Довгань Валентина Борисівна

З досвіду вихователя

м. Миколаїв ДНЗ №66

«…Треба з малих літ викликати в дітях палку любов до рідного краю. Треба цю маленьку іскорку роздмухати в гаряче, щире почуття, хай дитина додивляється до рідного степу, слухає рідну пісню, рідну мову, знає рідних героїв-лицарів і щодалі більше свідомо ставиться до того національного осередку, в якому виростає, якому мусить служити".

С. Русова.

На всіх етапах розвитку суспільства мораль, як і право, політика, традиції, звичаї, табу, є важливим регулятором людської поведінки, людських відносин, а моральність - одним із критеріїв оцінки чеснот людини.

Мораль (лат. тоralis - моральний, від тоs (тоris) звичай, воля, закон, властивість) - система поглядів, уявлень, норм, оцінок, які регулюють поведінку людей; форма суспільної свідомості.

Тому на сучасному етапі розвитку суспільства гостро постає питання морального виховання дитини -дошкільника.

Отже, від того, яка міра духовності стане основою життя особистості, залежить майбутнє української нації. Адже моральність нації - основа духовної стійкості та спадкоємності її історичного буття.

Своєчасне моральне виховання дітей необхідне для оздоровлення суспільства. Тому проблема морального виховання особистості дитини дошкільного віку є досить актуальним та має незаперечне практичне значення.

Важливим завданням дошкільного навчального закладу є формування у дітей початкових уявлень про норми моралі, що регулюють ставлення людини до інших людей, її діяльності, до самої себе, а також перетворення цих норм у засоби самостійної регуляції поведінки взаємин з людьми, які її оточують.

Тому не випадково всі, хто відстоював українську державність, боролися за українську національну школу. Найактивнішу позицію тут займала С. Русова, що наполегливо й цілеспрямовано працювала над розробкою концепції національної системи освіти, національної школи та національного дошкільного виховання. Її слова «Треба пам’ятати, що кожна дитяча установа має насамперед бути хатою радості, де діти могли б учитися без примусу, гратися, перебувати в оточенні широкої приязні, задовольняючи свої дитячі, такі своєрідні інтереси і потреби», мають бути основоположними в діяльності дошкільного навчального закладу.

С. Русова вказувала на важливість чіткого визначення мети і завдань виховання як для теоретичної розробки педагогіки, так і для практичної діяльності кожного педагога.

На основі глибокого аналізу ідей видатних педагогів минулого, передового досвіду зарубіжної педагогіки вона визначила, що мета виховання повинна полягати у тому, аби допомогти вільній еволюції духовних і фізичних сил дитини і в кінцевому рахунку сформувати гармонійно розвинену людину, тобто людину працездатну, соціально свідому, корисну в суспільстві, з піднесеною любов’ю до рідного краю і з пошаною до народів.

У своїх працях С. Русова детально проаналізувала принципи індивідуалізації і соціалізації виховання. Індивідуалізацію називала першою вимогою справедливого виховання, яке повинно формувати індивідуальну моральну свідомість кожної дитини. Але людина стає людиною лише в громаді. Лише в спільності, в тісному житті всіх людей складається моральний юридичний закон, моральні завдання та обов'язки.

Вважаючи, що дитячий сад має організовуватись на підвалинах сучасних досліджень, досягнень психологів педагогіки про закономірності та умови розвитку дитини про найдоцільніші методи виховання, С.Русова вибудовує свою систему дошкільного виховання, наголошуючи необхідності виховання дошкільнят на національною ґрунті.

Завдання садка, вважає С.Русова, не лише збудити дитині її здібності, а й прищепити любов до рідної культури за допомогою дидактичних ігор, забав, праці, культури, релігії, що притаманні саме українському народові. Діти мають виростати з цієї культури, щоб потім її збагачувати.

Багато уваги С.Русова приділяла проблемі педагога. Особу педагога вважала центральною постаттю освітньому процесі. Важливий висновок, який робить С. Русова, полягає у тому, що тільки досвідчений, щасливий, незалежний, а не змучений нестатками та безправний вихователь, принесе найбільшу користь і дітям, і їхнім батькам.

Щоб досягти вершин у вихованні особистості дошкільника я пильну увагу приділяла розвитку моральних якостей дітей через формування любові до рідного краю. Використовуючи також педагогічну спадщину С. Ф. Русової з даного питання. Розробила схеми з розвитку моральних якостей дошкільників через формування любові до рідного краю.

Розпочинаючи цю роботу я з'ясувала рівні розвитку дітей дошкільного віку. Для цього підібрали завдання, які відповідають віковим особливостям дітей та програми «Дитина». Результати заносили до таблиць.

На початковому етапі я даю дітям нескладні питання, завдання, мовленнєві вправи та дидактичні ігри, ситуації вибору, ілюстрації, виготовлений батьками родовід, картки з зображенням символів.

