Грицай Юлія Анатоліївна

З досвіду вихователя

ДНЗ №7 «Малятко»

«Тільки той стане справжнім учителем, вихователем, хто ніколи не забуває, що він сам був дитиною».

Василь Сухомлинський

У Базовому компоненті дошкільної освіти та Державному стандарті початкової освіти (2018 р.) визначається пріоритетність особистісно-орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного, середовищного підходів до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової освіти. Обидва документи покликані забезпечити становлення особистості дитини, її фізичний, комунікативний, пізнавальний, соціально-моральний, художньо-естетичний, креативний розвиток, набуття нею практичного досвіду. Провідні види діяльності дітей старшого дошкільного віку мають бути збережені та змістовно збагачені у першому періоді (адаптаційно-ігровому) початкової освіти.

Створення умов для повноцінного, своєчасного й різнобічного розвитку дитини, виховання ініціативної, творчої особистості – одне з основних моїх завдань. І саме тому значну увагу приділяю постійному вдосконаленню розвивального предметно-ігрового середовища. Адже, якщо ми зможемо його вдало організувати, це стане основою для захоплюючого, змістовного життя та різнобічного розвитку кожного вихованця. Облаштовуючи свою групову кімнату, я прагнула зробити її затишною, приємною для перебування дітей та разом з тим,організовуючи життєвий простір у груповому приміщенні, враховувала його величезну значимість для становлення особистості.

Вимоги, яким відповідає предметно-ігрове середовище:

• надавати дитині свободу;
• бути доцільним, зручним, інформативним;
• створювати образ того чи іншого процесу;
• налаштовувати на позитивні емоції, добре впливати на світосприйняття й самопочуття ;
• забезпечувати гармонійні відносини між дитиною та навколишнім світом;
• сприяти розвиткові природної цікавості дитини до пізнання світу.

У своїй роботі дбаю про те, щоб через предметно-ігрове середовище максимально розгорнути самостійну творчу активність дошкільнят,надати їм право вибору, збільшити міру їхньої свободи. Оснащення осередків можу змінювати, трансформувати відповідно до нових ідей, задумів. До активної участі в реорганізації групового середовища я залучаю самих дітей.

Фактори оптимізації розвивального предметно-ігрового середовища:

• наявність природничо-наукових та культуро-доцільних компонентів;
• інтеграція продуктів дитячої діяльності та високохудожніх зразків;
• створення простору заданих та вільних середовищ, що спонукають дитину до розгортання самостійних видів діяльності.

Умови реалізації педагогічних функцій предметного середовища

Тематичні куточки оформлено мною і наповнено матеріалом так, щоб підказати дітям вид діяльності та способи дій, вони відповідають віковим особливостям дітей. Я вважаю, що предметно-просторове середовище має спонукати дітей до різних видів діяльності: гри, малювання, ліплення, конструювання, художньої праці, сприяти розвиткові самостійної пізнавальної активності та забезпечувало оптимальній руховий режим.

Предметно-ігрове середовище старшої групи

1. Ігровий осередок

• Сюжетно-рольові ігри

«Дитячий садок», «Сім’я» , «Школа», «Бібліотека», «Лікарня», «Аптека», «Магазин», «Пошта», «Перукарня», «Ательє», «Дорожній рух», «Моряки», «Залізниця», «Будівництво», «Ферма та пташник», «Зоопарк».

• Театралізовані ігри;
• Настільно-друковані ігри;
• Будівельні ігри.

2. Бібліотечний осередок

3. Художній осередок

• (матеріали із зображувальної діяльності)
• ручна і художня праця.

4. Етнографічний осередок

5. Музичний осередок

6. Природничий осередок

7. Спортивний осередок

8. Куточок відпочинку

9. Куточок чергових

Ключові орієнтири в роботі

1. Орієнтація на зміст і завдання як Базового компонента дошкільної освіти, так і Нової української школи-з огляду на принцип безперервності освіти.
2. Посилення роботи в напрямі просвіти батьків задля забезпечення єдності підходів і виховних впливів на дитину з боку родини й закладу освіти в умовах української початкової школи.
3. Забезпечення дітям можливості вільного вибору діяльності.
4. Збереження позитивного налаштування педагога на зміни в освіті та соціумі як запоруки емоційного комфорту та успішності дітей в оволодінні необхідною життєвою компетентністю.