Мазур Наталія Олександрівна

З досвіду вихователя ДНЗ «Дзвіночок»

с. Секретарки Кривоозерського району Миколаївської області

Розвиток мовлення дітей дошкільного віку є однією з головних проблем дошкільної освіти. Мовленнєве спілкування є одним із перших видів діяльності, яким дитина оволодіває в онтогенезі; воно є універсальною умовою розвитку особистості в період дошкільного дитинства. У процесі різнопланового спілкування в ігровій діяльності дитина пізнає природний, предметний і соціальний світ, що її оточує, в його цілісності і різноманітності; формує і розкриває свій власний внутрішній світ, свій образ “Я”; засвоює і створює культурні цінності, виступає при цьому активним суб'єктом взаємодії. Базовий компонент дошкільної освіти визначає кінцевою метою мовленнєвого розвитку випускника дошкільного закладу сформованість у нього комунікативної компетенції. Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини. Водночас, як засвідчує практика, поширення комп'ютеризації, телебачення та інших технічних засобів, які стали доступними й дітям дошкільного віку як у сім'ї, так і в дошкільних закладах, обмежує безпосереднє спілкування дітей з іншими мовцями, внаслідок чого збагачується їхня пізнавальна сфера і водночас гальмується мовленнєва. Зазначимо, що мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості, що формується на етапі дошкільного дитинства.

Одним із найефективніших засобів розвитку мовлення дітей дошкільного віку виступає казка. Адже казка – мудрий вчитель і вихователь, вона і навчить і підкаже.

Усна народна творчість здавна славиться своєю виховною функцією. Адже так легко і цікаво шукати в улюблених персонажів казок прояву власних думок і вчинків. Для малюка казка – єдиний доступний для розуміння елемент спілкування з навколишнім світом. Але дошкільна педагогіка і психологія покладає на казкотерапію не тільки виховну роль. Вже давно в психологію дошкільного дитинства увійшла казка як засіб розвитку мовлення дітей.

Не в кожного з батьків знаходиться час читати з карапузом книгу, скажете ви. Є прекрасна альтернатива – аудіокнига, яка і читається сама і не рветься. Все це так, але наше життя і так переповнена всілякими подіями, пов’язаними аж ніяк не з живим людським спілкуванням. А адже саме воно, спілкування, служить основою соціальної адаптації дітей.

Робота з казкою для дитини дошкільного віку – це відповідальний етап формування позитивного ставлення до світу, основи моральних норм і правил, розвиток уваги, пам’яті, мислення.

Усна народна творчість допомагає дитині не просто говорити, описуючи послідовність подій, а ще й збагачує його мову. З самого дитинства малюк звикає до красивої оповідної промови, повної неповторного звучання рідної мови. Літературні твори виховують у ньому прагнення говорити чистіше, краще, грамотніше.

Казка в будь-якому віці робить благотворний вплив на розвиток дитини в цілому і мови зокрема.

Методом казкотерапії можливе вирішення наступних завдань:

- зниження рівня тривожності і агресивності у дітей;

- розвиток вміння долати труднощі та страхи;

- виявлення та підтримка творчих здібностей;

- формування навичок конструктивного вираження емоцій;

- розвиток здібностей до емоційної регуляції і природної комунікації.

Казки діляться на кілька груп:

· Казки про тварин

· Казки про взаємодію людей і тварин

· Казки-притчі

· Побутові казки

· Казки-страшилки, історії про нечисті

· Заповітні казки

· Чарівні казки та інші.

У кожної групи казок є своя дитяча та доросла аудиторія. Дітям 3-5 років найбільш зрозумілі і близькі казки про тварин і казки про взаємодію людей і тварин. У цьому віці діти часто ідентифікують себе з тваринами, легко перевтілюються в них, копіюючи їх манеру поведінки. Починаючи з 5 років, дитина ідентифікує себе переважно з людськими персонажами: Царівна, Солдатами та ін. Чим старшою стає дитина, тим з більшим задоволенням він читає історії і казки про людей, тому що в цих історіях міститься розповідь про те, як людина пізнає Світ. Приблизно з 5-6 років дитина воліє чарівні казки. У підлітковому віці можуть бути цікаві казки-притчі і побутові казки.

У ході занять розвитку мовлення здійснювалися такі основні види діяльності дітей:

· Слухання та запам'ятовування казок.

· Переказування казки однією дитиною або по черзі (по фразах) групою дітей.

· Вигадування продовження до відомій казці або іншого кінця казки.

· Придумування казок (групове або індивідуальне).

· Малювання казок.

· Розігрування казок (інсценування, ляльковий театр, музичні спектаклі).

· Розвиваючі ігри на основі казкових образів та сюжетів, пов'язаних з природою і тваринами.

· Пластичні імпровізації на тему казок.

Ми, педагоги дитячого саду повинні керувати процесом формування у дітей правильної звуковимови починаючи з молодшого дошкільного віку.

Розвитку точної артикуляції допомагає виховання у дітей звички дивитися під час промови на співрозмовника і таким чином стежити за рухом губ, язичка.

Паралельно з цією роботою проводилася артикуляційна гімнастика. Метою артикуляційної гімнастики є вироблення правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів, необхідних для правильної вимови звуків, і об'єднання простих рухів у складні - артикуляційні уклади різних фонем.

Всі вправи проводилися по наслідуванню. Наочний показ і багаторазові повторення стимулюють дітей до правильного природному наслідуванню.

Педагог-вихователь повинен сам:

· Правильно і красиво виконувати різні рухи тіла, рук, ніг, голови;

· Ритмічно і красиво рухатися під музику і без неї;

· Вміти поєднувати рухи з музикою в різному темпі;

· Бачити і виправляти характер рухів у дітей;

· Прагнути до максимальної природності і розкутості рухів, як своїх, так і учнів;

· Чути недоліки у вимові дітей та вміти їх виправляти;

· Користуватися голосом нормальної висоти і сили як в інструкціях, так і при передачі мовного матеріалу.

У всіх випадках мова педагога має служити зразком для наслідування, бути фонетично правильно оформленою, емоційно забарвленої.

Казка – це універсальний засіб розвитку, виховання і навчання дітей раннього і дошкільного віку.