Кульчинська Лариса Олександрівна

З досвіду вихователя

Бузького ДНЗ

Природа – могутнє джерело пізнання, яке розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу. Людина – частина природи. Але людство втратило розуміння себе, як частинки природи, внаслідок чого виникає дуже багато глобальних екологічних проблем. Тому саме з дитинства потрібно розвивати пізнання навколишнього світу, формувати усвідомлену поведінку у природному середовищі та гуманне відношення до всього живого. Діти через навчання, дослідження, спостереження пізнають світ природи. Саме дошкільний вік характеризується підвищеною цікавістю до оточення. Тому дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини. При правильній взаємодії дошкільної та початкової освіти результатом буде формування гуманного ставлення до природи, яке реалізується шляхом розвитку в дітях співпереживання і співчуття до всіх живих істот на планеті. В своїй роботі з дошкільнятами я використовую надбання педагогічної спадщини видатного заслуженого учителя України Василя Олександровича Сухомлинського. Педагогічна концепція його діяльності високогуманна і демократична, багатопланова органічно поєднує класичну і народну педагогіку. Всі його праці, статті, надбання мають величезне значення і в наш час. Актуальність його педагогічної системи проходить століття і лише набирає великого значення для природоохоронного навчання й виховання.

В.О. Сухомлинський писав:

«…якщо добрі почуття не виховані в дитинстві, їх ніколи не виховаєш.

У дитинстві людина повинна пройти емоційну школу – школу виховання добрих почуттів….

Природа стає виховним могутнім фактором лише тоді, коли маленька людина після трьох - чотирьох років навчання з подивом приходить до думки: світ навколо мене став багатшим, красивішим і ця зміна світу - моя праця, це я.

Людина була і завжди залишається дитям природи, і те, що ріднить її з природою…»

Досліджуючи педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського можна виділити наступні принципи екологічного виховання дітей: принцип природовідповідності, принцип цілісності, принцип неперервності, принцип гуманізму. Всі ці принципи я намагаюся використовувати в своїй роботі.

Спостерігаючи за дітьми в своїй групі, зробила висновок, що дошкольнята активно включаються у всі заходи щодо захисту та догляду тих, хто цього потребує. Завжди намагаюся показати дітям, що люди займають більш сильну позицію по відношенню до світу природи. Наприклад, рослини зів'януть без поливу… птахи, тварини загинуть від холоду і голоду без догляду. Тому спрямовую всі зусилля на те, щоб дошкільнята розуміли роль та взаємоіснування всього живого на землі. Отримані знання про навколишній світ підкріплюємо практичною діяльністю та наочними прикладами для того, щоб діти бачили позитивний результат своєї діяльності і мали бажання удосконалювати свої досягнення.

Основним видом діяльності в моїй роботі є екскурсії, завдяки яким діти знайомляться з різномаїттям природного світу і спостерігають за явищами природи. Екскурсії також важливі для накопичення знань про особливості природи рідного краю та орієнтування на місцевості: вміння знаходити взаємозв'язки в природі, спостерігати народні прикмети. Наслідуючи прийоми і методи видатного педагога, беру дітей за руку і веду їх спостерігати, думати, мислити, закохуватися в рідне довкілля. Екскурсії можу проводити на території дитячого садочка, тому співпрацюю з батьками, заохочую їх показувати дітям природній світ за межами дитячого садка. Проводжу консультування, анкетування батьків, адже батьки перша ланка допомоги дітям в пізнанні світу природи. В бесідах і з дітьми і з батьками приділяю особливу увагу тому факту, що людина – лише гість у світі природи, і тому потрібно вчитися співіснувати з безмежним світом. Не лише вчитися доглядати та охороняти безмежний природній простір, але і правильно використовувати природнє середовище.