• В чому проявляється твоя любов та повага до рідних?
• Чим ти допомагаєш своїм батькам?
• Якщо бабуся та дідусь просять допомогти чи відмовляєш ти їм?
• Хто повинен підмітати в хаті бабуся, мама чи ти?
• Які твої домашні обов'язки?
• Які свята ви святкуєте вдома?
• Хто є в твоїй родині, крім тебе?
• Чи знаєш ти державні символи? Назви.
• Яких ти знаєш героїв нашого міста та пам'ятники?
• Чи є у світі інші країни, крім України?

Мовленнєва гра:

• «Назви мову лагідно»;
• «Назви одним словом»;
• «Скажи навпаки»;
• «Мама - матуся»;
• «Назви якомога ознак»;
• «Закінчи речення» і ін..

Дидактична гра:

• «Ввічливі слова» (на виявлення норм культури спілкування);
• «Чи всі ми однакові?» (вікові відмінності людей);
• «Хто, що вміє робити»;
• «Назви приміщення, де живуть тварини»;
• «Що буває … добрим?»;
• «Як би я був чарівником»;
• «Чарівна пір’їнка»;
• «Щоб було б, якби …?» і ін..

Завдання №1 «Емоції, почуття»

1. Що таке доброта?
2. Якщо ти доброзичливо ставишся до інших людей, яке почуття ти виявляєш? (прихильність)
3. В чому виявляється любов до людини?
4. Як називається почуття викликане негативним ставленням до тебе? (Гнів)

Завдання №2 «Як ми виражаємо емоції, почуття?»

1. Як можна відчути любов людини?

2.Чи може добра людина бути злою?

3. Покажи пантомімою доброзичливе ставлення до іншої

людини?

4.Який вираз обличчя у людини, коли вона гнівається?

Завдання №3 «Причини, які викликають певні емоції?»

1.В яких випадках ти проявляєш прихильність до людей?

2.До кого ти проявляєш любов?

3.В чому проявляється твоя доброта

4.3а що люди гніваються один на одного?

Завдання №4 «Співпереживання»

1.Розкажи, що ти відчуваєш, коли гнівається твій друг?

2.Якщо діти роблять добру справу, що вони відчувають?

З.Якщо дитину не люблять, що ти зробиш?

4.Якщо з твоїм другом ніхто не грається, яке почуття ти

проявляєш?

Завдання №5 «Знання родоводу»

Вихователь пропонує дитині переглянути виготовлений її батьками родовід.

1. Назви членів своєї родини?

2. Ким доводиться тобі: мама - мами, батько - батька?

3. Ким доводиться: мама - батькові, батько – матері, ти - батькам, ти - бабусі з дідусем.

4. Чи схожі за зовнішністю та поведінкою члени родини.

Завдання№6 «Відносини близьких»

1. Які стосунки між членами родини?

2. Назви основні ознаки чоловіка - жінки, дівчинки - хлопчика (дитина визначає за картинками.)

3. Назви сімейні традиції своєї родини.

Завдання№7 «Я - особистість»

1.Обери картинки, які відтворюють твої права як людини (дидактична гра «Квітка прав»)

Завдання№8 «Ситуації вибору»

1. Як ти себе почуваєш, коли людина плаче? Що ти зробиш?

2. Дитина кричить на дорослого, як ти це оціниш?

3. Твою маму образили, твої дії?

4. Вихователь дав всім дітям по шість картоплин посадити на городі. Вітя посадив лише три, а три підкинув у кошик свого товариша.

Чи чесно він поступив?

5.Вдень ветерани та батьки зібралися в залі на свято. Всі квіти подарували ветеранам. Батьки не отримали ... .

Чи справедливо це?

6.Бабуся впала на льоду, маленький хлопчик довго сміявся і показував на неї пальцем.

Чи коректно він поступив?

Завдання№9 «Усе, що в країні - ми цінуємо»

1. Вибери серед символів, державні символи України, Миколаєва та розкажи про них (картки із зображенням різних символів).

2. Розкажи, за допомогою глобуса, про жителів планети Земля (дидактична гра «Подорож планетою Земля»).

3. Опиши український національний одяг (дидактична гра «Одягни ляльку в український одяг»);

3. Розгляд ілюстрацій «День Перемоги в Миколаєві».

• Про яке свято йдеться мова?

• Який настрій у цього свята?

• Чому сумують ветерани?

• Війна це радість чи горе?

• Що потрібно, щоб на Землі був мир?

• Як ви співчуваєте ветеранам?

Завдання №10 «Етичні еталони поведінки»

Дидактична гра «У країні ввічливих» (діти разом визначають еталони поведінки людей: зелені кружечки - добра поведінка, червоні - погана).

Завдання №11 «Добрі вчинки»

1. Дидактична гра «Зроби навпаки» (дітям показують картинки з поганими вчинками, вони повинні перетворити їх на добрі).

Завдання №12 «Мої обов'язки»

1. Мовленнєва вправа «В сім'ї я виконую такі обов'язки ...» (діти закінчують речення іменниками з дієсловами).

