Оцінка суттєво зменшиться, якщо робота буде просто скопійована з мережі Інтернет . Пишіть самостійно. Не погіршуйте свої результати !
Есе– самостійна творча письмова робота, прикметною ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.
На першому плані есе – особа автора, його думки, відчуття, ставлення до світу. Це головна установка твору.
В есе відбивається суб’єктивна авторська позиція щодо порушеної в темі проблеми. В есе доречне вживання припущень, риторичних питань, фразеологізмів. Вони надають мові експресивності й стилістичної виразності.
Ознаки формального есе:
– дотримання структури тексту,
– наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки);
– обґрунтування (аргументування) тези.
Вимоги до формального есе:
Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.
Кожен абзац есе розкриває одну думку.
Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.
Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.
Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.
Есе повинно містити переконливе аргументування порушеної проблеми.
Структура есе
Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.
Вступ– обґрунтування вибору теми есе.
Основна частина– теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.
Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.
ПАМ’ЯТКА
«Правила написання креативного есе»
Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).
Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).
Різна структура речень. (Читати речення однакової структури нудно. Додайте кілька інверсій. Складіть речення різні завдовжки).
Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоби вразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру).
Різні слова (Використовуйте синоніми).
Лаконічність.
Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення має нести унікальний зміст).