Проводжу спостереження, які пов'язую з працею «Діти не тільки спостерігають, думають. Вони шукають відповіді серед природи на численні дитячі «чому ?». Такі заняття залишать у кожної дитини іскру любові до природи. Під час спостережень влучно використовую оповідання В.О.Сухомлинського, які допомогають зачепити струни душі кожної дитини («Що найтяжче журавлям?», «Як Марійка поливала дерева», «Зайчик і Горобина»).

Під час спостережень в природі, дітям іноді даю альбомчики і олівці, для того, щоб вони замальовували побачене, а потім проводимо бесіди за малюнками, діти дають назви замальовкам, складають твори-мініатюри, невеличкі розповіді про побачене та почуте.

Під час занять діти пізнають навколишній світ, вчаться взаємодіяти з ним.

Розпочинаю роботу над формуванням екологічної свідомості з перших занять. Розповідаючи про об'єкти природи, звертаю увагу малят на їх привабливість (метелик, птахи, котик), яскравість (квіти, осіннє листя, захід сонця). Вчу дітей милуватись в природному довкіллі гарним, чарівним, казковим, при цьому звертаю увагу дошкільнят на незвичне, незрозуміле. Пробуджую в дітях зацікавленність , інтерес для самостійного пізнання світу природи. Спонукаю вихованців обережно досліджувати, експериментувати, прихильно ставитись до всього живого, заохочую доглядати за мешканцями куточка природи, городу, квітника. Тому вони з радістю чергують в куточку природи.

Велику роль у формуванні екологічної свідомості має практична дослідницька діяльність в природних умовах. Екологічна освіта, на мою думку, має починатися з об'єктів найближчого оточення, з якими дитина зустрічається у повсякденному житті.

Я використовую екологічні казки, як одну з форм навчання дітей бережного поводження з природою. Особливе місце займають казки, придумані самими дітьми. Під час складання екологічних казок намагаюсь навчити дітей висловлювати в словах свої думки, переконання, розуміти стан довкілля і виявляти особисте до нього ставлення. Казка, складена дітьми є результатом проведення клопіткої виховної роботи на ту чи іншу лексичну тему, протягом року.

Роль казки у вихованні дошкільнят важко переоцінити, а екологічні казки цікаві, насамперед, новизною сюжету і введенням незвичайних персонажів. Завдяки казкам дітям у доступній формі можна розповісти про складні явища в природі, про відносини природи і людини і важливості людської праці.

Під час чергування в куточку природи, залучаю дітей до практичної діяльності, надання конкретної допомоги середовищу, рослинам, тваринам як на території дошкільного закладу, так і в дома. Вихователь та батьки взаємодіючи вчать дітей прилагати для виявлення турботи значних зусиль, терплячості. Коли діти отримують навіть незначні результати, хвалю та заохочую своїх вихованців, радію, милуюся довкіллям, приємними змінами в куточку природи разом з ними.

Під час прогулянок на свіжому повітрі проводжу екологічні, дидактичні ігри та цікаві завдання, які об'єдную спільною лексичною темою.

Також використовую дидактичні ігри і на заняттях, адже саме гра сприяє поглибленню емоційних переживань дітей, розширює їх уявлення про світ природи. Завдяки грі дитина вчиться виділяти ознаки явищ і предметів, порівнювати їх і класифікувати, засвоює нову інформацію у природному світі, розвиває пам'ять, мислення, мову, уяву і сприйняття, міркує про життя тварин і рослин і всього живого. Проведення ігор в природних умовах має складності: діти легко відволікаються, переключають свою увагу на сторонні предмети, інших людей… Щоб цього уникнути, використовую наочний матеріал, вдало підібране художнє слово (зокрема, підбираю твори В.О.Сухомлинського)

Восновному використовувую такі дидактичні ігри:

Гра з м'ячем «Я знаю...»

Мета: Формувати вміння називати кілька предметів об'єкти одного виду.

Розвивати вміння об'єднувати предмети за спільною ознакою.