2. Мовленнєва вправа «Скажи ввічливо».

Завдання №13 «Мімічні засоби спілкування»

1. Виразити обличчям: радість, сум, співчуття, гнів, байдужість, зацікавленість, подив та знайти ці емоції на картках (дидактична гра «Азбука настрою»)

На другому етапі роботи я включила переважно завдання творчого характеру. Вихователь майже не втручається в процес, але стежить за правильністю завдань дітьми. На цьому етапі я також намагалася проводити з дітьми більше таких заходів, які відображали любов до Батьківщини: свято «Люблю я неньку - свою Батьківщину»; розвага про права дитини «Захистіть мене від зла, бо дитина я мала»; свято матері «Рідна моя ненька»; свято «Зустріч з ветеранами»; свято рідної мови «Люблю я мову свою барвінкову»; осіннє свято «Водопійський ярмарок»; родинне свято «Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії»; вшанування пам'яті С.Ф.Русової «В серцях живе ваш дух, ідеї, слово!»; розвага «День мого міста»; конкурс читців «Рідне місто моє»; спортивні розваги «Ми захищаємо своє місто»; «Тато, мати, я - спортивна сім'я ».

В цих формах роботи брали активну участь не лише діти, а й їхні батьки. Вони розробляли разом з нами сценарії свят, розваг; виконували головні ролі; допомагали шити костюми та виготовляли атрибути до свят та розваг.

Діти у цих заходах були дуже активні, під час свят та розваг можна було спостерігати підвищення етичної культури дітей, ярко були виражені емоції, почуття, дії, взаємодопомога та розуміння під час виконання ролей, почуття гідності за країну та батьків, співпереживання людям, які подарували нам мир. У дітей також розвинувся словник, що дало змогу вільно спілкуватися як з дорослими, так і з однолітками.

Діти високого рівня виконували провідні ролі, демонструючи виразність мови, широко користувалися мімічними заходами, пантомімою. В ролях добавляли свої переживання, емоції та почуття. Після наших спостережень, я дійшла висновку, що у дітей більше розвинулись моральні якості.

На третьому етапі я надала дітям можливість проявити свої моральні якості в самостійній діяльності: в сюжетно - рольових іграх: «Сім'я »; «Магазин»; «Перукарня»; «Водії»; «Лікарня»; «Пошта»; «Школа»; «Бібліотека»; в спілкуванні з однолітками, в рухливих іграх, на екскурсіях, цільових прогулянках. Під час спостереження за дітьми я з'ясувала, що ті форми роботи, які проводилися на перших двох етапах позитивно вплинули на розвиток моральних якостей дітей.

В сюжетно - рольових іграх діти проявили етичний такт, позитивні емоції, добрі почуття, проявляли доброзичливість один до одного, взаємодопомогу, взаєморозуміння.

У спілкуванні з однолітками діти стали більш толерантні, проявляли самовладання, людяність.

В рухливих іграх проявляли самостійність, прагнули відходити від зразка, виявляли винахідництво.

Відношення в грі були чесні та справедливі, діти відповідно корегували свою поведінку.

На екскурсіях, цільових прогулянках, праці в природі діти виявляли спостережливість, працелюбність, відповідальність, проявляли самостійність, формували свої судження с приводу того чи іншого об'єкта, справедливо ставилися до об'єктів природи.

В результаті дійшла висновку, що проведені форми роботи дали добрі показники.

Моральні якості дошкільника - це один з найголовніших показників життєвої компетентності особистості. Вони є сутнісними, найважливішими для особистісного зростання дошкільника. Навички моральної поведінки становлять невід'ємну складову дитини, а в дошкільному віці - є рушійною силою поведінки дитини. Одним з найсуттєвішим показником моралі є - патріотизм.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, без любові до рідного міста та своєї родини, людина не може вважатися компетентною особистістю.

Це все дуже впливає на розвиток моральних якостей дітей дошкільного віку, на що вказувала С.Ф.Русова. В своїх працях вона рекомендувала усе виховання будувати на національній основі.

Після вивчення педагогічної спадщини С.Ф.Русової та за результатами власного практичного досвіду я можу дійти висновків:

• дошкільний вік - це сприятливий період для розвитку моральних якостей особистості.

• розвиток моральних якостей можливий, якщо виховання буде відбуватися на «рідному ґрунті».

• розвиток моральних якостей буде ефективним, якщо у роботі будуть брати спільну участь педагоги та батьки.

• лише гуманний педагог може виховати моральну особистість.

• усі моральні якості та почуття дитина повинна пропустити крізь себе та перетворити у реальний вчинок.

для розвитку моральних якостей треба створити дитині певні умови, успішно налагоджувати між особисті стосунки.

• дитина буде гуманно ставитись до інших лише тоді, коли навчиться узагальнювати власний досвід, регулювати поведінку і використовувати його у житті.