Чорна Світлана Вікторівна

З досвіду вихователя

Новобузького ДНЗ №6 "Джерельце"

Сучасні діти вміють вирішувати логічні завдання, але вони значно рідше захоплюються і дивуються, співпереживають і все частіше проявляють байдужість і черствість. Відзначаючи часткову відсутність спостережливості, творчої вигадки у деяких першокласників, психологи часто ставлять діагноз - "не дограв», тобто недорозвиток фантазії і уяви. Як правило, такі діти не вміють зайняти себе у вільний час і на навколишній світ дивляться без здивування, а в період психологічної адаптації до школи у багатьох першокласників виникають страхи, зриви, загальмованість тощо.

У різний час, відомі філософи, педагоги, мистецтвознавці (Платон, Т. Гоббс, Р. Тагор, В. О. Сухомлинський, Ф. М. Достоєвський і ін.) Високо оцінювали величезний вплив почуття прекрасного на формування глибоко мислячої, всебічно розвиненої особистості . Вчені виділяли при цьому важливість естетичного виховання підростаючого покоління. Театр - це одне з найбільш доступних видів мистецтва для дітей, що допомагає вирішити багато актуальних проблем сучасної педагогіки і психології.

Театралізована діяльність неможлива без щирого інтересу, захопленості, як з боку дорослих, так і з боку дітей. У нашому дитячому садку я веду планомірну роботу з розвитку творчої ініціативи та театрально-ігрового творчості. Театральні ігри та вистави спрямовані на розкриття духовного і творчого потенціалу особистості дитини-дошкільника, на створення максимально комфортних умов для повноцінного і продуктивного спілкування з однолітками, педагогами, дорослими, і на успішну соціалізацію. В групі є окрема «зона», яка містить в наявності атрибути театральних ігор.

У театральному куточку розміщуються різні види театру (бібабо, настільний, маріонетковий, пальчиковий, на фланелеграфі і ін.), А також реквізит для розігрування сценок і спектаклів - набори ляльок, ширма для лялькового театру, костюми та їх елементи, маски. В цій зоні театралізованої діяльності діти дотримуються деяких принципів та правил для збереження атрибутів і взаєморозуміння. Їм подобається переодягатися та грати, але я привчаю дітей бережно поводитись в нашим скарбом.

Найулюбленіший у дітей - це театр іграшок.

У дошкільному дитинстві дуже важливо оточити дитину увагою, турботою, любов'ю з боку дорослих. Атмосфера добра і любові викликає відповідні почуття і в дітях, виховує у них довіру до світу і потребу самим дарувати любов іншим людям. А це - найголовніший талант, який потрібно розкрити і зберегти в кожній людині. Театр - один з найдемократичніших і доступних видів мистецтва для дітей, він дозволяє вирішити багато актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов'язані з: художньою освітою і вихованням дітей; формуванням естетичного смаку; моральним вихованням; розвитком комунікативних якостей особистості; вихованням волі, розвитком пам'яті, уяви, ініціативності, фантазії, мови; створенням позитивного емоційного настрою, зняттям напруженості, рішенням конфліктних ситуації через гру.

Часті виступи на сцені перед глядачами сприяють реалізації творчих сил і духовних потреб дитини, розкріпачення і підвищенню самооцінки. Чергування функцій виконавця і глядача, які постійно бере на себе дитина, допомагають йому продемонструвати товаришам свою позицію, вміння, знання, фантазію. Театральні ігри та вистави дозволяють дошкільнятам з великим інтересом і легкістю занурюватися в світ фантазії, вчать помічати і оцінювати свої і чужі промахи. Діти стають більш розкутими, товариськими; вони вчаться чітко формулювати свої думки та викладати їх публічно, тонше відчувати і пізнавати навколишній світ, формують фантазії, спонукають до створення образів нових героїв.