Ігрові дії:

Діти стають у коло, в центрі - ведучий з м'ячем. Ведучий кидає м'яч і називає клас об'єктів природи (птахи, дерева, квіти, тварини, рослини, комахи, риби). Дитина, що зловив м'яч, говорить: «Я знаю 5 назв квітів» і перераховує (наприклад, ромашка, волошка, кульбаба, конюшина, кашка) і повертає м'яч ведучому. Другій дитині ведучий кидає м'яч і говорить: «Птахи» і так далі.

«Птахи, риби, звірі»

Мета: Вправляти дітей в умінні називати предмет певної групи предметів.

Ігрові дії:

Ведучий кидає м'яч дитині і вимовляє слово «птахи». Дитина, яка зловила м'яч, повина сказати птаха, наприклад, «горобець», і кинути м'яч назад. Наступна дитина повинна назвати птаха, але не повторитися. Аналогічно проводиться гра зі словами «звірі» і «риби».

«Вгадай, що в руці»

Мета: Розрізняти на дотик овочі, фрукти і ягоди.

Ігрові дії:

Діти стоять у колі, руки тримають за спиною. Вихователь розкладає в руки дітям муляжі овочів, ягід і фруктів. Діти повинні відгадати. Вихователь показує, наприклад, грушу і просить визначити, у кого такий же предмет об'єкта (фрукт, овоч, ягода).

«Вгадай, який птах співає?»

Мета: Вміння визначати за звуковим записом голос птахів.

Визначати, який птах співає і як (тонко, звучно, мелодійно, крикливо, тихо, протяжно і так далі).

Виховувати інтерес і турботливе ставлення до птахів.

Ігрові дії:

Педагог пропонує послухати запис голосів птахів. Треба визначити, яка птах співає. Визначити по голосу який птах співає і як. Запропонувати дітям потренуватися в проголошенні звуків пісеньок птахів. У грі використовується диск із записом голосів птахів.

«Рослини лісу, саду, городу»

Мета: Розширювати знання дітей про рослини лісу, саду та городу.

Ігрові дії: аналогічно гри «Я знаю ...»

«Сад - город»

Мета: Закріплювати знання дітей про те, що росте в саду чи на городі.

Розвивати у дітей пам'ять, увагу.

Ігрові дії:

Вихователь приносить кошик з овочами і фруктами.

- Діти, я випадково переплутала овочі і фрукти. Допоможіть мені, будь ласка. У процесі гри діти узагальнюють предмети одним словом, визначають місце вирощування овочів і фруктів.

«Що це таке?»

Мета: Вправляти дітей в умінні відгадувати предмети живої або неживої природи.

Розповідати ознаки предметів.

Ігрові дії:

Вихователь чи ведучий загадує живої або неживої природи і починає перераховувати його ознаки, а діти повинні відгадати заданий предмет.

«Літає, плаває, бігає»

Мета: Зображати спосіб пересування об'єкта.

Ігрові дії:

Ведучий називає або показує дітям об'єкт живої природи і пропонує дітям зобразити спосіб пересування цього об'єкта. Наприклад, при слові «ведмідь» діти починають наслідувати ходьбі як ведмідь; «сорока» діти починають махати руками і так далі.

«Переліт птахів»

Мета: Впізнавати і називати зимуючих і перелітних птахів.

Закріплювати поняття «зимуючі», «перелітні».

Ігрові дії:

На столі розкладені предметні картинки птахів. Кожен учасник гри бере картинку і «перетворюється» в певну птицю. Дитина говорить: «Я - ворона!», «Я - горобець!», «Я - журавель!», «Я - зозуля!» і так далі. За сигналом ведучого: «Раз, два, три на своє місце лети!», діти, у яких картинки із зображенням зимуючих птахів біжать до умовного зображення (зимовий пейзаж), інші діти, у яких картинки із зображенням перелітних птахів, біжать до іншого умовного знаку (весняний пейзаж). Грати можна кілька разів, діти повинні брати різні картинки.

