жінки — матері, жінки — продовжувачки роду людського, а значить, всього сущого на землі:

І сьогодні вклоняється серце моє

Тій земній, соромливій, жагучій жіночності,

Що красою життя — материнством стає.

✵ Що найбільше вразило вас у житті та творчості Василя Симоненка?

Можливі відповіді

✵ Василь Симоненко став для нас легендою. Нескорений, як Прометей, з гарячою і пристрасною натурою, непримиренний до ворогів українського народу, великий патріот своєї Вітчизни, щирий і добродійний, він увійшов у літературу як поборник правди і добра.

✵ Твори Василя Симоненка сприяли піднесенню нашої літератури на широкій ниві загальнолюдського гуманістичного буйноцвіття, поряд із творами кращих поетів сучасності заявили про Україну як про державу з великим людським потенціалом, з незмірними інтелектуальними можливостями.

✵ У творчості Василя Симоненка нуртують паралельними лініями велика синівська любов до Батьківщини і така ж сама велика лють до її ворогів. Тому поет відчуває в собі моральне право не лише освідчуватися в любові, а й у ненависті.

✵ Метою митця став ідеал гармонії як стосовно світу, так і щодо людини, а також і в бутті, і в свідомості сучасників. Це визначає посилення уваги Василя Симоненка до проблеми правди в житті і мистецтві, а водночас — до проблеми добра і зла, моралі та етики, величі людини і суспільства.

✵ Однак найсильніший поет у вираженні щирої любові до людини й Вітчизни, в утвердженні віри та майбуття сучасників. Його твори вражають, притягують надзвичайною щирістю, заворожують магією чи то любові, чи то ненависті.

✵ Емоційним багатством відзначається й інтимна лірика Василя Симоненка, пронизана мотивом любові як прекрасної стихії ніжності й осяяння душі.

Коли все ж таки спробувати схарактеризувати інтимну лірику Василя Симоненка, то можна відзначити, що вона містить широкий емоційний спектр цього почуття — від його найвищої піднесеності, коли любов, здається, набуває ознак близької до божевілля навіженості, до більш спокійних станів.