Бондарь Марія Федорівна

З досвіду роботи вихователя

Водяно-Лоринського ЗДО «Струмочок»

Підготовка дітей до школи одна з актуальних проблем сучасної освіти. Тісна взаємодія дошкільного закладу і школи – основа успішного вирішення проблеми наступності.

Надзвичайно важливо зробити безболісним для дитини перехід від однієї сходинки до наступної, максимально зблизити умови розвитку, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів.

Новою тенденцією у вихованні дітей дошкільного віку є включення екологічного виховання, як складової в систему навчально – виховної роботи дошкільного закладу з метою всебічного розвитку дитини, оскільки формування особистості поза світом природи неможливе.

Мета екологічної освіти – формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи становлення до навколишнього природного середовища. Зміст роботи полягає в розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи.

Педагог повинен стати для вихованців носієм знань та зразком для наслідування. Важливо так організувати діяльність дітей, щоб через самостійні відкриття, розв’язання проблемних завдань вони оволодівали новими знаннями, вміннями та навичками їх самостійного набуття. Останнє тісно пов’язане з практичними перетвореннями об’єктів природи, які набувають характеру експериментування, нескладної пошуково – дослідницької діяльності. Завдяки такому пізнанню природи під керівництвом педагога здійснюється досить глибока самостійна діяльність дітей з об’єктами та явищами, відбуваються аналіз, порівняння, зіставлення.

Переді мною, як перед педагогом, одною з найактуальніших проблем стала проблема розвитку пізнавальної активності дошкільнят, оскільки активність є неодмінною передумовою формування розумових якостей особистості. Джерелом пізнавальної активності є пізнавальна потреба. Її задовільнення здійснюється як пошук спрямований на виявлення, відкриття невідомого та його засвоєння. Умовою розвитку пізнавальної активності є практичні дослідницькі дії самої дитини з різноманітними предметами.

Обґрунтовуючи вищесказане я зрозуміла,що контакт із природним навколишнім середовищем людини починається ще з раннього віку. Саме тоді закладаються початки екологічної культури особистості. Роботу треба починати з раннього віку привчаючи дітей проводити маленькі досліди в природі.

В своїй роботі з екологічного виховання перед собою поставила мету навчити дітей бачити і спостерігати та проводити елементарне експериментування. Поступово залучала дітей до дослідження природи, оскільки ті вміння, які вони розвинуть у собі, будуть переноситися в інші навчальні дисципліни і стануть у пригоді впродовж всього життя. Проводила такі заняття: «Що росте на городі?», «У ліс підемо грибочків знайдемо», «Садимо цибулю»,«Зимонька-зима», «Життя з насінини».

На цих заняттях діти вчились не тільки спостерігати, а й робили прості висновки.Діти мали можливість висловити свою думку, передавати свої почуття від різноманітних подій та спостережень.

За цей час діти навчились проводити елементарні досліди з водою, піском і глиною, повітрям, ґрунтом .

Проводячи досліди діти дізналися, що в ґрунті - живе багато мешканців (дощові черв'яки, кроти, жуки). Чим вони дихають? Як і всі живі істоти повітрям. Запропонувала перевірити, чи є в ґрунті повітря. Опустити в склянку з водою зразок ґрунту і спостерігати, з'являться чи ні в воді бульбашки повітря. Потім кожна дитина повторювала дослід самостійно і робили відповідні висновки.

Запропонувала дітям одночасно взяти в дві руки землю: в одну - вологу, в другу - суху. Стиснути обидві руки в кулаки. Що відбулося?

Волога земля м'яка, здавлюється у грудочку, з неї можна витиснути воду. Суха земля тверда, від здавлювання розсипається.

Запитувала який ґрунт кращий для рослин? Чому? Як зробити суху землю придатною для вирощування рослин? Разом з дітьми оглядали стан ґрунту на квітнику, городі і в горщиках для кімнатних квітів. Визначали необхідність його зволоження.

Вони навчились не тільки спостерігати, а й порівнювати різні види і стани води, ґрунту, піску і глини, робити прості висновки, обґрунтовуючи кожну відповідь.

Ознайомлюючи дітей з властивостями води, провела ряд занять, серед яких можна відмітити: «Граємось з водичкою», «Подорож краплинки», «Вода-рідина».

Діти дізналися про те, що вода капає, ллється, розтікається, набирає різної форми, вона чиста, прозора.

Подальшу експериментальну роботу спрямувала так, щоб показати дітям перехід рідини з одного стану в інший: з твердого в рідкий і навпаки.

Прийшовши з прогулянки, принесли шматочок льоду і поклали на тарілку, і через деякий час від розтанув. З твердого льоду утворилася вода. Чому так сталося? Діти відповіли, що в кімнаті тепло, тому лід розтанув.

Проводячи практичну роботу з дітьми в дошкільному закладі зробила висновок, що доступна самостійна пошуково-дослідницька діяльність дошкільнят розвиває у них самостійність, мислення, зосередженість.

Пізнання дітьми природи відбувається під час активної діяльності, коли вони оволодівають уміннями бережливого ставлення до її об'єктів, збереження та створення-умов для їх нормального співіснування.