«Хто де живе?»

Мета: Визначати місце середовища проживання тваринного, правильно визначати місце «вдома» об'єкта.

Ігрові дії:

У вихователя картинки із зображеннями тварин, а у дітей - із зображеннями місць проживання різних тварин (нора, дупло, барліг, річка, гніздо і так далі).

«Пори року»

Мета: Формувати у дітей поняття про пори року та про залежність життя живої природи від сезонних змін, що відбуваються в неживій природі.

Ігрові дії:

Вихователь розповідає дітям про те, що часи року постійно змінюються. Діти називають послідовно пори року та характерні ознаки.

Вихователь показує картинки із зображенням пори року і картинки об'єктів, у яких відбуваються різні зміни, наприклад, заєць білий - зима; розпустилася пролісок - весна, достигла суниця - літо і так далі. Діти повинні пояснювати зміст картинки.

«Запитання - відповідь»

Мета: Розвивати вміння відповідати на поставлені питання.

Проявляти винахідливість, кмітливість.

Ігрові дії:

Педагог задає питання, а діти відповідають.

Запитання підбираю згідно лексичної теми.

Дидактичні ігри сприяють засвоєнню отриманих знань, розвивають кругозір, пам'ять, увагу, мислення і т.д.

Зрозуміло, екологічний розвиток дітей в дитячому садочку буде особливо ефективним, якщо воно взаємопов'язане з екологічним вихованням у сім'ї. Тому, насамперед, спонукаю батьків до створення сприятливих умов для еколого-розвивального середовища в домашніх умовах. Зосереджую їх на думці про те, що дитину потрібно знайомити зі світом природи протягом дошкільного, шкільного життя. І так ми сформуємо екологічну свідомість майбутніх дорослих людей.

Щоб викликати у дошкільнят позитивний емоційний відгук на природне оточення, в дитсадочку проводитмо свята та розваги. Зокрема, свято Осені, зустріч Весни, тематичні розваги за календарним плануванням.

Велике значення у формуванні екологічної свідомості дошкільників відіграє художнє слово. Так вважав і Василь Олександрович: «слово-це найтонший різець, здатний торкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру...» Тому намагаюся широко використовувати художню літературу (вірші, казки, оповідання), народний фольклор (прислів'я, приказки, повір'я, прикмети, легенди), твори самого Василя Олександровича: «Які вони бідні», «Як визволити джмеля?», «Покинуте кошеня», «Дуб», «Ранковий вітерець», «Конвалія», «Золоті стрічки» та інші.

У нашому дошкільному закладі також влаштовуються для дітей та батьків інші заходи. Організовуються виставки дитячих робіт на теми : «Осінній вернісаж», «Веселий ярмарок» та інші. На виставках представляються малюнки та поробки дітей; аплікації з листя, соломки; осінні букети та іграшки з природного матеріалу.

Процес навчання буде малоефективним без емоційного сприйняття всього живого, що можна побачити, почути, відчути всіма органами сприйняття.

Вирішити ці завдання в процесі дослідження допомагає екологічний проект. На даному етапі для мене це нова форма роботи, але використовую короткотривалі проекти залежно від поставленої мети та прогнозованих результатів. Під час роботи з проектом діти спостерігають, досліджують, малюють, ліплять, граються, слухають музику, знайомляться з літературними творами, складають свої казки та оповідання. Тобто, плануючи свою роботу, я намагаюся прописати та використати всі відомі форми та методи роботи з дітьми.

«...добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу... якщо добрі почуття не виховані у дитинстві, їх ніколи не виховаєш...» (Сухомлинський В.О.)

Переконана, що все це має забезпечити успішність роботи. Адже самостійно росте лише бур'ян, а сучасне екологічне мислення треба вирощувати, як вирощують культурні злакові. Вирощувати, беручи все найкраще від екологічного сприймання наших предків та інших народів.