Баланчук Людмила Іванівна

З досвіду вихователя

Веселинівского ДНЗ (ясла-садка) №1 "Сонечко"

Важливим завданням сучасної освіти є забезпечення умов для розвитку пізнавальної активності підростаючого покоління, накопичення досвіду необхідного для подальшого життя. Сьогодні, вважаю, важливо не «натаскувати» дитину певними знаннями, а зацікавлювати дитину, викликати в неї бажання вчитися, розмірковувати, розв’язувати суперечності, робити висновки спираючись на набуті знання та знаходити вихід із будь-якої життєвої ситуації використовуючи нестандартні рішення. А це можливо реалізувати використовуючи технологію ТРВЗ (теорія розв’язування винахідницьких задач). Основи якої розроблені інженером і письменником-фантастом Генріхом Сеуловичем Альтшуллером, його послідовником і продовжувачем Михайлом Наумовичем Шустерманом. ТРВЗ було впроваджено спочатку в роботу школи, а потім і в закладах дошкільної освіти.

Використовуючи ТРВЗ мені вдається будувати навчально-виховний процес цікаво, активізувати мислення всіх учасників. А метод спроб і помилок – перший крок до творчості. Діти дуже люблять грати в гру «А що було б, якби?» «Що було б, якби не стало сонечка?», «Що було б якби завжди була б зима?», «Що було б якби зникли дорослі?» постійно відкриваючи перед дітьми таємницю подвійного, вчу бачити в навколишній дійсності суперечності, висловлювати свої судження. Наприклад, вогонь - друг, вогонь – ворог; сонце – добре, сонце – погано; сніг – добре, сніг – погано.

Забезпечуючи розвиток пізнавальної активності дітей, стимулюю творчу активність, підводячи до думки, що правильними можуть бути різні варіанти розв’язку, іноді не схожі між собою. Наприклад, як зробити так, щоб і ялинка на святі була і ліси не вирубали. Завдяки методу Мозковий штурм дитина починає розуміти, що в рішенні будь-якої проблеми є альтернатива. Наприклад, як зробити, щоб лисичка не з’їла Колобка? В групі закінчились фарби і папір . Чим і на чому будемо малювати? У магазині закінчився хліб. Що будемо робити?

В роботі з дошкільниками використовую деякі види аналогій: пряма аналогія – пошук схожих явищ, процесів, ознак в інших галузях дійсності. Наприклад, добираються аналогії з природного світу, які лягли в основу створення деяких рукотворних об’єктів: вертоліт – бабка, тунель – підземні ходи, які риють кроти, весло для човна – лапки водоплавних птахів, душ –дощ. Символічна аналогія. Пропоную дошкільнятам порівняти предмети за їхніми властивостями: за формою (круглий, як...), за кольором (жовтий, як...), за розміром (величезний, як...), на дотик (тепленький, як...) , за смаком (солодкий, як...) Поділяю дітей на дві команди, так як змагання підвищують пізнавальну активність, і пропоную дітям називаючи властивість предмета викладати ягідку. Команда дівчат викладають калинки, а хлопці – виноградинки. Наприклад: ялинка (яка?) зелена, колюча, пухнаста, струнка, пахуча, корисна, новорічна, святкова, цілюща. Потім до кожного визначення підбираємо іменник, який означає подібність. Наприклад: зелена, як трава, жабка, листок. Ключа, як голка, кактус, троянда, їжак. Пухнаста, як кульбабка, кошенятко, сніг. Струнка, як тополя, балерина, жердина. Корисна, як вітаміни, мед, зарядка. Новорічна, як ніч, іграшка, подарунок. Святкова, як листівка, вбрання. Цілюща, як ванна, чай, ліки.

Вчу знаходити позитивне та негативне, розв’язувати суперечності, бачення світу у взаємозв’язках його компонентів, а саме через ігри, що спочатку, а що потім. Вчу оживляти предмети та явища, ставити себе на місце предмета, придумування казок. Наприклад, пропоную уявити себе квіткою описати себе, розповісти для чого живе на землі, що відчуває. Відомо, що розвиток творчого мислення забезпечується не відтворенням дитиною відомих зразків дій, а формуванням у неї здатності розглядати щось із різних точок зору тому пропоную гру «Чи згодні ви?» «Усі птахи літають?», «Миша завжди менша слона?», «Ґава завжди чорна?»

Ігри на основі кіл Луллія вчать дитину розрізняти ознаки, порівнювати предмети, розвивати логічне мислення, увагу, навички усного мовлення, лічби, закріплювати знання з елементів грамоти. Дуже полюбляють діти казки тому в роботі із казкою я використовую кільця в такому поєднанні: «Хто що загубив?» На одному кільці – герой із казки, на іншому – якась річ, що належить цьому герою. Наприклад: Попелюшка – черевичок; півник – колосок; курочка – яєчко; Буратіно – золотий ключик; дівчинка – червона шапочка; Телесик – човник. «Казкові предмети – аналоги в сучасному житті». Клубочок ниток – компас; ковер – літак – вертоліт; черевики – скороходи – потяг; чарівне дзеркало – телевізор; ступа – літак; перо – ліхтарик. Діти підбирають пари за функціональністю. Пропоную дітям розказати казку, замінивши казкові предмети на сучасні. Збагачення і активізація словника дитини, розвиток пізнавальної активності, розширення уявлень про предмети через ознаки і їх прояви - ось далеко не повний перелік можливостей ігор з кругами Луллія.

Організовуючи пізнавальну діяльність спрямовую свою роботу так, щоб розвивати в дошкільнят сміливість думки, вміння доводити свою думку а ефективним методом помітила є використання концентричних кіл.

Такі завдання допомагають дітям зрозуміти, що в природі все взаємопов’язано та вправляти у встановленні причинно-наслідко-вих зв’язків у тваринному та рослинному світі. Пропоную дітям розглянути картинки в колах та вибрати в зовнішньому колі будь-який предмет. На другому знайти об’єкт який тим чи іншим чином пов’язаний із журавлем. На третьому, знайти об’єкт, що пов’язаний із жабою. Обговорюємо ситуацію, як залежить життя журавля від комара, або хто з ким дружить і кого боїться.

Суттєвим фактором виникнення пізнавального інтересу до навчання є завдання, що спонукають логічно мислити а такими, вважаю є завдання з колами Ейлера, що перетинаються і їх можна використовувати з різних видів

пізнавальної діяльності. Діти вчаться виділяти елементи множини, що можуть мати одразу декілька властивостей, правильно розміщувати предмети в колі, уважно слухати завдання і пояснювати, чому вони потрапили на певне місце, чому інші об’єкти не потрапили до середини кола, яка спільна властивість. Наприклад, у синє коло покладіть об’ємні фігури, а у червоне – червоні геометричні фігури. Діти пояснюють, що в синє коло поклали кулю, куб, циліндр, бо вони об’ємні, а в червоний поклали квадрат, круг, трикутник червоного кольору, в місце де перетинаються кола – кульки і куб червоного кольору, бо вони мають дві ознаки.

Забезпечуючи наступність роботи дошкільної та початкової освіти, співпрацюю з вчителями, які навчають моїх випускників, обмінююсь з ними досвідом впровадження технології ТРВЗ, запрошую на свої заняття. Впроваджуючи методику Г. С. Альтшуллера мені вдалося, закласти міцний фундамент, повноцінно сформувати ті психічні властивості і загальнолюдські здібності, які необхідні дитині для переходу на наступний віковий етап.