В. О. Сухомлинський говорив, що театралізована діяльність є невичерпним джерелом розвитку почуттів, переживань і емоцій дитини, прилучає людей до духовного багатства. Постановка театралізованої вистави змушує хвилюватися, співпереживати персонажу і подіям.

Діти набувають досвіду, граючи в театрі, в ході цього вони вчаться на своїх помилках і на помилках своїх товаришів. Тому слід з дітьми постійно підводити підсумки своєї діяльності, наприклад, провести бесіду, і вислухати думку кожного дитини, що у кого вийшло навіть краще, ніж на репетиціях, а у кого це вийшло набагато гірше і над чим ще потрібно попрацювати. Здійснюю вибір дітей на роль з урахуванням їх власних бажань. Спонукаю всіх дітей розігрувати, досліджувати художній твір. Простежувати, які ролі були зіграні кожною дитиною, які його основні досягнення. При неодноразовому обіграванні казки, оповідання, пам'ятаю про необхідність збереження свіжості сприйняття твору дітьми, для чого використовую різні види театру, постановку нових художніх завдань, уникаю занадто частих репетицій. Формую вміння дітей самостійно вибирати казку, вірш, пісню для постановки. Знімаю напругу з окремих груп м'язів. Вчу запам'ятовувати і описувати будь-якого героя; вимовляти одну і ту ж скоромовку, фразу з різними інтонаціями, в різних темпах; будувати найпростіший діалог; розподіляти між собою обов'язки і ролі; використовувати засоби виразності драматизації (Поза, жести, міміка, голос, рухи).

Шлях емоційного розкріпачення дитини, зняття скутості, і формуванню художній уяві - це шлях через гру, фантазування, творчість. Все це може дати театральна діяльність. Діти придбають: Впевненість в собі. Уміння грати в колективі.

Саме вік старшого дошкільняти найкращий для розвитку художньо-творчих здібностей, так як вже є в наявності власні життєві враження, накопичено чималий мистецький досвід, дитина має певний рівень знань, умінь і навичок, має здатність до розумових операцій і т.д.

З огляду на ці суперечності, у мене виникла ідея приділяти більше уваги театралізованій діяльності. Проводжу підготовку до вистави в виді театралізованих ігор. Всі ігри цього розділу умовно діляться на два види: загальні гри і спеціальні театральні ігри. Загальнорозвиваючі ігри сприяють швидкої і легкої адаптації дитини в дошкільних умовах і створюють передумови для успішного навчання в початковій школі за рахунок актуалізації інтелектуального, емоційно-вольового і соціального компонента.

Зазвичай всі діти діляться на міні-групи (по 4 людини). Як правило, це глядачі і виконавці, що дає можливість аналізувати різні ситуації з різних позицій. Ігри можна використовувати на заняттях в процесі вивчення матеріал або як фізкультхвилинки. Спеціальні театральні ігри необхідні при роботі над етюдами і спектаклями. Вони розвивають уяву і фантазію, готують дітей до дії в сценічних умовах (де все є вигадкою), допомагають діяти в запропонованих обставинах, розвивають віру в уявну ситуацію. Знайомити дітей зі сценічним дією можна на матеріалі вправ і етюдів, імпровізуючи на основі добре відомих невеликих казок. Використовую також «ритмопластику» - яка включає в себе комплексні ритмічні, музичні, пластичні ігри та вправи, покликані забезпечити розвиток природних психомоторних здібностей малят, набуття ними відчуття гармонії свого тіла з навколишнім світом, розвиток свободи і виразності рухів. Розвиток дитини йде від рухів і емоцій до слова. Тому цілком природно, що дітям дошкільного віку легше висловити свої почуття і емоції через пластику свого тіла. Особливо цікаві пластичні образи виникають під впливом музики. Різні за характером і настроям музичні твори стимулюють фантазію дитини, допомагають творчо використовувати пластичну виразність. Заняття ритмопластики передбачають вирішення наступних завдань: розвиток рухових здібностей дітей (спритності, рухливості, гнучкості, витривалості); розвиток пластичної виразності (ритмічності, музикальності, швидкості реакції, координації рухів); розвиток уяви (здатність до пластичної імпровізації). Необхідною умовою вирішення цих завдань є вміння володіти своїм тілом (так звана м'язова свобода). Поряд із вправами та іграми, спрямованими на розвиток рухових навичок, необхідні спеціальні вправи на розслаблення різних груп м'язів, аж до повного розслаблення всього тіла. Тільки досягнув певних результатів в цьому напрямку, можна переходити до створення пластичних образів. Ритмопластичні вправи і ігри не дублюють музично-ритмічного виховання в системі музичних занять з дітьми, тому що розвивають, перш за все, гнучкість і вміння володіти своїм тілом і являють собою завдання, що несуть «художньо-смисловий образ», який стосується емоційний світ дитини. Розвиваючи мовлення, об'єдную ігри та вправи, спрямовані на розвиток дихання і свободи мовленнєвого апарату, вміння володіти правильною артикуляцією, чіткою дикцією, різноманітною інтонацією. В ці ж завдання включені ігри зі словом, розвиваючі зв'язну образну мову, творчу фантазію, вміння складати невеликі розповіді і казки, підбирати найпростіші рими. Подібні ігри розвивають уяву і фантазію дітей, поповнюють словниковий запас, вчать вести діалог з партнером, складати речення та невеликі сюжетні розповіді. Таким чином, умовно всі вправи можна розділити на 3 види: дихальні і артикуляційні вправи; дикційна і інтонаційні вправи; творчі ігри зі словом. Також забезпечую умови для оволодіння дошкільнятами елементарних знань і понять, професійною термінологією театрального мистецтва.

На театральних заняттях акцент робиться на придбання дітьми власного творчого досвіду. Виконуючи будь-яку вправу, дитина проробляє той же шлях, що і великий актор при роботі над роллю. Особливо важливий сам процес оволодіння мистецтвом, а також виховання в дітях самостійності, активності, ініціативності, бажання творити, пробувати має першорядне значення.

Ось найбільш виразні тенденції, що проявилися в поведінці більшості дітей, з якими я займалася - зникли страх і скутість, явно зникло глузливе ставлення один до одного. На питання педагога, хто хотів би виконати ту чи іншу вправу, піднімається "ліс рук", що не помічалося в перші місяці навчання; - відсутня агресивність в індивідуальному поведінці і спілкуванні, а з'явилася доброзичливість по відношенню до одногрупців. Рольові ігри є невід'ємною частиною життєдіяльності кожної дитини, які в свою чергу допомагають йому освоїти необхідні правила, закони та моральні норми суспільства, членом якого він є. Коли діти тільки починають грати в ту чи іншу гру у них складаються свої правила, свій сюжет гри, все залежить, на скільки, розвинена фантазія дитини.

Граючи, дитина, так чи інакше, проявляє копіювання дій, слів, поведінки батьків, улюблених казкових персонажів, старших братів і сестер, вони намагаються наслідувати їх. Ігри дітей молодшого шкільного віку близькі з імпровізованими театральними постановками. Молодший школяр під час гри може побувати в ролі актора, танцівника, співака, бізнесмена. Театральне мистецтво близьке і зрозуміле дітям, адже в основі театру лежить гра

Основними показниками мовної активності дітей дошкільного віку є:

- присутність ініціативи в мовної діяльності;

- підтримка і підкріплення ініціативи, при наявності значного «підкріплення» (яскравою наочності, ігровий мотивації тощо

- присутність «розумового подиву» (цікавості, інтересу тощо)

- висока працездатність в мовній діяльності. Активізація мовної діяльності сприяє розумовому розвитку дитини, збагаченню словникового запасу, розвитку мовлення, засвоєнню лексичних одиниць рідної мови, сприяє розвитку уяви, мислення.